Художній та краєзнавчий музеї Запоріжжя

У 1961 році рішенням облвиконкому музею передали його довоєнне приміщення – будинок на проспекті Леніна, 59. Тут і був розташований музей з 1961 до 1977 роки. Внаслідок величезної науково-дослідної, збиральницької роботи 5 листопада 1965 року після повної реекспозиції Запорізький краєзнавчий музей відкрив двері перед відвідувачами. У 1961 р. музей переїхав у двоповерховий будинок на центральному проспекті у старій частині міста (нині – студентська поліклініка). Тут у 1965 р. було відкрито експозицію більш ніж з 5 тисяч експонатів, розміщених у 22 залах загальною площею 1155, 5 кв. м. (відділів природи, дорадянської та радянської історії краю). У фондах музею знаходяться 52 тисячі експонатів – пам’яток матеріальної і духовної культури народу. Однією з кращих і найбільшою за площею була експозиція залу, присвяченого історії запорозького козацтва. Музей користувався великою популярністю у гостей та мешканців Запоріжжя, приймаючи щорічно до 160 тис. відвідувачів. Багато запорожців старшого і середнього покоління ще пам'ятають його прекрасну експозицію, створену в цій будівлі. Завдяки музейним працівникам того покоління, серед яких були Т. М. Незнамова, АД. Мільска, Г. І. Пугіна, М. І. Складанна, Л. А. Галактіонова, Т. Ф. Мощиц, М. М. Ширяєва, З. Е. Літовкіна, значно поповнилася кількість експонатів, потік відвідувачів виріс до 160 тисяч в рік і наступив момент, коли стало ясно, що музею тісно в його затишному будинку.

З лютого 1963 року обласний краєзнавчий музей став методичним центром для краєзнавчих музеїв області. За минулі роки він вніс значний внесок у розвиток музейної мережі області. Під методичним керівництвом його наукових співробітників і з їх практичною допомогою створені експозиції багатьох районних музеїв: Пологовського, Гусарського, Кам’янсько-Дніпровського, Гуляйпільського, Приморського, Оріхівського.

З 23 лютого 1976 року очолює музейний колектив Г. І. Шаповалов, що вміло поєднує адміністративно-господарську роботу з науковою і викладацькою діяльністю. У 1975 р. закінчив Дніпропетровський державний університет, за фахом – історик. У 1967 р. започаткував підводні археологічні дослідження в Дніпрі. У 1972-1974 рр. працював у Державному історико-культурному заповіднику запорізького козацтва на о. Хортиця. Шаповалов Георгій Іванович, доктор історичних наук, професор. Відомий історик південно-східної України, він є фахівцем музейної справи, досліджує давнє судноплавство та історію державного гербу. Перший лауреат премії ім. Я. П. Новицького Запорізького відділення Українського фонду культури. У 1967 р. започаткував гідроархеологічні дослідження в Дніпрі і досі приймає участь у реалізації престижних проектів з підйому давніх суден біля о. Хортиця. Він автор більше 150 наукових і науково-популярних праць. У 1973 р. виступив ініціатором створення на Хортиці Музею давнього судноплавства на Дніпрі. Георгій Іванович 1972-1974 рр. працював у Державному історико-культурному заповіднику запорозького козацтва на о. Хортиця. З 1974 р. працює в обласному краєзнавчому музеї, а з 1976 р. є його директором. За його 30-річне керівництво зібрані численні нові колекції, отримано і реконструйовано одне з найкращих серед обласних музеїв України приміщень, створені сучасні експозиції.

У січні 1977 р. музею було надано нове приміщення – колишня Олександрівська земська управа, споруджена у 1913 р., одна з найкрасивіших будівель Запоріжжя будівель Запоріжжя, пам'ятка архітектури, яка знаходиться за адресою: вул. Чекістів, 29. У 1977 р. тут було відкрито першу краєзнавчу виставку. Проте потрібно більше шести років для вирішення питання про його капітальний ремонт і реконструкцію і ще шість років для проведення цього ремонту, завершеного лише в 1989 році. Реконструкція музею співпала за часом з важкими для країни роками перебудови. Знадобилось більше 10 років для проектування та проведення повної реконструкції будівлі з метою пристосування її для потреб музею. Музей має одну з найкращих археологічних колекцій в Україні, численні нумізматичну та етнографічну колекції, колекції знаків, плакатів, зброї, предметів побуту мешканців краю. Археологічна колекція в Запоріжжі є найбільшою серед обласних музеїв України. Особливий інтерес представляють унікальні пам’ятки доби бронзи та скіфського часу, періодів черняхівської культури і середньовіччя. Тільки у 4 залах давньої історії краю експонується більш 4300 оригінальних старожитностей. Серед реліквій козацької доби: клейноди, холодна та вогнепальна зброя, корабельні гармати та якоря, побутові речі запорожців. Великою є і колекція часів визвольних змагань та діяльності селянського руху під проводом Нестора Махна, побудови Дніпрогесу, часів Другої світової війни та повоєнної відбудови одного з найбільших у світі промислового комплексу Запоріжжя. У 1991 р. відкрито перший зал нової експозиції, а всього в музеї діє двадцять залів експозиції відділів природи, археології та історії, стаціонарні тематичні виставки з фондів музею: «Етнографічні скарби «Запоріжжя», «Міські меблі кінця XIX – початку XX сторіччя», «Нестор Махно та його час», «Підкорення стихії» (до 70-річчя побудови Дніпрогесу), «Природа – наш дім», «Геологічна історія краю». Щорічно музей приймає виставки з інших музеїв України і з-за кордону. Завдяки ньому запорожці познайомилися з експонатами Музею воскових фігур з Санкт-Петербурга. Помітною подією в культурному житті області стала підготовлена музеєм в 1999 році міжнародна виставка «Меноніти в царській Росії і Радянському Союзі», на відкриття якої приїхав посол Канади в Україні пан Дерек Фрайзер. У 2001 році запорожці мали можливість побачити унікальну виставку єврейських старовини з Львівського музею етнографії і художніх промислів. Сучасна музейна експозиція, яка продовжує створюватися, розміщена в 27 залах відділів природи, археології та історії і 6 залах стаціонарних виставок за краєзнавчою тематикою. Велика виставкова зала музею площею 200 кв. м майже не буває порожньою – раз на два місяці в залі влаштовуються виставки з фондів провідних музеїв Санкт-Петербурга, Криму, Дніпропетровська та інших міст близького та далекого зарубіжжя. Щорічно музеєм проводиться значна науково-дослідна робота по вивченню історії і природа краю. Результати цієї роботи утілюються в експозиціях і виставках, наукових звітах, статтях в науково-популярних виданнях, в музейних лекціях і екскурсіях. За кількістю і значенням колекцій, науковим і художнім рівнем оформлення експозицій, сьогодні Запорізький обласний краєзнавчий музей є одним з провідних музеїв України.

У 2003 р. з експозиціями музею ознайомилось більш як 90 тис. відвідувачів. Музей є визнаним науковим та методичним центром краєзнавчої роботи в області, здійснює широку науково-популяризаторську діяльність серед населення, особливо у навчальних закладах. Щорічно музей проводить значну науково-дослідну роботу з вивчення історії та природи краю, її результати втілюються в експозиціях, виставках, музейних лекціях, екскурсіях. Музей видає науково-теоретичний щорічник «Музейний вісник», наукові матеріали висвітлюються на сторінках місцевих газет, в телерадіопередачах. Щотижня на ТК «Алекс» виходить цикл передач з краєзнавства «В місті Z».

На цей час у обласному краєзнавчому музеї працюють високопрофесійні, зраджені своїй справі фахівці. Більше двадцяти років життя віддали служінню музейній справі Л. М. Архипова, К. С. Карафін, З. Х. Попандопуло, В. С. Чорноморець, С. В. Тараненко, О. В. Чайка, Т. Г. Деркач. На крихкі жіночі плечі лягли труднощі періоду ремонту і реконструкції музею, їх досвід встановлений в основу нової експозиції. Помітний внесок у розвиток музею належить середньому поколінню співробітників В. М. Хілько, Н. А. Зінченко, Т. Є. Решетило, І. П. Пономаренко. Є в музеї і талановита молодь, а значить буде кому передати естафетну паличку. Попереду у обласного краєзнавчого музею багато планів, цікавих ідей і, отже, історія його продовжується.

У кожного музею своя історія – унікальна, неповторна, загадкова і захоплююча.

Музей – це першоджерело знань про запорізький край. Все, що зберігається в музеях, становить величезну цінність для мешканців нашого міста. Сьогодні музеї є сполучною ланкою між поколіннями мешканців краю, між минулим і майбутнім. Головна задача музею зводиться до розумінні нас самих, а ця проблема була і буде актуальна в усі часів.

Важливе завдання сьогодення – зберегти музейні заклади, не дати щезнути, розпорошитись колекціям, які в них зберігаються, надати їм можливість розвитку.

 

 

Архіпова Л. М. Музейний вісник № 1.

ГАЗО (ПА), ф. 1, оп. 1, д. 1070.

ГАЗО (ПА), ф. 1, оп. 1, д. 1213.

ГАЗО, ф. Р. З, оп. 1, д. 483.

ГАЗО, ф. Р. З, оп. 1, д. 518.

ГАЗО, ф. Р. З, оп. 1, д. 535.

ГАЗО, ф. Р. З, оп. 1, д. 901.

Гордий Н. В музее Днепростроя // «Большевик Запорожья». – 1940. – 22 января.

Государственный музей Днепровского строительства // Хроника Днепростроя. – 1932. – №27-28.

Граб В. І. За відсутністю складу злочину... (М. Г. Філянський). Репресоване краєзнавство. – К., Рідний край. – 1991.

Запоріжжю потрібний історичний музей // «Червоне Запоріжжя, 1929. – 24 жовтня.

Запорізька пектораль. – Інформаційно-довідкове видання.

Запорізький краєзнавчий музей. Путівник. – Дн-ськ, «Промінь», 1972.

Запорізький художній музей// Видавництво «Дике Поле», 2008.

Інститут рукопису НБУ ім. В. Л. Вернадського, ф. 202, д. 43.

Музей Днепростроя // «Червоне Запоріжжя». – 1936. – 17 травня, 3 серпня.

Музей или спортзал // «Красное Запорожье». – 1927. – 6 декабря.

Музей краеведения // «Красное Запорожье». – 1927. – 6 мая.

Орлов Г. М. Архитектура жилищного строительства // Хроника Днепростроя. – 1933. – № 36-37.

Разгром музея // «Красное Запорожье». – 1928. – 8 декабря.

Фонды Запорожского областного краеведческого музея. Акт №706 от 19. 09. 1955, инв. № Ор. 179, 180.