Інформаційні системи

Після завершення дослідної експлуатації відбуваються приймальні випробування, які можуть грунтуватися на аналізі документів, отриманих на ЕОМ, і порівнянні їх із документами, сформованими вручну. Випробування можуть провадитися спеціально створеною комісією, яка перевіряє роботу системи на реальних або умовних даних у присутності членів комісії. Після приймальних випробувань, якщо робота інформаційної системи відповідає технічному завданню і реалізує всі передбачені функції, складається акт введення системи в експлуатацію.

Під час супроводження АС виконуються роботи згідно з гарантійними зобов'язаннями розробника системи. У цей період можуть усуватися недоліки, які виявляються під час експлуатації.

Стадії та етапи, які мають бути пройдені під час створення АС, обумовлюються в договорах і технічному завданні. Дозволяється виключати стадію «Ескізний проект» та окремі етапи робіт на всіх стадіях, об'єднувати стадії «Технічний проект» та «Робоча документація» в одну стадію «Техноробочий проект».

 

Інтелектуальна діяльність – це дії та розумові висновки людей у нестандартних ситуаціях, коли схема, алгоритм задачі, яка постала перед спеціалістом, апріорі невідомі. Системами штучного інтелекту називають системи, які здатні виконувати операції, імітуючи інтелектуальні функції людини.

Створення систем штучного інтелекту (ШІ) – це багатоаспектне дослідження, яке потребує вирішення кількох груп проблем. На рис. 10 наведено чотири групи проблем досліджень у галузі штучного інтелекту. Перша група проблем пов'язана з імітацією творчої розумової діяльності людини. Сутність цього напрямку полягає в розробці комп'ютерних програм, які здатні до відтворення процедур, пов'язаних із творчими розумовими процесами. До таких процедур можна віднести гру в шахи, математичні задачі тощо. Частка робіт, пов'язаних з імітацією творчих процесів у загальному обсязі робіт, що мають на меті створення систем з ШІ, є невеликою. Ці дослідження, насамперед, цікаві з погляду психологів, а також для вироблення фундаментальних положень теорії ШІ.

Друга група проблем пов'язана з інтелектуалізацією ЕОМ. Інтелектуалізація ЕОМ полягає в тому, що разом з обчислювальними операціями значна увага приділяється вмінню ЕОМ виконувати логічні операції і розумові висновки з орієнтацією на користувачів-непрофесіоналів.

Третя група проблем присвячена розробці нових технологій розв'язування задач. Ця технологія базується на нових принципах обробки, в яких виконується маніпулювання не лише даними, а й знаннями таким чином, як це роблять спеціалісти, виконуючи творчу роботу.

Четвертим важливим напрямком у створенні систем з ШІ є створення інтелектуальних роботів, здатних до цілеспрямованого поводження, які сприймають інформацію про зовнішнє середовище і залежно від цього виконують певні дії.

Розвиток інтелектуальних систем в економіці пов'язаний з розробкою експертних систем, а також комп'ютерних систем підтримки прийняття рішень.

Експертна система – це комп'ютерна система, яка втілює в собі досвід експерта, що грунтується на його знаннях в певній галузі. Експертна система (EC) на основі обробки цих знань може давати інтелектуальні поради, приймати рішення на рівні експер-та-професіонала, а також за бажанням користувача пояснювати хід розв'язування в разі відшукання того чи іншого рішення.

Основні характеристики експертної системи такі:

• Експертна система, як правило, обмежена певною предметною областю.
• EC має вміти приймати рішення за неповних чи неточних даних.
• EC має вміти пояснювати свої дії при розв'язуванні задачі.
• Система повинна мати властивість розширення та нарощування функцій.
• EC має вміти імітувати діяльність висококваліфікованого спеціаліста (експерта).
• EC при розв'язуванні задач використовує, як правило, не точні алгоритми, а так звані евристики, тобто методи, які спираються на досвід та знання експерта.

Головні відмінності систем обробки даних від експертних систем, що грунтуються на обробці знань, полягають ось у чому:

• На виході експертної системи користувач дістає не машино-чи відеограму, яка подана в табличному вигляді, а інтелектуальну пораду, що має вигляд тексту.
• В основу EC покладено технологію обробки символьної інформації, що здебільшого подається у формі правил.

В узагальненому вигляді системи обробки даних можна подати такою конструкцією:

ДАНІ + АЛГОРИТМ = СИСТЕМА ОБРОБКИ ДАНИХ.

Структурно в узагальненому вигляді EC можна зобразити так:

ЗНАННЯ + РОЗУМОВИЙ ВИСНОВОК = – ЕКСПЕРТНА СИСТЕМА.

• Експертна система має архітектуру, яка також відрізняється від архітектури традиційних систем обробки даних. Відмінності полягають у наявності в експертній системі таких блоків:

1. бази знань;
2. пояснень;
3. нагромадження знань.

Структуру експертної системи зображено на рис. 12. 2. Розглянемо характеристику основних блоків EC.

База знань – це сукупність відомостей про предметну область, для якої розробляється експертна система.

Для функціонування системи база знань має бути наповнена знаннями. Для цього запрошують висококваліфікованих спеціалістів у тій галузі, для якої розробляється система, вони відіграють роль експертів, завдання яких – описати всі відомі знання для функціонування EC. У базі знань мають бути наявні знання першого та другого родів. Знання першого роду – це загальновідомі факти, явища, закономірності, які визнані в даній предметній області й опубліковані. Знання другого роду – це набір емпіричних правил та інтуїтивних висновків, якими користуються спеціалісти, приймаючи рішення в умовах невизначеності за наявності неповної суперечливої інформації. Відомості про ці знання, як правило,