Глобалізаційні зміни сучасного світу

 

Григор О.

 

Глобалізація – процес універсалізації та уніфікації розгортання інституційних структур, зв ’язків і відношень у різних сферах суспільного життя. Пов ’язуючи минуле, сьогодення та майбутнє людства, цей процес не має часових обмежень. Але вирішити раз і назавжди глобальні проблеми неможливо. Виникнувши одного разу вони неминуче супроводжують світову спільноту, якій доводиться їх перманентно вирішувати. З огляду на це глобалізація сьогодні – звичний фактор не тільки економічного і соціального розвитку людства, але й міжнародної політики загалом та повсякденного політичного спілкування зокрема. Тому дослідження глобалізаційних змін сучасного світу має велике значення для трансформації природи й технологій політичного спілкування.

Ключові слова: людина, політика, глобалізація, трансформація, політичне спілкування.

Сьогоднішньому світу притаманний значний ступінь інтегрованості та інтернаціоналізації. Національні економіки, спільні зв’язки, міждержавні відносини поступово стають все більш інтегрованими. Відбулося свого роду “стиснення” світового простору, який вимагає нових форм взаємовідносин. Реальність полягає у тому, що глобалізація являє собою об’єктивне та абсолютно невідворотне явище сучасності, яке можна уповільнити засобами економічної політики (що і відбувається у ряді випадків), але не можна зупинити або “відмінити”, оскільки це імперативна вимога сучасного суспільства та науково-технічного прогресу.

У методологічних контекстах необхідно зауважити те, що поки що існує багато непорозумінь щодо термінології, пов’язаної з поняттями “цивілізація”, “глобалізація”, “глобалізм” і критично відноситься до появи неологізмів “постглобалізація”, “постіндустріальна спільнота”, “постнеокласична наука”, “постмодернізм”, “постпозитивізм”, “постструктуралізм”, “постсучасність” та ін., які, на нашу думку, не мають змістовного сенсу, тоді як “індустріальна спільнота”, “класична наука”, “модернізм”, “глобалізація” є цілком визначені поняття. Тому виклад основних положень свого дослідження почнемо з запропонованих ним визначень понять:

Глобальний – такий, що поширив і поширює свій вплив на усю планету Земля; глобалізація – процес універсалізації та уніфікації становлення інституційних, єдиних для усієї планети Земля на рівні людської цивілізації – суспільному, економічному, культурному тощо – структур, зв’язків і відношень у різних сферах суспільно-громадського життя. При цьому глобалізація виступає і як явище, і як феномен; глобалізм – явище, що характеризує цілісність світу, а також світоуявлення, тип усвідомлення, спосіб бачення світу, коли глобальна компонента стає домінуючою; глобалістика – міждисциплінарна галузь наукового знання, що утворюється на стику філософії, природних, технічних і гуманітарних наук, а також сукупність практичних дій (урядових рішень, політичних акцій, громадянських рухів і т. ін., які орієнтовані на аналіз і вирішення протиріч загальнолюдського характеру).

Виходячи з цього, виділяємо найважливіші проблеми сучасності: запобігання війни і збереження миру; подолання розриву в соціально-економічному розвитку різних країн; забезпечення екологічної рівноваги у взаємодії природи і громади; здійснення контролю над демографічними процесами; приведення у відповідність споживання енергетичних і сировинних ресурсів з їх реальними запасами на планеті; забезпечення продовольством та іншими засобами існування зростаючого населення планети; охорона здоров’я і створення оптимальних умов для здорового способу життя; викорінення неписьменності й розвиток системи освіти.

При цьому до наведеного опису додамо загрозу міжнародного тероризму й злочинності, а також забезпечення прісною водою.

Водночас вважаємо, що проблема може вважатися глобальною тільки тоді, коли вона актуальна відносно будь-якого регіону планети, а в іншому випадку йтиметься щодо проблем одного або декількох регіонів.

Хоча навряд чи можливо в цілому остаточно зупинитися на такій інтерпретації поняття “глобальна проблема”, оскільки тоді доведеться вилучати з опису глобальних проблем, наведених ним, такі проблеми як міжнародний тероризм, який загрожує в основному США та Росії, викорінення неписьменності, забезпечення продовольством, водою тощо, які притаманні за його класифікацією регіонам планети.

Разом із тим зазначимо, що вирішити глобальні проблеми раз і назавжди неможливо, адже вони після їх появи неминуче супроводжуватимуть світову спільноту, і вирішувати їх доведеться постійно. Тому треба навчитися жити, розуміючи, що послаблення уваги до глобальних проблем може привести до великих неприємностей, навіть до катастрофи.

Зростаюче переплетення економік, інтернаціоналізація фінансових ринків і сучасний етап розвитку сприяють процесу світової та економічної глобалізації. Поняття, на перший погляд нове, але в той же час своїм корінням сягає античних часів. У ті часи вже мало місце явище, яке за його суттю можна віднести до фінансової глобалізації, йдеться про те, що у 330 р. до Різдва Христового, після перемоги при Іссі, Олександр Македонський сконцентрував практично все золото та срібло свого часу (приблизно 8840 т.). За три роки після його смерті ці скарби знову розійшлися по античному світу, викликавши першу в світі інфляцію в країнах Середземномор’я, оскільки канали їх грошового обігу були раптово переповнені золотими та срібними монетами. Такий фінансовий глобалізм був реальним, звісно без фінансової інтеграції (про яку в ті часи мови ще й не велося), але з відчутним ступенем залежності та взаємозалежності. Досить добре відомі античні форми глобалізації, які супроводжувались уніфікацією соціальних інститутів у рамках Еллінських міст-полісів та Римської імперії. Однак така форма (тип) глобалізації носила локальний характер, залишаючи абсолютно ізольованими великі територій.

Ідеї організації світу, пропозиції щодо створення та необхідності розвитку Міжнародних інститутів з метою регулювання відносин між націями і державою пропонувались ще з часів Канта. Прикладом може слугувати план самого Іммануїла Канта про вічний мир.

Другий тип глобалізації можна спостерігати, аналізуючи результати та наслідки географічних відкриттів – так