Ґрунтознавство з основами меліорації

Агрохімічне обстеження дає інформацію про забезпеченість ґрунту поживними речовинами з виділенням низько-, середньо- і високозабезпечених азотом, фосфором і калієм.

Меліоративне обстеження характеризує землі за глибиною залягання ґрунтових вод і ступенем зволоження земель, з виділенням земель, що потребують гідротехнічних, агротехнічних, культуртехнічних і меліоративних заходів.

Геоботанічні обстеження проводять з метою розробки заходів по покращанню і раціональному використанню природних кормових угідь.

Для узагальненої характеристики якості основних сільськогосподарських угідь ґрунтові різновиди, близькі за природними властивостями й ознаками об’єднують в агровиробничі групи ґрунтів.

Агровиробниче групування ґрунтів необхідне для приведення ґрунтових карт до вигляду, більш зручного для використання їх у сільськогосподарському виробництві і в землевпорядному проектуванні. Воно проводиться окремо на немеліорованих, зрошуваних і осушених землях.

Результати агровиробничого групування ґрунтів відображають на картограмі, на якій виділяють однотипні групи ґрунтів і приводяться їх площі.

Картограма агровиробничих груп ґрунтів використовується для визначення якісної характеристики кожної ділянки угідь, тобто формування структури угідь сівозмін, їх полів і робочих ділянок, відповідно до придатності земель для вирощування тих чи інших сільськогосподарських культур.

Крім картограми агровиробничого групування ґрунтів, складають картограми товщини гумусового горизонту, гранулометричного складу, кислотності, солонцюватості, камянистості, засоленості ґрунтів, перезволоженості земель та ін.

Набір картограм, які доповнюють ґрунтові карти, визначається характером ґрунтового покриву і виробничими особливостями ґрунтів.

Карти ґрунтів і відповідні картограми використовуються для диференційованого застосування агротехніки і добрив стосовно видів і різновидностей ґрунтів, при підборі сільськогосподарських культур, розробці протиерозійних і культуртехнічних заходів, виявленні ґрунтів, які потребують меліорацій, проведенні земельно-оціночних робіт та ін.

Матеріалами ґрунтових обстежень є основою при розробці проектів внутрігосподарського землевпорядкування території.

Врахування властивостей ґрунтів має важливе значення при організації угідь і сівозмінних масивів, виділенні ділянок під багаторічні насадження, пасовища і сінокоси, розміщенні полезахисних лісових смуг.

Під кожне угіддя і сівозміну необхідно відводити земельні масиви з однорідними ґрунтами, які за своїми фізико-хімічними і біологічними властивостями найбільш сприятливі для вирощування тих чи інших сільськогосподарських культур, зумовлюють однакові строки обробітку ґрунту, посіву культур і збору урожаю.

У процесі вибору ділянок під сади необхідно також враховувати основні вимоги плодових культур до ґрунту.

У кожній ґрунтово-кліматичній зоні є свої особливості використання ґрунтових матеріалів у вирішенні питань землеустрою. Ці особливості зумовлені як загальнозональними властивостями ґрунтового покриву, так і характером спеціалізації господарства.

При обліку кількості земель на основі матеріалів ґрунтових обстежень визначають природну характеристику земельного фонду, яка включає: вміст і товщину гумусового шару, вміст поживних речовин, фізико-механічний склад ґрунтів, крутизну схилів, еродованість, кислотність, заболоченість, солонцюватість, засоленість, камянистість, перезволоженість та екологічну забрудненість, обумовлену як хімічними продуктами сільськогосподарського виробництва, так і техногенними чинниками.

За матеріалами ґрунтових обстежень обчислюють площі і складають експлікації земель за генетичними типами ґрунтів, агровиробничими групами та наведеними вище показниками.

Якісна оцінка земель дає характеристику якості земельних угідь за категоріями придатності, класами земель, механічним складом ґрунтів і ознаками, що впливають на родючість ґрунту, агровиробничими показниками ріллі і культуртехнічним станом сінокосів і пасовищ.

Облік кількості і якості земель є однією із складових частин державного земельного кадастру.

Використовуючи ці матеріали, землевласники та землекористувачі мають повне та об’єктивне уявлення про просторове розміщення ґрунтів на території та про їх якість.

При якісній оцінці земель важливим є бонітування ґрунтів, яке проводиться на основі даних про їх природні властивості, що істотно впливають на виробництво сільськогосподарської продукції (урожайність сільськогосподарських культур). Показником якості ґрунтів є бонітет – кількість балів щодо еталонного (найкращого) ґрунту, бонітет якого приймають за 100 балів. Для кожного типу ґрунту з урахуванням кліматичних, геохімічних та інших умов складають шкалу бонітування – перелік властивостей та ознак цього ґрунту, які корелюють з урожайністю основних сільськогосподарських культур.

На основі матеріалів бонітування ґрунтів виконується економічна оцінка і грошова оцінка земель.

Контрольні запитання

1 Визначте поняття «ґрунт», охарактеризуйте етапи його становлення.

2 Які вчені вважаються основоположниками наукового ґрунтознавства?

3 Приведіть визначення «ґрунту» за В. В. Докучаєвим.

4 Приведіть визначення «ґрунту» за В. Р. Вільямсом.

5 Яке визначення «ґрунту» давав Д. Г. Віленський?

6 Дайте порівняльну характеристику основних визначень ґрунту.

7 Приведіть найбільш узагальнене та сучасне визначення ґрунту.

8 Дайте коротку характеристику глобальних функцій ґрунту.

9 Визначіть місце ґрунту в наземних екосистемах.

10 Що є основною формою органічної частини ґрунту?

11 Вкажіть основну властивість ґрунту.

12 Визначте місце та роль ґрунту в природі та діяльності людини.

13 Назвіть видатних вчених, які внесли значний вклад в розвиток ґрунтознавства на сучасному етапі.

14 З якими фундаментальними науками тісно пов’язане ґрунтознавство?

15 Що являє собою»ґрунтознавство» як наука?

16 Назвіть науки геолого – географічного циклу з якими пов’язано ґрунтознавство.

17 Назвіть науки агробіологічного циклу з якими пов’язано ґрунтознавство.

18 Назвіть науки аграрно-економічного циклу з якими пов’язано ґрунтознавство.

19 Назвіть найбільш важливі розділи ґрунтознавства.

20 Виділіть фундаментальні розділи ґрунтознавства.

21 Вкажіть прикладні розділи ґрунтознавства.

22 Назвіть основні положення сучасного ґрунтознавства.

23 Назвіть основні методичні принципи