Інформаційний бізнес і його особливості в умовах України

Ринок програмних продуктів включає всі види програмної продукції.

Відповідно до стандарту ISO-9000 програмний продукт – це набір комп'ютерних програм, процедур і, можливо, пов'язаних з ними документів і даних. Отже, програмні продукти – це спеціально упаковані та оформлені для комерційного продажу, прокату, надання в оренду або лізинг пакети програм, розроблені і/або поставлені системними чи незалежними постачальниками. Вони не включають спеціально розроблені прикладні програмні рішення, які закуплені в іншихфірм-виробників чи у третіх фірм і якими фірми-розробники систем «під ключ» доповнюють свої обчислювальні системи.

Ринок послуг охоплює: послуги у сфері інформатизації; послуги з навчання, підготовки і перепідготовки; мережеві послуги; телекомунікаційні послуги.

Послуги у сфері інформатизації у свою чергу поділяються на: консультативні послуги; послуги зі створення програмного забезпечення; послуги з оброблення даних; послуги, пов'язані з базами даних; послуги з технічного обслуговування і ремонту конторських, лічильних машин і комп'ютерної техніки; інші послуги у сфері інформатизації.

До послуг з навчання і перепідготовки, відповідно до ДК 016-97 віднесено: постійну підготовку, що надається організаціями чи запрошуваними спеціалістами; постійну підготовку в межах підприємств, стажування, самопідготовку; підготовку у сфері засобів оброблення інформації і навчання мовам; заочне навчання (всіх рівнів); освітні радіо- чи телепередачі; підготовку службовців державних адміністрацій; навчання дорослих письму [12, 245].

До сектору мережевих послуг входять: електронна пошта, телеконференції, система електронного обміну даними та обчислювальні мережі, що забезпечують транспортні послуги, електронні мережеві дошки оголошень (BBS), інші системи, що об'єднують користувачів ПЕОМ.

Сектор телекомунікаційних послуг включає: послуги мереж передавання звуку (голосу); послуги мереж передавання даних (обслуговування приватних ліній, послуги з комутації даних); послуги з установлення та обслуговування обладнання у приміщеннях користувача.

Ринок електронної інформації має чотири сектори:

1) Сектор ділової інформації - охоплює:

біржову та фінансову інформацію – інформацію про котирування цінних паперів, валютні курси, облікові ставки, ринок товарів і капіталу, інвестиції, ціни. Генераторами цієї інформації є біржі, спеціальні служби біржової та фінансової інформації, брокерські компанії та банки. Найвідоміші на Заході агентства, що пропонують доступ до біржової та фінансової інформації, – Reuters і Telerate;

економічну та статистичну інформацію – числову економічну, демографічну, соціальну інформацію у вигляді часових рядів, прогнозних моделей, оцінок тощо, яка надається державними службами, а також комерційними дослідницькими та консалтинговими фірмами.

2) Сектор юридичної інформації – включає системи доступу до електронних збірників указів, постанов, інструкцій та інших документів, виданих органами державної та місцевої влади.

3)Сектор інформації для фахівців – охоплює:

професійну інформацію – спеціальні дані та інформацію для фахівців різних спеціальностей (з медицини, педагогіки, астрономії, астрології тощо). Цей розділ інформації поки що недостатньо представлений на українському ринку електронної інформації, де переважає інформація для підприємців і фахівців технічного спрямування;

науково-технічну інформацію – документовану, бібліографічну та реферативну, довідкову інформацію і дані у сфері фундаментальних, прикладних, природничих, технічних і суспільних наук, галузей виробництва та інших сфер людської діяльності. Науково-технічна інформація розглядається окремо від професійної, оскільки цей вид інформації становить значну частину загального обсягу електронної інформації.

доступ до першоджерел – доступ до бібліографічної та реферативної інформації, а також до повнотекстових електронних баз даних. Однією з найбільших спеціалізованих фірм на Заході є фірма «UniversityMicrofilm». В Україні послуги з доступу до електронних даних першоджерел на цей час не надаються (якщо не зважати на мережу електронних дошок оголошень (BBS) FIDO, де на вузлах можна знайти чимало художніх та інших текстів).

4) Сектор масової, споживчої інформації-включає:

новини і літературу – інформацію служб новин та агентств преси, електронні журнали, довідники, енциклопедії. Із західних постачальників інформації новин найбільш відома служба NEXIS. В Україні прорив у цій сфері недавно зробило AT РІДКОМ, щоорганізувало на комерційному сервері Relisдоступ до електронної інформації агентств ПОСТФАКТУМ і WPS. На жаль, коли ця інформація потрапляє на комп'ютер користувача, вона значною мірою є вже застарілою;

споживчу та розважальну інформацію – місцеві новини, погоду, програми радіо- і телепередач, розклад руху транспорту, довідники готелів, ресторанів, інформацію щодо прокату машин тощо. Тобто інформацію, орієнтовану на домашнє, а не на службове використання. Характерними прикладами є американські служби «Source» і «CompuServe». Основою формування сектору масової споживчої інформації в Україні можуть в майбутньому стати NBC, але поки що через нечисленність користувачів цей сектор відносять до сектору спеціальної інформації [12, 246].

Ринок електронних угод - включає системи банківських і міжбанківських операцій, електронних торгів, системи резервування квитків на транспорт і місць у готелях, замовлення товарів, послуг тощо.

Ринок електронних угод в Україні представлений: системами замовлення квитків на залізничний та авіатранспорт (наприклад, система замовлення квитків на залізничний транспорт «Сирена-3»); системами електронних банківських операцій (наприклад, система SWIFT, яка використовується в багатьох комерційних банках, а також за здійснення банківських операцій між Національним банком України та його підрозділами тощо).

Ринок інтегрованих інформаційних систем, здатних забезпечити ефективне управління підприємством, почав формуватися в останні кілька років. Можна виділити два сектори цього ринку: фінансово-управлінські системи