Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Хіміко-токсикологічний аналіз «лікарських» отрут кислого, нейтрального і слабоосновного характеру

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
18
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Тема: ХІМІКО-ТОКСИКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ «ЛІКАРСЬКИХ» ОТРУТ КИСЛОГО, НЕЙТРАЛЬНОГО І СЛАБООСНОВНОГО ХАРАКТЕРУ
 
ПЛАН ЛЕКЦІЇ
 
1. Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних саліцилової кислоти
2. Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних барбітурової кислоти
3. Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних піразолону
 
1. Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних саліцилової кислоти
 
У медичній практиці широко використовуються похідні саліцилової кислоти як нестероїдні протизапальні препарати.
Фізико-хнмичні властивості.
За фізичними властивостями препарати відрізняються один від одного: аспірин і інші похідні саліцилової кислоти (за винятком метилсаліцилату) – це тверді кристалічні речовини. Метилсаліцилат -безбарвна чи жовтувата рідина характерного ароматичного запаху. 
Препарати (за виключення салицилату натрію) :
• мало розчинні в воді або практично не розчинні у воді;
• легко розчинні в розчинах їдких лугів;
• легко розчинні в спирті й інших органічних розчинниках.
Салицилат натрію дуже легко розчинний у воді і спирті. Саліцилова кислота сублімує, розчиняється в диетиловому ефірі, етиловому спирті, хлороформі. У холодній воді розчиняється мало, легше – у киплячій воді.
Застосування.
Саліцилова кислота використовується для лікування шкірних захворювань, має дезинфікуючу дію, застосовується при підвищеній пітливості.
Саліцилова кислота в незначних кількостях міститься в ягодах (вишня, малина, суниця) ; може в побуті використовуватися як консервант при виробництві вин, овочевих консервів, соків, варення.
Препарати, похідні саліцилової кислоти – солі, складні ефіри, аміди застосовуються як жаропонижаючі, протизапальні і знеболюючі засоби при лікуванні ревматизму, ревматичного ендокардиту і міокардиту.
Метилсаліцилат застосовується зовнішньо при суглобному і м'язовому ревматизмі, артритах, ексудативному плевриті.
Токсична дія.
При прийомі лікувальних доз саліцилатов можливі побічні явища: шум у вухах, ослаблення слуху, набряки, печія, блювота.
Токсичні дози призводять до загострення бронхіальної астми, до появи алергійних реакцій, зменшенню синтезу захисного слизу в шлунку й утворенню численних виразок слизової.
При збудженнях звертання крові, особливо при гемофілії, саліцилати сприяють розвитку кровотеч.
При підвищенні доз з'являються нервово-психічні збудження, що виражаються в дискоординації мови, занепокоєнні, судорогах, порушенні подиху, що приводить до летального результату. Летальна доза саліцилатів 2-4 г – для дітей, близько 20 г – для дорослих.
Поводження в організмі.
При прийомах усередину саліцилова кислота швидко всмоктується в шлунку, велика її частина зв'язується з білками плазми, виділяється нирками в незмінному виді й у виді метаболітів. Ефіри саліцилової кислоти частково піддаються гідролізу в тонкому кишечнику.
Саліцилова кислота та її похідні метаболізують у печінці в таких напрямках:
• Гідроліз
• Окислювання, гідроксилювання
• Утворення коньюгатів із глюкуроновой кислотою і гліцином
Саліциламід переважно виводиться з організму в незмінному виді.
Метаболізм.
Продукти біотрансформації саліцилової кислоти:
Спрямований хіміко-токсикологічний аналіз похідних саліцилової кислоти.
Дослідження на наявність саліцилової кислоти в біологічних об'єктах проводиться при спеціальних завданнях або допоміжних вказівках матеріалів справи, а також за умови появи на склі характерного залишку у виді голок після видалення хлороформу.
Об’єкти аналізу – шлунок, кишківник, печінка, нирки, кров, сеча, продуки харчування.
Ізолювання. Для ізолювання саліцилової кислоти і салицілатов з біологічного матеріалу використовуються загальні методи і виробляється аналіз «кислої» хлороформної витяжки.
Для виділення саліцилової кислоти з консервів, варення й інших харчових продуктів проводиться їх настоювання з розчином Na2CO3. При цьому утворюється розчинний саліцилат натрію.
Водну витяжку відфильтровуют, підкислюють розчином Н2SO4 і саліцилову кислоту екстрагують хлороформом.
ТСХ-скринінг. При проведенні аналізу в загальній системі розчинників ацетон – хлороформ (1: 9) саліцилова кислота знаходиться в I зоні з Rf 0 – 0, 25; у окремій системі ацетон – циклогексан (5: 1) – Rf 0, 63 -0, 65.
Проявники: 5% чи 10% розчин FeCl3; плями препарату – синьо-фіолетового кольору.
Виявлення. Після очищення «кислої» хлороформної витяжки екстракційним методом, сублімацією, хроматографічними методами проводять підтвердження наявності саліцилової кислоти хімічними і фізико-хімічними методами.
1. Реакція осадження – утворення трибромфенолу – спостерігається білий осад.
Реакція неспецифічна, високочутлива. Судово-хімічне значення має негативний результат.
2. Реакції забарвлення – із хлоридом заліза (III).
Забарвлення може змінюватися в залежності від рН розчину:
3. Реакція утворення метилсаліцилату – з метанолом у присутності Н2SO4 конц. з'являється характерний запах метилсаліцилату.
Реакція неспецифічна, чутлива.
4. Виявлення саліцилової кислоти по УФ-спектрам.
а) у 0, 5н розчині NaOH – λmax 300 нм
у 0, 1н розчині Н2SO4 – λmax 302 нм
5. Ідентифікація хроматографічними методами: ГРХ; ВЕРХ; ТСХ.
Кількісний аналіз проводиться:
а) при дослідженні біологічного об'єкту і харчових продуктів
• спектральними методами (УФ-спектрофотометрія; фото-електроколориметрія; екстракційна фотометрія) ;
• хроматографічними методами (ГРХ; ВЕРХ; ТСХ) ;
б) при дослідженні лікарських препаратів
• об'ємними методами- нейтралізація, броматометрія.
2. Застосування, токсикологічна характеристика, методи, виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних барбітурової кислоти
Похідні барбітурової кислоти є депресантами ЦНС і часто використовуються як седативно-снодійні засоби. Тривалість дії барбітуратов
Фото Капча