Інститути спільного інвестування та особливості їх діяльності

Кількість юридичних осіб-резидентів серед інвесторів ІСІ у 3-му кварталі продовжувала зменшуватися – -34, -0. 8% (після -50, -1. 1% у 2-му). Більшість із них вийшли із венчурних фондів (-32, після -29 у 2-му кварталі).

Іноземних громадян, яких стало більше у 2- му кварталі, у 3-му поменшало на ту ж кількість і в тому ж секторі (-4 особи у закритих фондах із публічною пропозицією, -36. 4% у секторі та -9. 5% в усіх ІСІ). Підприємств-нерезидентів загалом також стало менше (-20 в усіх ІСІ, -19 у венчурних – -3. 7%).

Загалом, в ІСІ станом на 30. 09. 2016 року було 261 550 інвесторів. Незмінно з 2-го кварталу, понад 95. 6% із них залишалися в інтервальних фондах, по 1. 9% – у венчурних і в решті закритих ІСІ, у т. ч. 1. 8% – з публічною емісією.

 

 

Протягом 3-го кварталу 2016 року міжнародні фондові ринки переважно оговтувалися після референдуму у Великобританії щодо Brexit, що спровокував різноспрямовану динаміку ключових індексів акцій у Європі та США початково, але не завадив усім зрости за результатами липня-вересня.

Українські індекси, що продовжували стрімко підніматися двозначними темпами приросту в оптимістичному середовищі, штовхали вгору й доходність ІСІ, особливо відкритого типу та фондів акцій. Це відбувалося в умовах подальшого звуження фондового ринку, але за незмінних – вперше цього року – регуляторних умов діяльності фондів та КУА.

У той час, коли притік до інвестиційних фондів у ЄС збільшився, українські відкриті ІСІ вперше за понад 5 років зламали негативну динаміку руху капіталу і залучили додаткові кошти від інвесторів.

Ключовими трендами української галузі спільного інвестування у 3-му кварталі 2016 року були:

• збереження темпів зменшення кількості КУА та зростання кількості нових зареєстрованих та визнаних ІСІ – за рахунок венчурних КІФ; незначне прискорення скорочення чисельності визнаних діючих фондів в управлінні;
• продовження сталого зростання частки венчурних ІСІ за кількістю і вартістю їхніх активів – і збереження ключової ролі цих фондів у збільшенні обсягів індустрії;
• посилення, на відміну від 2-го кварталу, позиції Києва не лише за вартістю активів ІСІ в управлінні, а й за кількістю КУА та ІСІ серед регіонів України;
• як і раніше – продовження зменшення загальної кількості інвесторів в індустрії, однак перше принаймні за два роки, бодай і символічне, збільшення її у відкритих фондах;
• збільшення ваги громадян України у секторах закритих ІСІ з приватним розміщенням та венчурних фондів;
• нарощення коштів громадян України в усіх секторах ІСІ; при цьому у відкритих фондах їх вага зрівнялася із часткою підприємств- резидентів у ВЧА венчурних фондів, що зменшилася за квартал попри нарощення їхніх вкладень;

Тривалий підйом на фондовому ринку, що продовжився у 3-му кварталі 2016 року, загалом сприяв підвищенню доходності ІСІ та залученню додаткових коштів від інвесторів відкритими фондами. Фази активного росту, що межували з коротким літнім бічним трендом індексів, також створювали привабливі умови і для фіксування прибутку, а порівняно стабільне у цей час регуляторне середовище умов діяльності фондів допомагало завершити квартал із переважно позитивними результатами для індустрії ІСІ.

 

 

1. Свінцов О. М. Інвестиції як економічна категорія: наукова полеміка / О. М. Свінцов, Н. Я. Скірка, Н. Ф. Добрєва // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21. 3. – с. 251-257.
2. Зайцева І. Ю. Інвестування як домінанта економічного розвитку підприємств залізничного транспорту / І. Ю. Зайцева, О. О. Сиромятнікова // Економічний форум. – 2013. – № 3. – С. 171-174.
3. Климова Н. І. Теоретичні підходи до визначення джерел виробничого інвестування вітчизняних корпорацій / Н. І. Климова // Економіка розвитку. – 2013. – № 3. – С. 114-118.
4. Покотило Т. В. Інвестування в людський капітал: проблеми і перспективи / Т. В. Покотило. // Державне будівництво. – 2012. – № 1.
5. Ліга Закон. Головний портал. України. Режим доступу: http: //search. ligazakon. ua/l_doc2. nsf/link1/NT1039. html.
6. ДЕРЖАВНА СТРАТЕГІЯ регіонального розвитку на період до 2020 року. Електронний ресурс. Режим доступу: http: //loda. gov. ua/upload/ content/gallery/upload/2014/12/DSRR_2020_1__1418203746. pdf.
7. Про інститути спільного інвестування. Верховна Рада України; Закон від 05. 07. 2012 № 5080-VI. Електронний ресурс: режим доступу – http: //zakon5. rada. gov. ua/laws/show/5080-17.
8. Соломіна Г. В. Функціонування компаній з управління активами: світовий досвід і вітчизняна практика // Г. В. Соломіна/ Науковий вісник: фінанси, банки, інвестиції. – 2012. – №2. – С. 28-32.
9. Камінський А. Б., Ломовацька Я. В. Оцінювання рівня економічно безпеки компаній з управління активами // Бізнесінформ. – 2011. – №6. – С. 55-59.
10. Мамочка В. В. Загально-соціальні гарантії місцевого самоврядування в Україні // В. В. Мамочка / Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірик наукових праць. – 2009. – № 2. – с. 81-92.
11. Стаднік О. М. Загально-соціальні та нормативно правові-гарантії реалізації виборчих прав // О. М. Стаднік / Часопис Київського університету права. 181 Науковий вісник. – 2010. – № 3. – с. 77-81.
12. Дудинець Л. А. Пайовий інвестиційний фонд як метод управління проблемними активами банків в умовах фінансової нестабільності // Вісник Університету банківської справи Національного банку України. – 2012. – №2 (14). – С. 287-290.
13. Кузьмін О. Є. Основи менеджменту: [підручник] / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник. – [вид. 2-ге, випр., доп. ]. – К. : ―Академвидав‖, 2007. – 464 с.
14. Науменкова С. В., Перконос П. П. Особливості діяльності зі спільного інвестування в Україні // Вісник Академії праці і соціальних відносин. – 2011. – №1. – С. 119-128.
15. Тимонькіна Е. В. Вплив економічної концепції на вибір моделей регулювання фондового ринку // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – №5 (119). – С. 20-26
16. Слободян О. А. Правові аспекти становлення пайових інвестиційних фондів в Україні // Держава і право. – 2010. – №48. – С. 389-395.
17. Криниця С. О., Єрофеєва Т. А. Перспективи розвитку інститутів спільного інвестування // Фінансовий простір. – 2011. – №2 (2). – С. 31-36.
18. Морозов О. Ф. Ціна думки – інтелектуальний капітал: Монографія. – Донецьк: Юго-Восток, Лтд, 2005. – С. 352.
19. Зінченко О. А., Чайка О. В. Венчурне інвестування: проблеми розвитку в Україні і зарубіжний досвід // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2012. – №40. – С. 266-269.
20. Черкашина Ю. В. Теоретико-методичні підходи до класифікації пайових інвестиційних фондів. /Ю. В. Черкашина//. – Режим доступу: http: //nauka. kushnir. mk. ua/? p=65067
21. Квартальні та річні огляди ринку ІСІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www. uaib. com. ua/analituaib/publ_ici_quart. html.