Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Гра як засіб естетичного виховання

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
53
Мова: 
Українська
Оцінка: 

що їй подобаються та не подобаються, помічає відмінність між людьми, вчиться розуміти що добре а що погане. 

Художні та сюжетно-рольові ігри спонукають дитину до створення гардеробу для ляльки, декорацій до спектаклів, розваг та святкових ранків. За поведінкою та одягом вона судить про вік, професію, смак, спосіб життя різних людей. Молодші школярі охоче беруть участь у створенні багатопланових архітектурно-художніх композицій ( «Пан Коцький», «Калиточка»), розрахованих на тривалий час, любить постійно щось змінювати в обстановці, добудовувати, домальовувати тощо. За допомогою вчителя вони можуть поетапно реалізувати свій «проектний задум», захоплюватись як самим процесом творення, так і художнім результатом.
У дітей молодшого шкільного віку уже досить багатий життєвий музичний досвід та захоплено слухає музику; емоційно яскраво реагує на неї, визначає загальний характер,настрій музичного твору, орієнтується не на один, а на два чи кілька засобів музичної виразності (темп і тембр; темп і динаміку; темп, тембр і динаміку водночас). У значої більшості дітей з’являються інтонаційно-мелодична орієнтація на музичне сприйняття, зростає здатність індивідуально інтерпретувати музику, виникають поза музичні образи та асоціації.[20, c.230-237] 
Б.Грінченко вважав народні казки й оповідання багатющим дидактичним матеріалом для розумового та естетичного розвитку дітей. Працюючи вчителем, він ознайомлював своїх вихованців із творами живопису та художньої літератури, розучував і співав із ними українські народні.
С. Русова пов’язувала теорію і практику естетичного виховання дітей з ідеями народності виховання і навчання, вважаючи ігри, усну народну творчість, свята, природу невичерпним джерелом для пробудження в дитині духовних сил. Естетичне виховання вона розглядала в єдності з моральним, які, за її твердженням, мають спільну основу – розвиток вищих почуттів.
Л. Артемова та О. Чинаєва зазначають, що естетичне виховання - це :
а) вплив на розвиток особистості всієї навколишньої дійсності, її естетичної значущості для людини;
б) залучення людини до художньої культури;
в) спеціальна система заходів у структурі художнього життя суспільства, спрямованих на поширення знань про мистецтво, на розвиток художньої самодіяльності тощо [8, c.65 ].
 
1.2 Ігрова діяльність дітей молодшого шкільного віку
 
1.2.1 Педагогічний потенціал гри, як засобу пізнання дійсності
Гра - активна форма пізнання навколішньої дійсності. Різноманітність її форм вводити дитину в коло реального простору. Дитина пізнає якості і властивості предметів, їх призначення, способи використання, засвоює зв'язки і відносини між людьми, правила і норми поведінки, пізнає саму себе, свої можливості та здібності. Дослідження даної проблеми (О. Усова, Р. Жуковська, Т. Макарова, П. Саморукова та Інші) показали, что місце гри у пізнанні світу інше, ніж праці та навчання. У ній здійснюється практичне дійове освоєння раніше одержаних знань. Інтерес дитини до тієї чи іншої гри поступово вичерпується в міру засвоєння знань и умінь, що її складають, тому вона розвивається, з'являються нові сюжети, роли. Гра - діяльність свідома и цілеспрямована. У кожній грі є значуща для дитини мета. Найпростіша гра - дія з предметами, спрямована на якусь мету. Чим менша дитина, тим більший наслідувальній характер мают ігрові дії. Поступово рівень усвідомлення зростає. Щоб досягті мети, дитина відбирає необхідні засоби, здійснює певні дії та вчинки, вступає у різноманітні стосунки з товаришами. [30, с.23] Діти домовляються про тему і зміст гри, розподіляють ролі, повною мірою планують свою діяльність. Усе це свідчіть про її цілеспрямованість, свідомий характер.
Крім загально рис, гра має спеціфічні функції, зумовлені психологічними особливостями.
 Гра - це вільна, самостійна діяльність, що здійснюється за ініціатівою дитини, де реалізується бажання виявити свій задум, по-своєму діяті, змінюваті реальне життя. Гра вільна від обов'язків перед дорослими. Вона являє собою своєрідній прояв самодіяльності та самостійності. Граючи, дитина виходе із власних безпосередніх потреб та інтересів.[30, с.98]
Одна з особливостей гри - наявність творчої основи. Вона завжди пов'язана з ініціатівою, вигадкою, кмітлівістю. У дослідженні О. Усової, Р. Жуковської відзначено, що у процесі активно працює уява дитини, емоції, почуття. Прояви ініціативи і творчості різноманітні. В одних іграх творчість пов'язана з побудова сюжету і вибори змісту, ролі, в других виявляється у виборі способів дії, в їх варіатівності (Хованка, ігри у доміно, м'яч, тощо). Багато ігор вимагають уміння погоджуваті дії партнерів, виходячі з цього, швидко змінюваті тактику своєї поведінкі чи способи дій (рольові, рухліві ігри). Як Зазначає В. Аванесова, значна творча гра - відбувається і в дидактичних іграх, які мают на меті розвиток пізнавальної актівності, допітлівості, швидкості розумових дій, ініціативи у прійманні рішень.
Творчий елемент є носієм індівідуальності гравця, тому гра є засобом розвитку творчості, формування здібності дітей.
Важлива риса гри - її емоційна насиченість. Більшість дослідніків відзначають силу і природність почуттів, які переживає дитина і які пов'язані з ролями: турбота, ніжність "матері", відповідальність "лікаря", справедливість "вихователя", тощо. У колективних іграх вивляються дружба, товаріськість, взаємна відповідальність.Дитині приносить задоволення досягнення результату, подолання труднощів. Важлива частина розробки проблеми теорії гри - її виховні можливості та педагогічна цінність.
Гра знімає негативізм, ліквідує егоїзм, вередування, тощо. Дійсно, гра "покращує природу дитини", як стверджують представник фрейдизму. Разом з тим, слід шукати значні можливості гри як засоби виховання, а не просто "викорінення" небажаних проявів поведінки дитини.
Дослідження виховних можливости
Фото Капча