Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Ґендерна компонента сучасного українського суспільства (соціально-філософський аспект)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ “КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”
 
Стребкова Юлія Віталіївна
 
УДК 316.325:141.7
 
ҐЕНДЕРНА КОМПОНЕНТА СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА (соціально-філософський аспект)
 
09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
 
Київ – 2007
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі філософії Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Новіков Борис Володимирович, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, декан факультету соціології, завідувач кафедри філософії.
Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Хамітов Назіп Віленович, Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, провідний науковий співробітник; кандидат філософських наук, доцент Бойченко Михайло Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри філософії філософського факультету.
Захист відбудеться “24” січня 2008 р. о _14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.002.21 у Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” за адресою: 03056, м. Київ, пр. Перемоги 37, корп. 7, ауд. 514.
З дисертацією можна ознайомитись у Науково-технічній бібліотеці ім. Г.І. Денисенка Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”: 03056, м. Київ, пр. Перемоги, 37.
Автореферат розісланий “_21_” грудня 2007 р.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми дослідження. Мультивекторність розвитку сучасного українського суспільства спонукає до пошуку теоретичного обґрунтування суспільних трансформацій, аналізу чинників, що їх зумовили, та передбачень напрямків розвитку і наслідків цих змін. Ґендер є важливою соціодиференціальною ознакою буття соціуму, а всебічне науково-теоретичне, зокрема філософське, дослідження його соціально-практичного змісту зачіпає фундаментальні характеристики суспільних відносин. Ґендерна компонента насамперед пов’язана із суспільною ієрархією і відносинами влади, а отже, суттєво впливає на функціонування суспільства як системи соціальної взаємодії.
Демографічні проблеми сучасної України апелюють до реконструкції патріархальних стереотипів як єдино можливого шляху вирішення негативних наслідків депопуляційної кризи та старіння населення, що вступає у конфлікт із задекларованою ціннісною системою демократичного суспільства, на практиці суперечить ідеям гуманізму та гальмує суспільний розвиток.
Вкрай повільна інституціалізація ґендерних студій в Україні та невідповідність реалій задекларованим намірам свідчить про існування нагальної потреби соціально-філософського дослідження ґендерних аспектів сучасного українського суспільства у діалектичній єдності мети суспільної модернізації та пошуку адекватних шляхів, умов та засобів її реалізації.
Виникнення у ХХ столітті ґендерної теорії – нового напрямку міждисциплінарних досліджень, спрямованого на подолання та деконструкцію застарілих традиційних – патріархальних підходів до чоловічих і жіночих культурних репрезентацій обумовлене низкою детермінант. Серед яких найбільш істотними слід визнати: зростання уваги до приватної сфери, кризу методологічної парадигми суспільних наук, лібералізацію моралі міжстатевих стосунків, яка у комплексі з розвитком технологій спричинила розщеплення сексуальної та репродуктивної сфер, що у свою чергу сприяло подальшій емансипації жінок та уможливило пов’язані з цим суспільні зміни.
Сучасна епоха зумовлює необхідність переосмислення традиційних ґендерних схем та ролей і їх сприйняття в українському суспільстві з метою пошуку оптимального шляху подолання ґендернодетермінованих суспільних деформацій, що є актуальним для українського сьогодення. Практичним доказом актуальності теми дослідження є неефективність сучасних паліативних заходів, спрямованих на подолання ґендерного дисбалансу та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків.
Однією з перших ґендерний підхід для аналізу суспільного статусу жінок в українському суспільстві (в історичній ретроспективі) застосувала О. Кісь. Соціально-культурну специфіку сучасної репрезентації української фемінності досліджено у роботах М. Богачевської-Хом’як, С. Жеребкіна, О. Забужко, Н. Зборовської, Н. Лавриненко, Л. Малес, С. Павличко, М. Рубчак, І. Федорової, І. Тарасенко та ін. Дослідники статево-рольової диференціації та ґендерної соціалізації в освітянському контексті – Т. Говорун, Т. Голованова, О. Кікінежді, В. Кравець, О. Суслова – констатують нагальну потребу у реформуванні системи освіти, з урахуванням ґендерної політики. 
Актуальність ґендерної тематики для України відзначають також: Л. Смоляр, І. Бондаревська (жіночий рух і суспільна легітимація ґендерних студій); В. Троян та Н. Таран (дослідження становища українських жінок-науковців); Т. Мельник, І. Грабовська, Л. Кобелянська, О. Пищулiна та ін. (політико-правова сфера ґендерних реалій сучасної України). Широко представлені українські дослідження у сфері ґендерної лінгвістики та літературознавства (В. Агєєва, Л. Ставицька, А. Толстокорова, О. Сизова, та ін.) свідчать про необхідність вдосконалення термінологічного апарату гендерної теорії. Ґендерні дослідження, дотичні до проблем інформаційного характеру (О. Горошко, Ю.Бєлікова, О. Луценко та ін.), зосереджуючись здебільшого на аналізі культурних стереотипів щодо жінок та чоловіків, фіксують загрозливу поширеність сексизму та фейсизму у засобах масової інформації України.
Аналіз ступеня наукової розробки теми підвів дисертантку до висновку, що попри існування значного масиву літератури, в якій більшою чи меншою мірою висвітлено різні аспекти обраної для дослідження проблеми, все ж стан її філософського осмислення не можна визнати достатнім. Недостатньо досліджені структура ґендерної системи українського суспільства, мало опрацьовані ідеологічні аспекти інформаційного простору. Дослідження стосовно ґендерної складової науково-технічного процесу та інформатизації дуже нечисленні. Роботи із власне філософського осмислення ідеології, форм та практик сучасного патріархату в Україні практично відсутні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлену дисертаційну роботу виконано у межах фундаментального науково-дослідницького напряму наукової роботи кафедри філософії та факультету соціології “Дослідження механізмів активізації творчого потенціалу молоді” (РК №0103U000252)
Фото Капча