Гроші та кредит

Зростання вагомості валютної системи примушує промислове розвинуті країни удосконалювати старі та шукати нові інструменти та методи державно-монополістичного регулювання валютної сфери на національному та наднаціональному рівнях.

Валютні системи поділяються на національні, регіональні (міжнародні) та світову (табл.1).

Інфраструктуру валютної системи України утворюють комерційні банки і такі державні органи, як Кабінет міністрів України, Національний банк України, Державна податкова адміністрація (контроль за валютними операціями, які проводяться на території України), Державний митний комітет (контроль за дотриманням правил переміщення валюти через митний кордон України), Міністерство зв'язку України (контроль за дотриманням правил поштових переміщень та пересилки валютних цінностей через Державний кордон). При цьому, центральним органом є НБУ як орган державного валютного регулювання і контролю.

 

Таблиця 1 – Види валютних систем та їх структура

 

 

Валютні відносини за своїм економічним змістом являють собою сукупність економічних відносин, що виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарських суб'єктів і обслуговуються валютою. Економічні відносини національних господарських суб'єктів різних країн завершуються валютними платежами. Валютні платежі можуть виступати у таких формах:

– міжнародні розрахунки за зовнішньоторговельними операціями;

– отримання і погашення різних видів міжнародних кредитів;

– переміщення валют при здійсненні зовнішніх інвестицій;

– переміщення валют при наданні технічної та економічної допомоги;

– операції з купівлі-продажу валюти на внутрішньому і зовнішньому валютному ринках.

 

Питання 2. Валютний ринок. Операції на валютному ринку

 

Успішний розвиток валютних відносин можливий за умови функціонування ринку, на якому можна вільно продавати та купувати валюту. За економічним змістом валютний ринок (рис.2) являє собою частину грошового ринку, на якому врівноважується попит і пропозиція на валюту як специфічний товар.

За характером виконуваних операцій і ступенем ризику валютний ринок включає такі суб'єкти: господарські суб'єкти, які купують і продають валюту, необхідну для забезпечення своєї комерційної діяльності (в основному це експортери й імпортери), інвестори, які вкладають капітал у валютні цінності з метою отримання відсоткового доходу, спекулянти, які постійно купують і продають валюту задля отримання доходу від різниці в їх курсі (професійними спекулянтами виступають валютні дилери, ними можуть бути і фізичні, і юридичні особи), посередницькі банки, брокерські контори, біржі тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2 – Характеристика валютного ринку

 

Національні валютні ринки функціонують у більшості країн світу. Вони обмежуються економічним простором конкретної країни і регулюються її національним валютним законодавством.

Міжнародні валютні ринки сформувалися в тих країнах, в яких до мінімуму зведені обмеження на валютні операції. Такі ринки в основному регулюються міждержавними угодами, традиціями та домовленістю учасників цих ринків.

Світовий валютний ринок поєднує окремі міжнародні ринки і працює практично цілодобово. З початку доби відкриваються азіатські ринки (в містах Токіо, Гонконг, Сінгапур тощо), а після їх закриття працюють європейські ринки (в містах Париж, Лондон тощо), а під кінець дня – ринки американського континенту. Завдяки цьому будь-який суб'єкт валютного ринку може будь-коли, зв'язавшись з центром, здійснити операції з купівлі-продажу валюти.

На біржовому ринку торгівля валютою здійснюється організовано на спеціальному місці, що називається валютна біржа. Організатори біржі за свої послуги отримують великі доходи у формі комісійних. Тому цей вид торгівлі все більше поступається місцем позабіржовій валютній торгівлі. Тут продавці і покупці вступають у прямі зв'язки між собою. В Україні міжбанківська валютна біржа перестала існувати з 2000 р. Тепер торгівля валютою здійснюється через міжбанківський валютний ринок.

Ринок конверсійних операцій призначений для перетворення або заміни на еквівалентній основі рівновеликих цінностей шляхом їх обміну; ринок депозитно-кредитних операцій – на ньому купівля валюти здійснюється шляхом її залучення на депозитні вклади на узгоджені строки та наступний продаж у формі надання кредитів на різні строки.

Ринок касових операцій, на якому купівля-продаж валюти відбувається в умовах поставки її не пізніше другого робочого дня з дня укладання угоди за курсом, узгодженим у момент її підписання;

Ринок ф'ючерсних операцій, де торгівля відбувається за угодою, що передбачає оплату валюти через певний час після укладання угоди за ціною, наперед визначеною в контракті. Метою торгівлі на цьому ринку є отримання різниці в курсі валют з моменту укладання угоди до моменту її оплати;

Ринок опціонів. Як відомо, опціон (від лат. optionis – вільний вибір) – це умова, що включається в біржові угоди на строк, за якою одній зі сторін надається право вибору між альтернативними елементами угоди. Отже, на ринку опціонів здійснюється торгівля що з відстрочкою поставки валюти на термін, який перевищує два робочих дні за біржовою :угодою (чи контрактом) з