Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Гендерні стереотипи як причини проблемної поведінки законодавця

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ЯК ПРИЧИНИ ПРОБЛЕМНОЇ ПОВЕДІНКИ ЗАКОНОДАВЦЯ

Фулей Т. І.
 
Стаття присвячена важливості аналізу причин проблемної поведінки відповідно до методики вирішення проблем під час розроблення політики чи законопроектів, зокрема ґендерних стереотипів, закріплення в законодавстві яких, як засвічує практика Європейського суду з прав людини, призводить до дискримінації за ознакою статі.
Ключові слова: методика вирішення проблем, розроблення законопроекту, проблемна поведінка, тендерні стереотипи, рішення Європейського суду з прав людини, дискримінація.
Статья посвящена важности анализа причин проблемного поведения в соответствии с методикой решения проблем при выработке политики или законопроектов, в частности гендерных стереотипов, закрепление в законодательстве которых, как показывает практика Европейского суда по правам человека, приводит к дискриминации по признаку пола.
Ключевые слова: методика решения проблем, разработка законопроекта, проблемное поведение, гендерные стереотипы, решение Европейского суда по правам человека, дискриминация.
Fuley TI. GENDER STEREOTYPES AS CAUSE OF THE PROBLEMATIC BEHAVIOR OF THE LEGISLATOR
The article deals with the importance of the analysis of causes of the problematic behavior according to the problem-solving method during the legislative drafting, in particular gender stereotypes, which, being envisaged in the law, as European Court on Human Rights stated in its jurisprudence, can lead to sex-based discrimination.
Key words: problem-solving method, legislative drafting, problematic behavior, gender stereotypes, judgment of the European Court on Human Rights, discrimination.
Постановка проблеми. Потреба реформування багатьох сфер суспільного життя вимагає використання сучасних методик аналізу політики, побудови стратегій, розроблення концепцій і законопроектів. Серед них велику увагу викликає методика вирішення проблем (англ. problem-solving method) [1; 2], удосконалена й адаптована («українізована») версія якої та приклади її практичного застосування викладені в низці посібників [3; 4; 5].
Метою статті є аналіз причин проблемної поведінки відповідно до методики вирішення проблем під час розроблення політики чи законопроектів, зокрема ґендерних стереотипів, закріплення в законодавстві яких, як засвічує практика Європейського суду з прав людини, призводить до дискримінації за ознакою статі.
Виклад основного матеріалу. Вихідними положеннями для застосування методики вирішення проблем є розуміння того факту, що для широкомасштабної трансформації суспільства необхідна зміна усталених способів поведінки [2]. Варто наголосити, наприклад, що законопроект чи проект підзаконно- го нормативно-правового акта (далі – НПА), розроблений відповідно до методики вирішення проблем, розглядається передусім не як текст, а як найбільш оптимальний (з-поміж можливих альтернатив) варіант вирішення певної суспільної (соціальної) проблеми1, що потребує правового регулювання. Отже, запропонована методика передбачає використання права як основного інструменту для вирішення суспільних проблем [5, с. 7].
Однією із серйозних суспільних проблем є ґендерна нерівність. Незважаючи на прийняття Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків в Україні» від 08 вересня 2005 р. № 2866-ІУ, говорити про ефективну реалізацію його положень не доводиться. Достатньо навести лише один приклад: офіційні дані підтверджують значну різницю в розмірах заробітної плати жінок і чоловіків в Україні (яка у 2010 р. сягнула історичного мінімуму – 22, 2% [6, с. 52-53]), незважаючи на той факт, що жінки входять на ринок праці з вищим освітнім потенціалом, ніж чоловіки; у 2011 р. 56% зайнятих жінок мали вищу освіту (включаючи повну, базову й неповну), тоді як освітній рівень чоловіків істотно нижчий: повну вищу освіту мають лише 24, 4%, неповну/базову – 16, 8% зайнятих чоловіків [6, с. 25].
Серед основних перешкод, які стоять на заваді встановленню ґендерної рівності, є ґендерні стереотипи – стійкі для суспільства в конкретний історичний період уявлення про відмінність між чоловіком і жінкою, про їхнє місце та роль у сім’ї й суспільстві [7, с. 30]. Зазвичай вони можуть бути вельми віддаленими від реальних рис і поведінки конкретного індивіда. Це уявлення, що містять також приписи й заборони стосовно того, що чоловікам і жінкам належить відчувати, виявляти й робити.
Розглянемо, наскільки можна використати методику вирішення проблем для подолання ґендерних стереотипів, зокрема, під час доступу до правосуддя.
Методика охоплює 4 етапи (кроки) [2, с. 90-92]. Перший етап – визначення проблеми – починається насамперед із усвідомлення проблеми людьми, відповідальними за прийняття рішень, і охоплює, серед іншого, підготовку аналітичного (науково-дослідного) звіту з викладенням фактів, на основі яких формуватимуться описові гіпотези щодо зовнішніх ознак суспільної (соціальної) проблеми, та визначення ролевиконавців , чия і яка саме поведінка становить проблему. На другому етапі відбувається з’ясування й підтвердження пояснень щодо причин проблемної поведінки кожного з ролевиконавців за допомогою шести категорій – законодавство, інформація, можливість, інтерес, здатність та ідеологія (т. зв. «контрольний перелік ЗІМІЗІ»). На цьому етапі аналітики пропонують і перевіряють пояснювальні гіпотези про причини проблемної поведінки ролевиконавців, відображаючи в аналітичному звіті всю наявну інформацію. Оскільки обґрунтовані припущення стосовно причин наявної проблемної поведінки дають змогу розробникам законопроекту прогнозувати майбутню поведінку, на третьому етапі розробники мають розглянути низку законодавчих заходів, включно з конкретними механізмами впровадження, які видаються потенційно здатними змінити чи усунути причини проблемної поведінки і спонукати до більш бажаної та обрати найбільш оптимальний варіант, оформивши його в законопроект (проект НПА). З огляду на постійну зміну обставин, особливо в умовах соціально-економічних перетворень, на четвертому етапі за допомогою належних механізмів моніторингу й оцінювання визначається, чи справді
Фото Капча