Характеристика соціального контексту підприємництва в умовах сучасного українського суспільства

Дивлячись на статистичні дані можна прослідкувати тенденцію росту розвитку підприємництва. За період з 1999 по 2002 рік загальна кількість малих підприємств збільшилась з 197127 до 253791 суб’єктів, а середньорічна кількість зайнятих на них працівників з понад 1, 5 млн чоловік – до майже 2 млн.

Отже прослідковувався розвиток бізнесу. Але все-таки були чинники, які заважали розвитку малого підприємництва, це:

відсутність чітко сформульованої державної політики у сфері підтримки підприємництва;

збільшення адміністративних бар'єрів. Треба виконувати багато дій, щоб відкрити свій власний бізнес. Наприклад: реєстрація, ліцензування, сертифікація, регулювання орендних відносин та інше;

відсутність реальних та дієвих механізмів фінансово-кредитної підтримки;

тиск оподаткування та необхідність звітів;

невпевненість підприємців у стабільності умов ведення бізнесу;

надмірне втручання влади в діяльність підприємців. [19]

Ці чинники мали негативний вплив на розвиток підприємництва не тільки тоді, а й зараз.

Але підприємництво продовжувало розвиватися і зростати на Україні. Потрібна була державна політика підтримки підприємництва. У 2000 році була прийнята Національна програма сприяння розвитку підприємництва в Україні.

Метою державної підтримки розвитку підприємництва були:

створення умов для позитивних змін в структурі української економіки;

забезпечення позитивного розвитку суспільства завдяки розвитку підприємництва;

підтримка вітчизняних виробників;

формування умов для забезпечення зайнятості населення, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць.

Внаслідок цих змін, кількість фермерських господарств за період з 2001 року зросла на 4%, а кількість фізичних осіб – підприємців – на 84%. За даними 32% малих підприємств працювали у сфері торгівлі. Операціями з нерухомим майном займалися 23, 3% підприємств. 5, 1% підприємств працювали у сфері транспорту і зв'язку. 3, 2% – займались готельним та ресторанним бізнесом; 3, 2% – надавали комунальні послуги. 1, 4% – займалися фінансовою діяльністю. У сфері охорони здоров’я і надання соціальної допомоги були зайняті 1, 3% малих підприємств, у сфері освіти – 0, 6%.

Але потім, після 2005 року приватні підприємства в Україні почали сдавати позиції. Можна побачити з таблиці 3. 1., що в останні роки підприємства України працювали зі збитком.

 

Таблиця 3.1.1

Фінансовий результат від звичайної діяльності підприємств України до оподаткування за 2006-2009рр. 

Рік2006200720082009

Фінансовий результат, млн. грн. 5187, 15699, 1- 37482, 2-21209, 9

 

За даними 2009 року, прибутковість українських підприємств була від’ємною (-21209, 9 млн. грн.). Але самі високі збитки були в високими 2008 році (-37482, 2 млн. грн.). Доля прибуткових підприємств різко зменшувалася, з 2007 року. В 2009 р. вона становила лише 60, 1%. Найвищий прибуток було одержано в сфері фінансової діяльності. Самі великі збитки були у підприємців, які займаються операціями з нерухомим майном, орендою та наданням послуг іншим підприємцям, Є і ця тенденція простежується з 2006 року. [16].

Отже, як показують дані, підприємництво знаходиться в не найкращому стані. Результати дослідження свідчать про незадовільне становище, в якому опинилися виробники товарів та послуг.

На прикінці 2010 року, було прийнято Податковий кодекс, який вступив в силу з 1 січня 2011 року. Цей документ передбачав тимчасове існування спрощеної системи оподаткування за єдиним податком до моменту прийняття законодавчо-нормативного документу, що буде регулювати оподаткування бізнесу. Цим документом створюється ще більше навантаження на бізнес, ніж раніше. Отже підприємцям ще важче вести свій бізнес. Також були нововведення в Податковому кодексі, завдяки яким можливості співпраці малих підприємств з середніми та великими значно скоротилися. [15]

Отже, останні роки вплив держави на підприємництво скоріше має негативний характер, хоча на початку навпаки були прийняті такі акти, що допомагали розвитку підприємництва. Зараз українське підприємництво знаходиться не в найкращому стані. Підприємцям важко започаткувати та вести свою власну справу через недоліки законодавства нашої країни. Але будемо сподіватися, що в майбутньому ці недоліки будуть усунені і підприємництво буде успішно розвиватися.

 

 

Проблема корупції є однією з основних в нашій державі. Корупція виникає не з нічого, вона базується на певних обставинах і в конкретних сферах діяльності. В політичній та економічній сферах корупція поширена. Боротьба з корупцією повинна базуватися в першу чергу на розумінні причин чому саме в цих сферах виникає корупція, а потім на виробленні механізмів ліквідації корупції в цих сферах.

Центр політико-правових реформ розробляє пропозиції щодо змін у законодавстві, які б могли зменшити ризик корупції. Отже, цей центр здійснив «Проект протидії корупції у сфері надання адміністративних послуг підприємцям та здійснення наглядово-контрольної діяльності». Було проведене комплексне соціологічне дослідження, спрямоване на вивчення ставлення підприємців до пропозицій змін у законодавстві, які могли б зменшити корупційні ризики у політичній та економічній сферах.

У таблиці 3. 2. 1 наведені порівняння трьох загальнонаціональних опитувань населення, що були проведені у травні 2004 року, червні-липні 2007 року та у березні 2008 року, а також опитування підприємців.

Згідно з даними, населення протягом всього періоду оцінює рівень корупції як «високий» і «дуже високий». Підприємці оцінюють рівень корупції не так