Геодезичні роботи у землевпорядкуванні

Основною відмінністю пошуку даних в ієрархічних, мережних і реляційних базах даних є те, що ієрархічні і мережні моделі даних здійснюють зв'язок і пошук між різними об'єктами за структурою, а реляційні – за значенням ключових атрибутів (наприклад, можна знайти всі записи, значення яких у полі «номер будинку» дорівнює 3, але не можна знайти 3-й рядок).

Оскільки реляційна структура концептуально проста, вона дозволяє реалізовувати невеликі і прості (і тому легкі для створення) бази даних, навіть персональні, сама можливість реалізації яких ніколи навіть і не розглядалася в системах з ієрархічною чи мережною моделлю.

Недоліком реляційної моделі даних є надмірність по полях (для створення зв'язків між різними об'єктами бази даних).

Практично всі існуючі на сьогоднішній день комерційні бази даних і програмні продукти для їх створення використовують реляційну модель даних.

 

37. Основні методи геоінформаційного аналізу, що притаманні найпоширенішим ГІС.

Під географічним описом розуміється упорядкована характеристика території, а також теоретичне узагальнення отриманого матеріалу, тобто систематизація, пояснення і побудова теорії. Дескриптивна (описова) стадія у розвитку географії є найтривалішою за часом. У ній можна виділити два основних етапи – інвентаризація матеріалу і його систематизація. На етапі інвентаризації відбувалося накопичення первинної інформації шляхом прямих емпіричних спостережень, які потім узагальнювались за допомогою маршрутних спостережень. Опис на цьому етапі носило, як правило, дискретний характер як в часовому, так і в територіальному аспекті. У міру накопичення географічної інформації виникла необхідність у її систематизації. Для цієї мети стали здійснюватися суцільні статистичні обстеження конкретних територій, складалися карти економіко-географічної тематики. Для обробки зібраних матеріалів все ширше стали застосовуватися методи класифікації і типології, елементарних статистичних розрахунків. При географічному описі велике значення має виявлення специфічного, унікального в об'єктах дослідження на основі як інтуїтивного, так і точного статистичного зіставлення.

Порівняльно-географічний метод полягає у виявленні чорт подібності та відмінності між досліджуваними об'єктами. Він використовується для зіставлення соціально-економічних систем в часі і просторі, при аналізі результатів господарської діяльності, розвитку населення, сфери обслуговування та ін. Значення цього методу в соціальній та економічній географії надзвичайно велике, тому що він дозволяє, по суті, замінити експеримент, використання якого вкрай обмежена у соціально-географічних дослідженнях. Порівняння обстежуваних об'єктів проводиться за їх подібністю або, навпаки, контрастності. При цьому для кожного конкретного дослідження повинні бути чітко визначені мета, завдання, принципи і засоби порівняння. Порівняльний метод широко використовується для виявлення умов і факторів, що впливають на розвиток географічних об'єктів, типології і класифікації досліджуваних процесів і явищ, а також для прогнозування. Він дозволяє розкрити найбільш загальні властивості географічної оболонки, служить засобом пізнання її структури, характеру функціонування, динаміки і розвитку.

Географічне порівняння застосовується для відображення якісних і кількісних характеристик економіко-географічних об'єктів і процесів. Порівняння географічних об'єктів проводиться за складом, структурним зв'язкам, генезису, типу функціонування. Це необхідно для встановлення закономірностей територіальної організації суспільства, особливостей функціонування та розвитку геосистем. Достовірність результатів, отриманих в результаті порівняння, заснована на дотриманні наступних логічних правил:

• порівнювати можна тільки одномасштабних об'єкти (наприклад, економічні райони одного ієрархічного рангу) ;

• порівнювати слід тільки однопорядкові ознаки і характеристики географічних об'єктів, процесів і явищ;

• порівнювати предмети треба спочатку за такими ознаками, які мають істотне значення, а потім по другорядних;

• при порівнянні необхідно аналізувати об'єктивні умови функціонування і розвитку порівнюваних об'єктів: природні умови, забезпеченість ресурсами, рівень економічного розвитку регіону, залученість в територіальний поділ праці та ін.

Історико-географічний метод. Для розуміння сучасної територіальної організації суспільства велике значення має вивчення історії розвитку економіко-географічних об'єктів. Для цього використовується історико-географічний метод дослідження. Його сутність полягає в дослідженні всіх змін економіко-географічних об'єктів, що відносяться до різних історичних епох. Він дозволяє виявити, як відбувалося виникнення, становлення системи, і намітити шляхи се подальшого розвитку. За допомогою цього методу можна простежити, наприклад, як змінювалася економіка певного району, система розселення, виявити основні етапи господарського освоєння території. Один з підходів в рамках історичного методу – діахронічний: вивчення історії економіко-географічних об'єктів з моменту їх утворення до теперішнього часу. Його застосування починається зі з'ясування генезису об'єкта, який визначає багато сучасних рис територіальних систем, потім слідує вивчення стадій їх розвитку, виявлення загальних тенденцій зміни, провідних факторів, що викликають еволюцію геосистем.

Картографічний метод широко використовується в економіко-географічних дослідженнях. Це не тільки спосіб виявлення просторових закономірностей, а й часто – кінцева мета дослідження. Географічна карта являє своєрідну модель реальної території. Побудова і використання карти включає наступні етапи: збір інформації; се обробка і створення карти; аналіз карти для отримання нової узагальненої інформації і застосування картографічних матеріалів для виявлення закономірностей функціонування територіальних систем і прогнозування їх подальшого розвитку.

У соціально-економічній географії застосовуються такі методи аналізу карт:

1)візуальний аналіз для виявлення закономірностей розміщення географічних об'єктів та аналізу факторів, територіально дифференцирующих населення і господарство;

2)вимірювання відстаней, площ, щільності явищ, аналіз систем розселення та типології;

3)графічний аналіз для виявлення просторових закономірностей зміни соціально-економічних явищ і процесів;

4)статистичний аналіз, використовуваний для зіставлення природних і соціально-економічних явищ;

5)анаморфірованія (перетворення) карт