Грошово-кредитне регулювання держави і його особливості в Україні

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

рази. Після 15 квітня 2014 року і облікова ставка НБУ, і ставка рефінансування підвищилися. Очевидно, це наслідок несприятливих процесів економічної кон'юнктури. Та для нас особливо важливими є умови кредитування, що має безпосереднє значення для розвитку підприємництва, здійснення розширеного відтворення. На жаль, тут зниження відсоткових ставок, а значить, розширення можливостей одержання кредиту відбувається повільніше. Якщо 2010 року відсоткова ставка дорівнювала 19, 6%, то на початок 2015 р. вона збільшилася і становила 24, 16%. Це дуже висока плата за кредит. За березень облікова ставка НБУ зросла до 30%. Це прокоментувала глава Національного банку України: «Цим ми намагаємося зв’язати вільну ліквідність банків, щоб мінімізувати потенційний тиск на курс і ціни. Хоча деякі експерти і радили нам боротися з інфляційними процесами політикою дешевих грошей, але це рада з розряду гасіння пожежі бензином «, – наголошується в тексті промови Валерії Гонтаревої. Згідно з текстом, глава НБУ нагадує, що регулятор істотно посилив монетарну політику шляхом підвищення облікової ставки до 30% річних і збільшення обов’язкових резервів банків. Жорсткість монетарної політики НБУ націлена на стабілізацію валютного ринку і курсу гривні, яка протягом минулого року за офіційним курсом подешевшала по відношенню до долара в 2 рази і ще в 1, 8 рази – з початку цього року.

На додатку 3 (Додаток 3. Динаміка облікової ставки в іноземній валюті (на прикладі Англії, Німеччини і України)) ми спостерігаємо порівняння динаміки облікової ставки країн ЄС (Англії та Німеччини) і України. Вдала грошово-кредитна політика держав, проведення необхідних реформ і запровадження регулюючих законів стримує відсоток облікової ставки центрального банку на відносно низькому рівні. І тут не можна не вдатися до історичного порівняння. А. Сміт свого часу зауважив: коли б кредит надавався на основі високого відсотка (8-10%, хоча ця норма набагато нижча за лихварський відсоток), то позиковий капітал не потрапив би до рук людей (тобто підприємців), які здатні дати йому вигідне й прибуткове застосування. Тому нам потрібно нарощувати економічні можливості, накопичувати капітал, аби створити сприятливі умови для розвитку кредитних відносин.

Розвиваючи і збагачуючи структуру грошової маси, не можна обмежуватися агрегатом М3. Треба мати на увазі, що у США існує четвертий агрегат, власний зміст якого становлять банківські акцепти, ощадні облігації, короткострокові внески державної скарбниці і комерційні векселі. Інакше кажучи, розвиток економіки, посилення її капіталізації нерозривно пов'язані із зростанням фондового ринку, збільшенням і урізноманітненням цінних паперів, а значить, формами грошей.

Проведений аналіз природи грошей і кредиту дає змогу зробити такі висновки: по-перше, перехід від грошей-товару до кредитних грошей, грошей-капіталу означає, що гроші, як і раніше, мають матеріальний характер, вони є формою руху позикового капіталу, а їхній розвиток визначається зростанням та удосконаленням економіки, товарно-кредитних відносин, посиленням капіталізації економіки. Монетарні методи відіграватимуть тим більшу роль, чим повніше і активніше сприятимуть кількісному зростанню економіки та її якісному удосконаленню, підвищенню її ефективності. Ці процеси, у свою чергу, визначають істотне поліпшення структури грошової маси, зміну співвідношення між готівкою і безготівковими грошима, зростання у грошовій масі депозитних сертифікатів, цінних паперів, наближення нашої грошової маси до структури грошей розвинених країн. По-друге, переростання товарно-грошового господарства в товарно-кредитне означає, що кредит став системо утворювальною категорією, він визначає форму суспільного виробництва, істотно змінює систему виробничих відносин, створює сприятливі умови для зростання продуктивних сил, раціонального використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів, підвищення ефективності економіки. Становлення і розвиток товарно-кредитного господарства потребує подальшого удосконалення кредитних відносин: нарощування і раціонального використання позикового капіталу, зменшення облікової ставки НБУ, відсоткових ставок за кредитами, що надаються комерційними банками, подальшого розвитку фондового ринку, збагачення форм цінних паперів, перетворення фондової біржі на активний механізм переливу капіталів та здійснення структури зрушень в економіці.

2.3. Економічне становище м. Києва за січень 2015 року

Зовнішньоекономічна діяльність

Обсяг експорту товарів та послуг м. Києва за січень-грудень 2014р. становив 14808, 1 млн. дол. США (90, 5% від рівня січня-грудня 2013р.), імпорту – 22636, 0 млн. дол. (75, 9% від рівня січня-грудня 2013р.). Від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу становило 7827, 9 млн. дол. (за січень-грудень 2013р. також від’ємне – 13456, 6 млн. дол.).

У січні-грудні 2014р. оборот зовнішньої торгівлі товарами в м. Києві склав 31645, 8 млн. дол. США і зменшився проти січня-грудня 2013р. на 18, 9%. Експортовано товарів на 11469, 8 млн. дол., імпортовано – на 20176, 0 млн. дол. У порівнянні з січнем-груднем 2013р. обсяги експорту зменшились на 7, 0%, обсяги імпорту – на 24, 4%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 8706, 2 млн. дол. (за січень-грудень 2013р. також від’ємне – 14342, 8 млн. дол.).

Порівняно з січнем-груднем 2013р. експорт товарів зменшився до Франції на 34, 1%, Ізраїлю – на 28, 7%, Російської Федерації – на 27, 1%, Німеччини – на 22, 6%, Єгипту – на 18, 4%, Індії – на 12, 8%, Нідерландів – на 8, 7%, Казахстану – на 2, 6%, Італії – на 1, 4% та Бельгії – на 0, 6%. Утім, спостерігалось збільшення експортних поставок до Угорщини в 11, 3 рази, Кіпру – в 5, 2 рази, Пакистану – в 2, 1 рази, Саудівської