Інформаційні системи

Кожний клас є вмістилище, куди входять як дані, так і команди для дій над даними. Компоненти об'єктно-орієнтованого програмування зображено на рис. 6, де термін «методи» відповідає повідомленням, що зрозумілі як об'єктом, так і дією, здійсненою об'єктом в результаті повідомлення, а «фасети» – грані, що мають атрибути. Наприклад, якщо об'єкт є дано-орієнтований, то доречними гранями можуть бути: початкове значення; значення за замовчуванням; команда пошуку для визначення значення примірника; методи для адресації невідомих значень; методи для адресування повної інформації; відображення, в якому система запитує користувача щодо інформації; інформація, що забезпечується тоді, коли користувач просить більше інформації. Важливим поняттям в об'єктно-орієнтованому програмуванні є функція успадкування, завдяки якій створювані класи можуть діставати «у спадок» властивості класів об'єктів, якими вони «породжувалися».

Об'єктно-орієнтована методологія на даний час є досить ґрунтовно відпрацьованим підходом до створення програмних продуктів. Виокремлені і розроблені основні його компоненти: об'єктно-орієнтований аналіз; об'єктно-орієнтоване проектування; об'єктно-орієнтоване програмування. Технологія об'єктно-орієнтованого проектування стала, у свою чергу, підґрунтям інженерії інформаційних систем – CASE-технології.

CASE (Computer-Aided Software/System Engineering) – технологія – сукупність технологічних і інструментальних засобів, що дозволяють максимально систематизувати і автоматизувати всі етапи створення програмного забезпечення інформаційних систем та інших ділових та комерційних програмних продуктів. Інжиніринг програмного забезпечення вимагає принципово нового підходу до життєвого циклу ПЗ, зокрема послідовність етапів розробки така: прототипування (макетування), проектування специфікацій, контроль проекту, генерація кодів, системне тестування, супроводження. Кожний із цих етапів має бути максимально автоматизований.

Одним із етапів використання CASE-технології для створення інформаційних систем є етап прототипування систем. Сутність прототипування (від англ. prototyping) полягає в тому, що розробник спочатку створює макет (прототип) системи, який має основні властивості потрібної системи, а потім у результаті спільної роботи розроблювача і користувача цей зразок доводиться до кінцевої стадії.

Серед інструментальних засобів створення інформаційних систем на основі однієї із найбільш відомих CASE-засобів фірми PLATINUM technology є засоби BPwin та Erwin. За допомогою BPwin створюють модель процесів підприємства. Цей засіб може поєднуватися із засобами імітаційного моделювання BPSimulator 3. 0 фірми Systems Modeling Corporation. Erwin використовується для створення моделі даних, котра пов'язується з моделлю процесів. Окрім того, передбачена групова розробка моделей даних і моделей процесів за допомогою PLATINUM Model Mart. Для автоматизації створення звітів застосовується RPTwin.

Заснована на знаннях (інтелектуальна) технологія передбачає впровадження в інформаційні системи та відповідні прикладні програми елементів штучного інтелекту, зокрема баз знань і правил виводу для оброблення якісної інформації і природної мови для створення користувацького інтерфейсу. Інформаційні системи, котрі містять у собі елементи штучного інтелекту, називаються інтелектуальними інформаційними системами.

До інформаційних систем, котрі повністю базуються на знаннях і правилах маніпулювання з ними, належать експертні системи, які описані далі. Створені також окремі продукти на базі комерційних технологій штучного інтелекту. Зокрема, продукт INTELLECT фірми АІ Corp дає змогу збирати, показувати і аналізувати дані завдяки запитанням англійською мовою. Таких продуктів щодня стає все більше.

Останніми роками створено нові засоби інформаційної технології, зокрема OLAP, сховища даних, програмні агенти, котрі застосовуються як самостійно, так і в компонентах інформаційних систем. Безумовно, використання їх в інформаційних системах має комплексний характер, проте вони можуть розглядатися як окремі типи програмних засобів, право на розробку яких виборюють десятки найбільших фірм світу.

OLAP (абревіатура від On-line Analytical Processing) фактично означає не окремі конкретні програмні продукти, а технологію многовимірного аналізу даних, основу якої започаткувала опублікована в 1993 р. праця Е. Ф. Кода (Е. F. Codd) «OLAP для кори-стувачів-аналітиків: яким він повинен бути», в котрій він запропонував 12 правил, що виражали концепції оперативної аналітичної обробки даних. У 1995 р. до них було додано ще кілька правил, що у своїй сукупності визначили основні традиційні вимоги до OLAP-систем. Ці правила згодом були розбиті на 4 групи:

1. Базові характеристики: багатовимірність моделі даних; інтуїтивні механізми маніпулювання даними; доступність; пакетне отримання даних; клієнт-серверна архітектура; прозорість (для користувача) ; багатокористувацька робота.
2. Спеціальні характеристики: обробка неформалізованих даних; зберігання результатів окремо від вхідних даних; виокремлення відсутніх даних (тобто вони мають відрізнятися від нульового значення) ; обробка відсутніх значень (усі відсутні значення мають бути зігноровані під час аналізу).
3. Характеристики побудови звітів: гнучкі можливості одержання звітів; стабільна продуктивність при підготовці звітів; автоматичне регулювання фізичного рівня.
4. Керування розмірністю: загальна функціональність; необмеженість щодо вимірності та кількості рівнів агрегування; необмежені операції між даними різної вимірності

Технологія OLAP, яку називають також інтерактивною (діалоговою) аналітичною обробкою, дає змогу на основі багатовимірної (гіперкубічної) моделі даних (на відміну від плоскої реляцій-ної моделі даних) моделювати реальні структури й зв'язки, що є виключно важливими для аналітичних систем. Вона призначена для створення багатопараметричних моделей з метою більш адекватно відбивати реальні процеси. Технологія OLAP дозволяє швидко змінювати погляди на дані залежно від вибраних параметрів і забезпечити особі, котра приймає рішення, повну картину аналізованих ситуацій.