Геометрія та архітектура

XV – ХVІІ ст. В соборі також знаходяться фрески. Стінопис ХVІ ст. був збитий і написаний знову в 1652 – 1666 рр.

 

 

 

 

Поряд з економічним та громадським життям міста розвивалася і його культура. Будівництво храму розпочалось 13 квітня 1619 р., а на свято Воздвиження Часного Хреста, тобто через пів року було завершено.

На початку XVII ст. в місті вже діяла церква Різдва Христового, що мала кілька дочірніх церков. Після закриття у 1785 р. Манявського скиту головну монастирську церкву Воздвиження Чесного Хреста розібрали і перевезли до Надвірної. Відтоді у всіх документах вона значиться як Церква Воздвиження Чесного Хреста.

У 1938 р. на честь 950 – річчя хрещення Руси – України надвірнянці почали будувати нову кам’яну трикупольну церкву за проектом архітектора Й. Левицького. Посвячення її фундаменту відбулося на свято Воздвиження Чесного Хреста. Проте розпочатої справи завершити не вдалося. Завадила цьому Другу світова війна, а відтак півстолітнє панування безбожного московського комуністичного режиму.

 

 

Костел Святої Трійці був споруджений 1599 р. за кошти братів Миколи і Павла Куропатвів. Його опис донесла до нас візитація, проведена у жовтні 1875 р. : “Костел мурований, носить титул Святої Трійці. По боках зведені пресвітерій із захрестієм з одного боку, а з другого – скарбниця. Мури в деяких місцях подерті, а також шматками попсуті. Дах гонтовий, у доброму стані. Вхід до костелу – через бабинець. На вівтарі встановлено мальований на полотні образ Богоматері Ченстоховської”.

У 1823 р. під час пожежі, що спалахнула в місті, святиня зазнала значних пошкоджень. Поляки спромоглися відновити її лише в 1838 р.

Наприкінці листопада 1991 р. у Надвірній відбулося урочисте відкриття відродженого костелу.

 

 

5 серпня 1914 р. велика пожежа знищила унікальну архітектурну споруду – скитську церкву Благовіщення Пречистої Діви Марії.

Пізніше надвірнянці розпочали відбудовувати цей храм. Надзвичайно багато для розбудови церкви Благовіщення Пречистої Діви Марії зробив отець Григорій Сімкайло.

Впродовж 1990 – 1995 рр. вони звели стіни споруди та накрили її. Інтер’єр святині оздобила група львівських художників під керівництвом Івана Волоса, ікони малював Мирослав Заяць.

 

 

П’ятикутна у плані оборонна споруда мала сім веж: зі сходу – дві круглі (кулеподібна цілком зруйнована), з півночі й півдня – дві гранчасті, з заходу посередині – квадратна з напівкруглим виступом, на протилежнійй східній стіні – трикутна, висунута вперед. Посередині південної стіни була в’їзна вежа, яка складалася з двох частин – брами і прибрамного корпусу. У плані – неправильний чотирикутник, що гострим кутом виступає далеко за межі оборонних мурів. Очевидно, споруда мала три яруси. Бійниці найнижчого з них виходять до оборонного рова, який нині уже частково засипаний. Над карнизом із тесаного каменю розміщенні віконні прорізи. Арки в’їздів на півциркульні, виконані з тесаних кам’яних блоків. До замку в’їздили перекинутим через рів підйомним мостом. Два прорізи в’їзду на територію для зміцнення обороноздатності споруди розташовані по ламаній осі. Простір між ними, очевидно, був без накриття. На зрізах стін над брамою розміщувалися підйомні механізми. Ще дотепер над зовнішньою брамою збереглися отвори для ланцюгів. Вежі мали кілька ярусів. На основі власних досліджень архітектор Роман Михайлишин дійшов висновку, що “довший час західна вежа з корпусом трактувалась як двоповерхова. Але розгортка замку по західній стіні при цьому набувала асиметрії, що було нехарактерно для періоду середньовіччя. За аналогією з гранчастою, безперечно триповерховою вежею, був умовно надбудований третій поверх (3, 35 м), що спостерігається в усіх вежах. В цьому варіанті проектанти вийшли на бездоганну ідентичну відмітку, як і в гранчастій вежі – близько 20 м. Встановлено закономірність: кутові вежі, за винятком кулеподібної, триповерхові, а проміжні – по середині стіни – двоповерхові”. Перекриття між ярусами робили з дерева. На кожному поверсі були платформи для гармат, а в стінах – бійниці. Угорі вежі перекривали дерев’яними дахами, які мали форму “гостроверхих шапок”. За припущенням архітекторів, у прямокутній вежі з напівкруглим виступом була капличка, де, як свідчать архівні дані, зберігалися коштовності з Тисменичанського костьолу, а у південній шестигранній – трапезна.

 

 

Архітектурний монастирський комплекс будівель становить ансамбль кам'яних і дерев'яних споруд, обгороджених високою кам'яною стіною з вежами й бійницями – вдалий синтез гірського рельєфу і фортифікаційних забудов. Між схилами гір, покритих вічнозеленою смерекою, з трьох сторін омивається водами (потік Батерс) (Скитець) правої притоки річки Манявки. Колись це було місце для молитви, очищення, сповіді і причастя, а рівночасно надійне сховище в часи нападів кримських татар і турецьких агресорів. Майдан монастиря має підземні склепінчасті пивниці, справжні лабіринти з потаємними виходами в гори, сполучними переходами між будівлями.

Блаженний камінь знаходиться майже на кілометровій відстані від мосту на р. Манявці, по лісовій дорозі, поряд зі Скитом, монастирським озером (1617 рік), далі гірською долиною на південний схід до критого дерев'яного місточка, на піддаші якого був напис: «До Блаженного каменя – 300 метрів». Камінь – нагадує велетенський ґорґан, ніби пащу застиглого динозавра або нішу (заглиблення 10x3 м), тобто типове давнє житло ченців, скит. З цього каменя віками витікала вода.

 

Ця новобудова знаходиться в м. Надвірна на вулиці Сірика.

1. Загальна площа становить 70. 00 м2 2. Жила площа: 43. 00 м2 3. Площа кухні: 9. 00 м2 4. Кількість поверхів: 9 5. Стіни: Цегла

Вхідні двері тут металеві. Вікна: склопакет, металопластик. Санвузол роздільний. Присутній балкон. Опалення: газовий котел. В будинку є кодовий замок. В дворі є гараж, дитячий майданчик, парковка. Неподалік є дитсадок, стоянка, школа, зупинки. Водопостачання – централізоване.

Цей будинок знаходиться в центрі м. Надвірна на вул. Мазепи, 25а.

Вікна: склопакети.

Стіни: чистові роботи, фарбування, кахель.

Підлога: кахель.

Санвузол: роздільний.

Опалення: газовий котел.

В квартирах є телефон, інтернет, сигналізація, супутникове ТБ, кондиціонери, лічильники, холодна вода, гаряча вода, електрика.

В будинку є охорона.

В дворі є дитячий майданчик, парковка.

Неподалік є дитсадок, стоянка, школа, зупинки, супермаркет, парк. Водопостачання: централізоване.

Тут урочисто відкрили перший поверх торгового центру «Полярис».

Сьогодні ТЦ «Полярис» є найбільшим торговим майданчиком у Надвірній, який поєднує у собі сучасний дизайн та новітні інженерні технології. Загальна площа торгового центру більше 1500 м2. – Ми не збираємося зупинятися на досягнутому, – повідомляє представник компанії забудівника. – Весною плануємо завершити роботи на 2-му поверсі ТЦ «Полярис» та здати ще більше 500 м2 торгових площ.

 

 

У нашій курсовій роботі ми показали необхідність вивчення цієї науки (геометрії), яка дає можливість глибше зрозуміти такий напрям в архітектурі, як давньоруське зодчество та розглянути значення геометричних законів і закономірностей в зодчестві, їх практичне застосування при проектуванні та побудові споруд. Джерелом для заповнення дефіциту знань та інформації виявилась література про золоту пропорцію.

Ми дізнались, що архітектура починається з геометрії. З найдавніших часів, архітектори спиралися на математичні принципи. Стародавній римський архітектор Вітрувій Маркус вважає, що будівельники завжди повинні використовувати точні співвідношення при будівництві храмів. Без симетрії і пропорції храм не може мати регулярний план. З цього твердження ми бачимо, що в архітектурі панівне місце займає симетрія та золота пропорція.

В науковій літературі з дослідження пам’ятників архітектури виявлені зразки гармонічної єдності, найкращі витвори людського генія: храм Дейр Ель – Бахрі, Церква Пресвятої Євхаристії у Львові, собор Святої Софії в Києві, собор Василя Блаженного в Москві, Архангельський собор в Москві, церкви Надвірнянщини, Манявський скит та Пнівський замок.

Ми також довели, що трикутник є однією з найпоширеніших геометричних фігур, у багатьох технічних виробах використовуються трикутні деталі або їх частини. Порівняння двох трикутників часто є елементом порівняння двох складніших геометричних фігур.

Отже, зробивши цю курсову роботу, ми почерпнули для себе багато нового та цікавого, зрозуміли важливість геометрії та архітектури в житті людей.