Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Гроші та кредит

Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
82
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;">Об'єктивна основа: завищення офіційного валютного курсу порівняно з реальною купівельною спроможністю грошової одиниці.

Причини: нерівномірність інфляційного процесу в різних країнах; нестабільність платіжних балансів; нестабільність світової економіки
Наслідки: стимулювання експорту; стимулювання споживчого попиту на внутрішньому ринку; підвищення конкурентоспроможності країни на світовому ринку
Ревальвація – підвищення курсу національної валюти стосовно імпортних.
Наслідки: стимулювання імпорту; утримання на внутрішньому ринку споживчого попиту; приплив імпортних інвестицій.
Валютна інтервенція – операції щодо купівлі та продажу власної валюти або конкурентної-іншої держави.
Наслідки: зміна попиту і пропозиції певної грошової одиниці на валютному ринку; кореляція обмінних курсів валют.
Способи здійснення валютної інтервенції: за рахунок використання власних іноземних валютних резервів (через своп-угоди) ; за рахунок продажу цінних паперів, вміщених в іноземній валюті, зокрема кредитних позицій у СПЗ (ЗОК).
Платіжний баланс – співвідношення всієї сукупності надходження з-за кордону та платежів за кордон за певний проміжок часу, тобто співвідношення вимог і платежів.
Форму платіжного балансу рекомендує МВФ.
Структура платіжного балансу
І. Баланс поточних операцій:
1) торговий баланс – співвідношення між надходженнями за експортом і платежами за імпортом товарів:
  • експорт;
  • імпорт,
2) баланс послуг і некомерційних платежів:
  • платежі й надходження від транспортних перевезень, від усіх видів зв'язку;
  • міжнародний туризм;
  • утримання дипломатичних, торговельних і культурних представництв;
  • надходження від інформаційних, культурних, наукових обмінів.
II. Баланс руху коштів і кредитів -співвідношення платежів і надходжень щодо ввезення та вивезення приватних і державних капіталів, одержаних і наданих міжнародних кредитів:
  • довгострокові і середньострокові позики;
  • короткотермінові кредити, поточні рахунки національних банків у зарубіжних банках.

Фактори, що впливають на стан платіжного балансу:

  • нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, конкуренція;
  • циклічні коливання економіки; -зростання закордонних державних видатків;
  • мілітаризація економіки і військові видатки;
  • зміни в міжнародній торгівлі;
  • негативний вплив інфляції;
  • форс-мажорні обставини – стихійні лиха, переворот тощо. Заходи щодо вирівнювання сальдо платіжного балансу:
  • використання золотовалютних резервів держави; -залучення зовнішніх джерел фінансування.
Якщо дефіцит платіжного балансу не можна подолати за рахунок вищеперерахованих заходів, то уряд може вдатися до таких засобів:
  • провести дефляційну політику, спрямовану на зменшення цін та доходів порівняно з іншими країнами;
  • девальвувати національну валюту;
  • запровадити валютний контроль та обмеження на валютні операції.
Валютні резерви виражають платоспроможність країни перед закордоном та міжнародну валютну ліквідність.
 Централізовані резерви:
  • іноземна валюта (депозити, скарбничі векселі, чеки, ринкові цінні папери) ;
  • авуари в СПЗ (50Р) (грошові ресурси банку, що є на його рахунках у закордонних банках) ;
  • резервні позиції;
  • золото.
4. 4. Валютні системи, їх призначення
Валютна система – це державно-правова форма організації міжнародних валютних відносин між державами.
Розрізняють: світову, національну, регіональну валютні системи.
Світова валютна система є функціональною організацією валютних відносин на рівні міждержаних зв'язків, її розвиток регулюється відповідними міждержавними угодами через створені на колективних засадах міждержавні валютно-фінансові та банківські установи й організації. 
 Національна валютна система – це складова грошових відносин окремої країни, функціонування якої регулюється національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права.
Регіональна валютна система – договірно-правова форма організації валютних відносин між групами країн. Елементи:
  • регіональна міжнародна розрахункова одиниця; -спеціальний режим регулювання валютних курсів;
  • спільні валютні фонди;
  • регіональні валютно
  • розрахункові установи.
 
Етапи становлення Європейської валютної системи:
I етап
  • ратифікація 1994 року всіма країнами-учасницями угоди, що визначила інституційні та правові засади фундації ЄВС;
  • лібералізація в межах ЄС міграції капіталу;
  • здійснення системи заходів, спрямованих на наближення темпів інфляції до рівня країн з найкращими показниками;
  • скорочення торговельних дефіцитів.
II етап
  • створення основних органів та виконавських структур ЄВС;
  • формування Європейської системи центральних банків – «Євросфер».
III етап
  • створення Європейського центрального банку;
  • введення єдиної валюти;
  • реальне зближення країн-учасниць за показниками рівня інфляції, розміру державного дефіциту {не більше 3% ВВП), рівнем процентних ставок за довготерміновими кредитами, коливання обмінних курсів національних валют.
4. 5. Здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку
Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку, затверджені постановою Правління НБУ від 18. 03. 99р. за №127, визначають структуру міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на цьому ринку. Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України мають право здійснювати на ринку спот-операції з купівлі-продажу іноземних валют за вільним договірним курсом без обмеження розміру маржі між курсами купівлі та продажу у разі, коли НБУ не встановлені граничні розміри маржі.
Підставою для купівлі іноземної валюти резидентами на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи:
  • договір з нерезидентом;
  • вантажно-митна декларація, якщо товар ввезений на територію України;
  • акт здачі-прийому або інший документ, який свідчить про надання послуг чи виконання робіт;
  • документи, передбачені при документарній формі розрахунків (акредитив, інкасо) ;
  • довідка ДПА, в якій резидент зареєстрований як платник податків.

Купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами-страховиками, а також об'єднаннями страховиків з метою виконання зобов'язань перед нерезидентами здійснюється відповідно до порядку «Про застосування іноземної валюти в страховій діяльності» {Постанова НБУ від 23. 09. 96р.).

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами-підприємцями при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:
  • заявки з розрахунком відрядження за кордон або на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон;
  • укладені трудові договори з нерезидентами;
  • рішення судів про
Фото Капча