Гендерні стереотипи як причини проблемної поведінки законодавця

Далі в пунктах 57-58 рішення ЄСПЛ зазначив, що він уважає непереконливим ключовий аргумент на користь обмеження прав військовослужбовців чоловічої статі, висловлений КС РФ, що масове взяття відпусток по догляду за дітьми військовослужбовцями негативно вплине на обороноздатність країни. ЄСПЛ указав на відсутність конкретних доказів того, що надання військовослужбовцям-чо- ловікам права користуватися відпустками по догляду за дітьми може завдати шкоду національній безпеці, зокрема будь-яких експертних досліджень чи статистичних даних, які вказали б на те, скільки саме військовос- лужбовців-чоловіків, котрі мали право на таку відпустку, фактично скористалися нею. Отже, твердження, що одночасне взяття відпусток військовослужбовцями чоловічої статі здатне призвести до небоєздатності збройних сил, є безпідставним. Тому, зазначив ЄСПЛ, КС РФ поклав в основу свого рішення лише припущення, не зробивши спроби переконатися в його справедливості, використавши відповідну статистичну інформацію, щоб вирішити конфлікт інтересів, який полягав, з одного боку, у забезпеченні ефективності управління збройними силами, а з іншого – у захисті військовослужбовців чоловічої статі від дискримінації у сфері їхнього сімейного життя й забезпеченні інтересів їхніх дітей. ЄСПЛ також додав, що ґендерні стереотипи, відповідно до яких жінка насамперед мусить займатися дітьми, а чоловік є годувальником сім’ї, самі по собі не виправдовують відмінне ставлення до них.

У рішенні Великої палати від 22 березня 2012 р. [8] ЄСПЛ зазначив, що просування ґендерної рівності є однією із цілей кожної держави-члена Ради Європи. Тому в основі відмінного ставлення, яке могло б бути виправданим із позиції Конвенції, повинні бути вагомі причини. Відсилання до традицій, ґен- дерних упереджень чи поширеної серед жителів відповідної країни думки не є достатнім виправданням для відмінного ставлення за ознакою статі.

ЄСПЛ справді раніше визнавав, що права військовослужбовців можуть бути більшою мірою обмежені порівняно з обов’язками цивільних осіб. Однак дія Конвенції не припиняється зі входом до армійської казарми. Військовослужбовці, як і будь-які інші жителі країн-членів Ради Європи, мають право на захист своїх прав. В основі будь-яких обмежень повинні бути вагомі причини, зокрема реальна загроза функціонування збройних сил. Збройні сили, безумовно, не можуть обійтися без правового регулювання, яке забезпечувало б їхнє належне функціонування, однак влада не може посилатися на подібне регулювання з метою виправдати порушення прав окремих військовослужбовців.

ЄСПЛ провів порівняльне дослідження законодавства щодо можливості скористатися відпусткою по догляду за дитиною у 33 кра- їнах-членах Ради Європи . У більшості кра- їн-членів Ради Європи, включно з Росією, законодавство дозволяє цивільним особам скористатися правом на відпустку по догляду за дитиною, незалежно від статі. Більше того, в значній кількості держав однакові права на отримання такої відпустки мають військовослужбовці обох статей3  . Відповідно, це засвідчує, що сучасні європейські держави рухаються в напрямі більш рівномірного розподілу відповідальності чоловіків і жінок за виховання своїх дітей.

ЄСПЛ не погодився із твердженням, що відмінне ставлення до військовослужбовців пояснюється позитивною дискримінацією на користь жінок. На відміну, наприклад, від справи «Стек та інші проти Сполученого Королівства» (Stec and Others v. UK, §§ 61 and 66), відмінність у ставленні щодо надання відпустки по догляду за дитиною не мала на меті скоригувати невигідне становище жінок у суспільстві чи «фактичну нерівність» між чоловіками й жінками; відмінне ставлення, на думку Суду, консервує ґендерний стереотип і шкодить як кар’єрі жінок, так і приватному життю чоловіків. Так само відмінне ставлення не може бути виправдане посиланням на поширеність традиції. Також ЄСПЛ не погодився з тим, що відмінність у ставленні може бути виправдана традиціями, що домінують у певній країні. Більше того, ураховуючи той факт, що, відповідно до національного законодавства, не військовослужбовці – як чоловіки, так і жінки – можуть взяти відпустку по догляду за дитиною й вирішити, хто з батьків фактично здійснюватиме догляд за новонародженим, Суд не вважає, що російське суспільство не готове сприйняти подібну рівність між чоловіками та жінками, які служать у збройних силах.

ЄСПЛ також відкинув аргумент, що надання військовослужбовцям-чоловікам можливості скористатися відпусткою по догляду за дитиною негативно вплине на обороноздатність країни, оскільки це не підтверджується ніякими дослідженнями, а посилання на те, що всі військовослужбовці є чоловіками «репродуктивного віку», недостатнє для виправдання відмінного ставлення.

ЄСПЛ визнав, що певні обмеження на право військовослужбовців скористатися відпусткою по догляду за дитиною, можуть бути накладені, якщо вони не мають дискримінаційного характеру. Наприклад, військовослужбовцям обох статей може бути відмовлено в наданні відпустки через неможливість заміни з огляду на рідкісну спеціальність чи участь у військових діях. Однак у цій ситуації можливість такої відпустки пов’язувалася виключно зі статтю. Негнучкість законодавства й автоматична заборона на відпустку лише у зв’язку зі статтю виходили за межі свободи розсуду держави.

Беручи до уваги той факт, що заявник працював оператором зв’язку, що не є рідкісною кваліфікацією і легко може бути замінено, у т. ч. й військовослужбовцем-жінкою, не існували будь-які перешкоди для надання йому відпустки по догляду за дитиною. Щодо аргументу уряду, що, підписавши контракт на службу у збройних силах, він добровільно погодився на такого роду дискримінацію, ЄСПЛ указав, що добровільна відмова від права не бути дискримінованим не може прийматися до уваги, оскільки це суперечить значимим суспільним інтересам.

Отже, Суд дійшов висновку про порушення ст. 14 Конвенції (заборона дискримінації) у поєднанні зі ст. 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя).

Рішення ЄСПЛ у справі «Константін Мар- кін проти Росії» засвідчує, наскільки важливо вміти розпізнавати, усвідомлювати, аналізувати стереотипи і ставитися до них критично. Для цього необхідно також знати, як і ким вони відтворюються, підтримуються й розповсюджуються сьогодні.

В. Ліппманн, котрий, як відомо, увів у науковий обіг термін «стереотип»  у новому значенні, запозичивши його в поліграфістів, зазначав, що стереотипи – це впорядковані, схематичні, детерміновані культурою «картинки» світу «в голові» людини, які економлять її зусилля під час сприйняття складних соціальних об’єктів і захищають її цінності, позиції та права [11]. Він уважав, що стереотипи володіють чотирма головними властивостями: вони спрощують реальність; вони хибні; вони засвоюються ззовні, а не виробляються самою людиною; вони живучі [12]. Головним для нього була саме остання властивість – стійкість стереотипу, яку В. Ліпп- манн пояснив функцією захисту соціальних цінностей відповідної соціальної групи. Тому стереотипи як упереджені погляди (думки), що керують усім процесом сприйняття, маркують певні об’єкти як знайомі чи незнайомі так, що ледь знайомі видаються добре знайомими, а незнайомі – глибоко чужими.

Зауважимо, що теза В. Ліппманна про взаємозв’язок стійкості стереотипу з його функцією соціально-психологічного й ідеологічного захисту об’єкта, який є цінним для певної соціальної спільноти, а також пояснення емоційного «заряду» стереотипу цією самою функцією мали важливе наукове значення [13, с. 168].

Психологи стверджують, що стереотипи є в усіх, проте в одних людей воно є периферійним, а в інших – домінуючим. Стереотипи допомагають людям здійснювати найбільш примітивне сортування інформації [14, с. 152]. Однак у певний момент вони пе-

Як друкарський термін слово «стереотип» використовується на позначення пластини з металу, гуми або пластмаси з точним відтворенням друкарського набору, що надає можливість водночас друкувати на кількох машинах, у різних місцях тощо. рестають лише сортувати інформацію й можуть підштовхнути до несправедливого рішення.

Висновки. Отже, законодавець повинен ураховувати ґендерні стереотипи, розуміти, як вони діють, та уникати їхнього закріплення у джерелах правах, оскільки, як засвідчує практика ЄСПЛ, це зумовлюватиме подальшу проблемну поведінку інших ролевиконавців і лише консервуватиме соціальну проблему, а не вирішуватиме її.

 

1. Legislative Drafting for Democratic Social Change. A Manual for Drafters by Ann Seidman, Robert B. Seidman and Nalin Abeysekere. Kluwer Law International, 2001.
2. Розробка законопроектів для демократичних соціальних змін / [Е. Сейдман, Р. Б. Сейдман, Н. Абеєсекере]; пер. з англ. ; за заг ред. М. Мельника. – К. : Сфера, 2006. – 448 с.
3. Розробка проектів нормативно-правових актів відповідно до методики вирішення проблем / автор. колектив: Т Фулей, Л. Лукас, Л. Сайц. – К. : ФОП Москаленко О. М., - 180 с.
4. Проведення експертизи проектів нормативно-правових актів з використанням методики вирішення проблем / Т. Фулей, Л. Лукас, Л. Сайц. – К. : фОп Москаленко О. М., 2013. – 168 с.
5. Використання методики вирішення проблем для розробки та експертизи проектів нормативно-правових актів / Т Фулей, Л. Лукас, Л. Сайц. – К. : ФОП Москаленко О. М., - 256 с.
6. Звіт. Аналітичне дослідження участі жінок у складі робочої сили України. – К., 2012.
7. «Ми різні – ми рівні». Основи культури Тендерної рівності: [навчальний посібник для учнів 9-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів] / за ред. О. Семиколєнової. – К. : К. І. С., 2007. – С. 30.
8. Рішення у справі «Константан Маркін проти Росії» (Konstantin Markin v. Russia) [Велика палата] від 22 березня 2012 року, заява № 30078/06.
9. Определение Конституционного Суда РФ от 15 января 2009 г. № 187-О-О «Об отказе в принятии к рассмотрению жалоб гражданина Маркина Константина Александровича на нарушение его конституционных прав положениями статей 13 и 15 Федерального закона «О государственных пособиях гражданам, имеющим детей», статей 10 и 11 Федерального закона «О статусе военнослужащих», статьи 32 Положения о порядке прохождения военной службы и пунктов 35 и 44 Положения о назначении и выплате государственных пособий гражданам, имеющим детей» [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: // www. garant. ru/products/ipo/prime/doc/1690938/#ixzz3TmjvZz8f.
10. Зорькин В. Предел уступчивости / В. Зорькин [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: //www. rg. ru/2010/10/29/zorkin. html.
11. Lippmann W. 1922. Public Opinion. Harcourt, Brace; New York.
12. Липпманн У. Общественное мнение / У Липпманн; пер. с англ. Т. В. Барчуновой; ред. перев. К. А. Левинсон, К. В. Петренко. – М. : Институт Фонда «Общественное мнение», 2004. – 384 с
13. Шихирев П. Н. Исследование стереотипа в американской социальной науке / П. Н. Шихирев // Вопросы философии. – 1971. – № 5. – С. 168.
14. Зубцов Ю. Зачем нам нужны стереотипы? / Ю. Зубцов // Psychologies. – 2011. – № 10. – С. 152.