Інформаційні системи та технології в економіці

Створенню АСУ в нашій країні надається важливе значення. По масштабах, темпам зросту, витратам матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, нарешті, по ступені впливу на процеси планування і управління проблема створення АСУ перетворилася у велику народногосподарську задачу

АСУ можуть значно відрізнятися характером і об'ємом розв'язуваних задач, типами об'єктів керування і рядом інших ознак

Загальноприйнятої класифікації АСУ в даний час не існує і тому серед ознак, по яких їхній найчастіше класифікують, можна виділити наступні:

Рівень чи  сфера дії - АСУ державні, міжгалузеві, територіальні (регіональні), галузеві, АСУ об'єднань ,   підприємств ,   організацій , технологічних процесів ;

призначення чи характер об'єктів керування - асу адміністративні, виробничо-технічні, соціальні, транспортні й ін;

рівень автоматизації процесу керування — АСУ інформаційно-довідкові, інформаційно-дорадчі, інформаційно-керуючі;

ступінь централізації обробки інформації - асу централізовані, децентралізовані і системи колективного користування;

характер керованого виробничих для виробництва з дискретним процесом (машинобудування, приладобудування), з безупинним процесом (хімічна, нафтопереробна і газова промисловість) і з безперервно-дискретним процесом (металургійна, цементна, харчова промисловість) ;

ступінь інтеграції функцій — багаторівневі АСУ з інтеграцією по рівнях планування (перспективному, п'ятилітньому і поточному плануванню), багаторівневі АСУ з інтеграцією по рівнях керування (підприємство-об'єднання, об'єднання-галузь і т.д.), комплексні АСУ, що здійснюють інтеграцію АСУ з різнорідними задачами (АСУ підприємством із системою автоматизованого проектування), АСУ підприємством з АСУ технологічними процесами і т.д.

Відповідно до розподілу, запропонованому академіком В. М. Глушковим, існують АСУ двох основних типів: автоматизовані системи керування технологічними процесами (АСУТП) і автоматизовані системи організаційного чи адміністративного керування (АСОУ).

АСУТП керує роботою технологічних процесів (керування верстатом, домною і т.п.),  АСОУ – об’єктами економічної і соціальної природи.

Головна відмінність цих систем полягає насамперед в характері об'єкта керування: для АСУТП - це різні машини, прилади, пристрої, а для АСОУ – перш за все люди, колективи людей. Інша відмінність заключається в формі передачі інформації. В АСУТП основною формою передачі інформації є різні сигнали (електричні, оптичні, механічні й ін.), в АСОУ - папери

Останнім часом намітилася тенденція злиття АСУТП і АСОУ в єдині інтегровані системи керування — комплексні АСУ. У таких системах велика частина циркулюючої в системі інформації передається у виді сигналів і спеціальних документів на машинних носіях (магнітних стрічках для верстатів із програмним керуванням і т п ).

Така інтеграція систем керування дає можливість істотно підвищити ефективність виробництва за рахунок синергизма, тобто за рахунок системного ефекту, що значно перевищує просту суму ефектів роздільно функціонуючих систем.

У цих АСУ більш широке поширення одержує безпаперова технологія, комплексування технічних засобів без спеціальних пристроїв сполучення (безінтерфейсне комплексування), а також діалоговий режим планування і управління.

Для систематичного вивчення різних класів АСУ, а також для планування процесу їхнього впровадження важливе значення має класифікація АСУ за їх місцем в системі управління народним господарством. 

На верхнім рівні схеми знаходиться автоматизована система збору й обробки інформації для обліку, планування і керування народним господарством (ОГАС), що поєднує в собі всі АСУ, створювані в країні.

Наступний рівень класифікації представлений міжгалузевими АСУ функціонального призначення, АСУ галузей і територіальними АСУ 

Галузеві АСУ у свою чергу розрізняються між собою по сферах застосування: промислова, непромислова і наукова.

У промисловій сфері превалює галузевий характер ієрархії АСУ. У її нижній ступіні в ряді випадків створюються організаційно-технологічні системи, найбільше економічно виправдані їхньою експлуатацією.

Непромислова сфера включає у свій склад галузі господарства, що відрізняються як своїми специфічними особливостями, так і структурою побудови. Одні з них будуються за принципом галузевої ієрархії, в основі побудови інших лежить територіальна структура керування (будівництво, торгівля, постачання й ін.).

У науковій сфері створюються АСУ науково-дослідних, проектно-дослідницьких і дослідно-конструкторських організацій.

Основні принципи побудови АСУ вперше були сформульовані академіком В. М. Глушков.

Першим і основної з них є системний підхід. Суть його полягає в тому, що кожне явище розглядається й оцінюється у взаємозв'язку з іншими. При цьому всі складені елементи системи і процеси, що відбуваються в ній, взаємопов’язаються з обліком як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Системний підхід об'єкті як на єдиному цілому, а не на окремих його частинах, як би виконували вони свої індивідуальні функції, тому що специфічні властивості об'єкта можуть бути оцінені тільки з позицій усієї системи.

Основними етапами формування системи при цьому підході є:

-визначення цілей системи;

-визначення вимог до системи, тобто границь об'єкта керування;

-визначення функціональних підсистем, їхньої структури і задач у загальній системі керування;

-виявлення й аналіз зв'язків між підсистемами;

-установлення порядку функціонування всієї системи в цілому

і її динаміки;

-синтез інтегрованої системи.

Принцип системного підходу є не тільки основним при створенні АСУ, але й у значній мірі впливає на інші принципи, визначаючи їхню успішну реалізацію.

Коротко розглянемо інші основні принципи.

Принцип рішення нових задач означає, що ефективність АСУ підвищується при рішенні задач, що при традиційній ручній технології керування неможливо чи вирішити можна вирішити лише приблизно. До числа цих задач відносяться задачі