зоні (западина Конго, узбережжя Гвінейської затоки). В саванах, де чітко виявлений сухий період, опадів 1000-1300 мм на рік, причому мінімум припадає на зиму. Із збільшенням широти зростає тривалість посушливого періоду в саванах і зменшується кількість опадів. Найменше опадів у центральній частині Сахари і на південно-західному узбережжі Африки (пустеля Наміб). На півночі і південних окраїнах Африки більше опадів випадає взимку, літо сухе.
Пошук
Географія Африки
Предмет:
Тип роботи:
Реферат
К-сть сторінок:
15
Мова:
Українська
Таблиця кліматичних показників
Примітка. Римськими цифрами вказано відповідний значенню показинка місяць року
Гідрографія
Сітка річок на африканському континенті розміщена дуже нерівномірно. Величезні простори Сахари зовсім позбавлені постійних водотоків, в приекваторіальній смузі – густа сітка повноводних рік з широкими заболоченими долинами. Частина території Африки належить до області внутрішнього стоку (південна Сахара, Калахарі). Річки Африки належать до басейну Атлантичного океану (р. Ніл – найбільша в Африці, в нижній течії перетинає Сахару і впадає в Середземне море, р. Нігер – впадає в Гвінейську затоку, р. Конго – найбільш повноводна в Африці) та до басейну Індійського океану (р. Замбезі).
Ріки Африки протікають через різні кліматичні області і характеризуються складним режимом. Профіль рівноваги русла їх здебільшого невироблений, багато порогів і водоспадів (пороги на р. Ніл, водоспади Стенді і Лівінгстона на Конго, 72 водоспади на Замбезі, найбільший з яких – водоспад Вікторія). Озера зосереджені в східній Африці. Більшість з них тектонічного походження (Танганьїка, Ньяса, Рудольфа, Альберта, Ківу, Едуарда). Найбільше озеро Африки – Вікторія (69, 4 тис. км2). Воно займає прогин давнього фундаменту. В посушливих районах Африки є багато безстічних, мілководних озер, що часто змінюють свої обриси (Чад, Нгамі тощо).
Грунтово-рослинний покрив
В Африці чітко виявлена зональність ґрунтового і рослинного покриву. На північному узбережжі Гвінейської затоки та в басейні Конго на латеритних опідзолених грунтах поширені багаті на ліани й епіфіти багатоярусні тропічні ліси з великою кількістю видів дерев (фікуси, макаранги, оливкова і винна пальми, дерево кока, червоне та ебенове дерево). В зоні саван на червоних і червонобурих грунтах ростуть баобаби, акації, мімози, пальма дум, канделябровидні молочаї та різні трави. Великі площі в Африки зайняті кам'янистими та піщаними пустелями.
Рослинний покрив пустель становлять розріджені ксерофіти. Для Сахари характерні: лишайник леканора, верблюжа колючка, безлистий чагарник ретам; на засолених грунтах поширені галофіти. Рослинність піщаних просторів складається здебільшого з ефемерів. У западинах ростуть акації і тамариск; в оазисах культивують фінікову пальму. В заплаві Нілу ростуть лотоси. Пустельні простори Калахарі багаті на сукуленти; в пустелі Наміб росте своєрідна рослина вельвічія. На субтропічних окраїнах Африки на коричневих грунтах поширені вічнозелені чагарники. На схилах гір збереглися хвойні та мішані ліси.
Тваринний світ Африки багатий і різноманітний. У Північній Африки водяться: безхвості мавпи маго, шакали, гієни, вівери, антилопи, дамани, страуси, кобри. Сахара є центром розведення одногорбого верблюда. В саванах і напівпустелях Ефіопської області живуть антилопи, зебри, жирафи, носороги, бегемоти, буйволи, слони, леви, леопарди, гепарди, гієни, гамадрили і павіани, грифи, страуси, цесарки, турачі, рябки та інші тварини. В зоні тропічних лісів є людиноподібні мавпи – горили і шимпанзе; особливо багато птахів (дятли, одуди, сірі папуги), жуків та метеликів.
Природні райони
За природними умовами Африки можна поділити на такі райони: Північна Африка – область Атлаських гір, що оточують внутрішнє плато; Сахара – найбільша в світі тропічна пустеля, що займає третину площі Африки; Судан – область саван, що тягнеться від Атлантичного узбережжя до Абіссінського нагір'я; Екваторіальна – Західна і Центральна Африка – район тропічних лісів, що простягаються вздовж південних схилів підвищень північної Гвінеї через більшу частину басейну Конго; Східна Африка – від Абіссінського нагір'я до р. Замбезі – область нагір'їв і плато висотою 1000 м і більше, розбитих скидами, з проявами вулканізму; Південна Африка – на південь від вододільного плато Конго-Замбезі, зайнята широкою западиною Калахарі, оточеною горами.
Населення
Загальна чисельність населення Африки близько 600 млн. чол. (1989), в тому числі європейців близько 6%. Населення в Африці розміщене досить нерівномірно. На більшій частині території пересічна густота його 2-10 чоловік, а в долині і дельті Нілу – близько 550 чол. на 1 км2. Густо заселені також басейн р. Нігер та Південно-Африканський Союз. Великі міста Африки зосереджені в країнах, найрозвинутіших у промисловому відношенні: в Південно-Африканському Союзі, де міське населення становить 39%, та на середземноморському узбережжі Північної Африки
Населення Африки – конгломерат численних племен і народностей, який утворився в результаті переселення аборигенів, вторгнення арабів з Азії та європейської колонізації. В антропологічному, мовному, соціально-економічному і культурному відношенні воно дуже різноманітне і належить до трьох великих рас. На південь від Сахари, в західному і центральному Судані, верхів'ях Нілу, басейні Конго, в Східній Тропічній і Південній Африці живуть народи великої негроїдної раси, до якої належать: негритянська раса (представники її характеризуються темним кольором шкіри, кучерявим волоссям, прогнатизмом, широким носом, але ці ознаки дуже мінливі) ; негрільська раса – низькорослі племена пігмеїв (зріст їх 141-142 см) – населяє тропічні ліси в басейнах рік Конго, Огоуе (має порівняно світлу шкіру, тонкі губи, широкий ніс) ;