Інформаційні системи

У базі знань EC переважно містяться знання першого роду, але мають бути й знання другого роду. Якщо ці знання відсутні, то це означає поганий вибір експертів (вони не вміють формулювати свої знання чи навпаки: не хотять цього робити, щоб зберегти за собою статус унікальних спеціалістів).

 

У багатьох сферах діяльності інформація розглядається як один із основних видів ресурсів поряд з такими ресурсами, як сировина, матеріали, обладнання та гроші.

З огляду на це особлива увага приділяється пошуку та своєчасному доведенню необхідної інформації до споживачів.

Засобом зберігання та пошуку необхідної інформації є автоматизовані інформаційно-пошукові системи (ІПС).

Інформаційний пошук – це сукупність операцій, необхідних для знаходження документів, текстів, відомостей, фактів та даних, які відповідають запиту користувача. ІПС – це сукупність методів і засобів, призначених для зберігання та пошуку документів, відомостей про них чи певних фактів.

Основне завдання ІПС – пошук і вибір з усіх даних, які містяться в системі, саме тих, які найбільшою мірою відповідають інформаційним потребам, відбитим у запиті.

ІПС можна класифікувати за різними ознаками:

1. За тематикою інформаційних масивів, що зберігаються в системі, – галузеві (які акумулюють інформацію певної галузі), полі-та вузькотематичні.
2. За типом інформації, що зберігається в системі, – документальні (системи, об'єктом зберігання та пошуку в яких є документи) та фактографічні (об'єктом зберігання й пошуку є окремі дані, що характеризують деякі події, процеси, явища, тобто факти). Чіткої межі документальні та фактографічні системи не мають, поскільки кожна подія (факт), перш ніж стати об'єктом зберігання та пошуку в ІПС, має бути певним чином зафіксована, тобто відбита у відповідних документах.
3. За режимом функціонування – системи, які працюють у режимі з вибірковим пошуком інформації, і системи з ретроспективним її пошуком.

Системи з вибірковим пошуком – це такі, в яких пошук виконується за постійним набором запитів для певного контингенту користувачів у масиві поточних надходжень документів чи даних через певні інтервали часу. При цьому змінюється зміст масивів ІПС, а запити лишаються без змін.

У системах з ретроспективним пошуком у всіх масивах, що зберігаються в системі, пошук виконується за разовими запитами, які можуть змінюватись залежно від інформаційних потреб користувача.

Операція пошуку – це основна операція в ІПС. Сутність пошуку – це ідентифікація відомостей, які зберігаються в системі з інформаційним запитом.

Узагальнену схему автоматизованої ІПС наведено на рис. 11.

Згідно з наведеною схемою бачимо, що АІПС виконує такі основні операції:

• ввід у систему пошукових образів документів чи пошукових образів разом із самими документами;
• зберігання інформації в системі;
• формування запитів, опис пошукових розпоряджень та введення їх у систему;
• пошук, тобто порівняння пошукових образів документів з пошуковими розпорядженнями, прийняття рішення про видачу відповідної інформації;
• видача інформації, що відповідає інформаційному запиту. Найефективніший засіб пошуку інформації – це перегляд

кожного документа і перевірка на відповідність його інформаційному запиту. Проте для зберігання в системі повних текстів документів потрібні великі витрати часу на перенесення цих текстів до пам'яті ЕОМ. Крім того, для зберігання інформації в повному обсязі необхідно багато пам'яті, а сам інформаційний пошук триватиме досить довго.

Тому в АІПС виконується пошук не за текстами самих документів, а за їх короткими характеристиками, які називаються пошуковими образами.

Пошуковий образ (ПОБ) – це виражений у термінах інформаційно-пошукової мови основний зміст документа, який підлягає зберіганню в АІПС.

Процедура визначення пошукового образу називається індексуванням і полягає в семантичному аналізі основного змісту документа та перекладі його інформаційно-пошуковою мовою (ШМ). Для пошуку документів запити, як і самі документи, підлягають індексації, тобто перекладу на ІПМ.

Інформаційний запит, перекладений на ІПМ і доповнений допоміжною інформацією для пошуку (рік видання, серія і т. ін.), називається пошуковим розпорядженням (ПР). Прийняття рішення про успішне завершення пошуку може бути прийняте не обов'язково при повному (стовідсотковому) збігу пошукового образу і пошукового розпорядження. Для прийняття рішення про успішне завершення пошуку збіг ПР і ПОБ може бути на 70 і навіть на 50%. Це залежить від критерію пошуку, який може змінюватися за бажанням користувача. Тобто результатом пошуку текстової інформації може бути не один якийсь документ, а ціла їх під-множина, із якої користувач може дібрати ті документи, що найбільш відповідають його інформаційній потребі.

Ступінь докладності вираження в ПОБ документа його центральної теми чи предмета, а також супутних тем і предметів називається глибиною індексування. Кожна людина один і той самий документ може індексувати по-різному, тому автоматизація цього процесу дає змогу забезпечити його уніфікацію і звільнити від важкої непродуктивної праці частину персоналу, який індексує документи.

 

В останні роки в Україні досить стрімко на великих підприємствах почались впроваджуватися корпоративні інформаційні системи КІС, що базуються на клієнт-серверній архітектурі. Цими системами почались витіснятися традиційні АСУП і цей процес набирає оберти. В даний час на ринку програмних продуктів України пропонується більше десятка зарубіжних і декілька вітчизняних зразків корпоративних систем. Сам термін «корпоративна інформаційна система» не має типового визначення, більш того, у деяких працях з інформаційної тематики ці системи називають інтегрованими, хоча в нашій літературі, як було зазначено раніше, інтегровані інформаційні (автоматизовані) системи мають цілком визначене значення.

Корпоративна інформаційна система – це інформаційна система, яка підтримує автоматизацію функцій управління на підприємстві (в корпорації) і поставляє інформацію для прийняття управлінських рішень. У ній реалізована управлінська ідеологія, яка об'єднує бізнес стратегію підприємства і прогресивні інформаційні технології.

Сучасні КІС мають такі основні характеристики. Масштабність. Це одна із важливих характеристик інформаційних систем такого класу, враховуючи масштаби діяльності корпорації. Масштабна 1C повинна функціонувати на масштабній програмно-апаратній платформі (сервери, операційні системи, системи комунікації, СУБД), що потребує значних зусиль спеціалістів з проектування й упровадження таких систем. Оскільки варіантів конфігурації базового устаткування і програмного забезпечення може бути багато, то КІС має бути багатоплатформною.

Багатотатформне обчислювання. В КІС виникає потреба в тому, щоб прикладна програма працювала на кількох платформах. При цьому мають бути забезпечені однакові інтерфейс і логіка роботи на всіх платформах, маючи на увазі подібність схем екрана, елементів меню і діалогової інформації, що надається користувачеві різними платформами; інтегрованість з користувацьким операційним середовищем; однакова поведінка на різних платформах; узгоджена підтримка незалежно від платформи тощо. Реалізувати прикладну програму одночасно в кількох середовищах нелегко. Тому з'явилися інтегровані програмні середовища розробки (framewors), які значно полегшують перенесення прикладаних програм між різними середовищами. До них належать Windows Open Systems Architecture (WOSA) ; Win 32, загальне відкрите програмне середовище UNIX COSE s App Ware Foundation та інші.

Робота в неоднорідному обчислювальному середовищі. Важливою перевагою КІС є можливість роботи в мережах, до яких входять комп'ютери, що працюють під управлінням різних операційних систем або побудовані на різних обчислювальних платформах. При цьому має бути забезпечена взаємодія всіх робочих обчислювальних платформ і операційних систем, які використовуються.

Розподілені обчислення. Це один із видів роботи в клієнт-серверній архітектурі, коли поступаючі з клієнтських машин дані чи запити розподіляються поміж кількома машинами, наприклад між кількома серверами, що збільшує пропускну здатність для користувача і дає можливість багатозадачної роботи. Це сприяє максимальному використанню обчислювальних ресурсів, зниженню витрат і підвищенню ефективності системи.

Забезпечення розподіленої роботи і удаленого доступу до документів – це обов'язкова вимога до інформаційних систем корпоративного рівня. Останніми роками невід'ємною складовою частиною цієї вимоги стала підтримка роботи в архітектурі Internet/Intranet.

КІС надає користувачеві можливість вирішення таких глобальних задач:

• зробити прозорим для керівництва корпорацією використання вкладених у бізнес капіталів;
• надати повну інформацію для економічної доцільності стратегічного планування;
• професійно керувати витратами, наочно і своєчасно показувати, за рахунок чого можна мінімізувати витрати;
• реалізувати оперативне управління підприємством згідно вибраних ключових показників (собівартість продукції, структура витрат, рівень прибутковості тощо) ;
• забезпечити гарантовану прибутковість підприємства за рахунок оптимізації і прискорення ряду процесів (строків виконання нових замовлень, перерозподілу ресурсів і т. д.).

Повноцінна КІС повинна забезпечити інформаційну прозорість підприємства, формувати єдиний інформаційний простір, який об'єднує інформаційні потоки, що йдуть від виробництва до нього, з даними фінансово-господарських служб і видавати необхідні повідомлення для всіх рівнів управління підприємства.

Розглянемо коротко найбільш відомі в Україні корпоративні інформаційні системи, котрі впроваджені на багатьох вітчизняних об'єктах господарювання.