Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Інтегральна соціологія Пітірима Сорокіна

Предмет: 
Тип роботи: 
Індивідуальне завдання
К-сть сторінок: 
21
Мова: 
Українська
Оцінка: 

дійсність нескінченних якостей і кількостей: духовних і матеріальних, моментальних і вічних, вічномінливих і незмінних, особистісних і надособистісних, тимчасово й передчасно, просторових і позбавлених простору, єдиних і багатьох менших, ніж мале, і великих, ніж велике. У цьому сенсі дійсність є страшна таємниця і чаклунство збігів протилежностей «.

«Відповідно до нової інтегральної теорією пізнання ми маємо не один, а, принаймні, три різних канали пізнання: чуттєвий, раціональний і надчутливий-надраціональний». За Сорокіним, істина, отримана за допомогою інтегрального використання всіх трьох каналів пізнання – почуття, розуму та інтуїції – це більш повна і цінніша істина, ніж та, яка отримана через один з цих каналів. «Історія людського знання – це кладовище, заповнене неправильними емпіричними спостереженнями, неправильними роздумами та псевдоінтуїціями. При інтегральному використанні цих каналів пізнання вони доповнюють і контролюють один одного «.
Людина, за Сорокіним також осягається як «чудесна інтегральна істота»: «Вона є не лише тваринним організмом, але й раціонально мислячою і діяльною... «, «... вона є надсвідомим творцем, який в змозі контролювати і переступати межі своїх несвідомих і свідомих сил і який фактично робить це у моменти «божественного натхнення» у найкращі періоди своєї інтенсивної творчості «.
Сорокін визначає «нове царство реальності», яке складається з неорганічних, органічних і суперорганічних (або культурних) явищ. Причому «... явища культурного світу мають «нематеріальний» компонент «сенсу» (як ідея, цінність, моральна норма поведінки), який накладається на фізичні або життєві компоненти». Крім того, він підкреслює, що цей компонент сенсу змінює природу неорганічних і органічних явищ: «... позбавлена свого сенсу, Венера Мілоська перетворюється на просту брилу мармуру».
Суперорганічний світ складається з ідеологічних (сенси, об'єднані в системи мови, науки, техніки, релігії, філософії, права, етики, різних теорій тощо), матеріальних (вся матеріальна культура), особистісних (всіх індивідів як соціокультурних осіб і соціокультурних груп) і біхевіористських (всіх відкритих дій, церемоній, ритуалів, вчинків індивідів) явищ культурного світу. І це довкілля «... огортає, зумовлює і формує кожного індивіда і групу».
Серед смислових цінностей суперорганічного світу Сорокін виділяє вищу інтегральну цінність – «справжню вершину добра» – «невидима триєдність Істини, Добра і Краси». «І хоча кожен член цієї вищої триєдності має яскраво виражену індивідуальність, всі три невіддільні одне від одного.... Ця Правда завжди добра і гарна; справжнє Добро завжди правдиве і гарне, і чиста Краса є завжди доброю. Ці найбільші цінності не лише є невіддільні одна від одної, але вони і перетворюються одна в одну, подібно до того, як одна форма енергії може бути перетворена в іншу». Автор стверджує: «... новий клас соціокультурного ладу обіцяє забезпечити добровільне об'єднання релігії, філософії, науки, етики, образотворчого мистецтва в одну інтегровану систему вищих цінностей Істини, Добра і Краси».
Описана вище складна система описує сутнісні характеристики інтегрального суспільства, яке, за Сорокіним є найбільш прийнятними історичними стратегіями подолання кризи соціокультурної системи. Сорокін відстоював інтегралізм як парадигмальную основу прийдешнього суспільного ладу.
Але Сорокін описуючи і обґрунтовуючи необхідність побудови інтегрального суспільства, іде далі і докладно досліджує стратегію, яка могла б цьому сприяти. В основі її – поширення у світі ідеї альтруїстичної любові, всебічного вивчення та пропаганди, якій він присвятив останні роки життя, працюючи у створеному ним Гарвардському центрі з вивчення творчого альтруїзму.
 
4. Інтегральна соціологія П. Сорокіна
 
Суспільство Сорокін визначає як сукупність людей, які перебувають у процесі спілкування і взаємодіють в одному соціокультурному просторі. Взаємодія, згідно з його вченням, – це найпростіша модель соціального явища, її елементами виступають індивіди, акти (дії) і провідники спілкування (символи інтеракції), тобто мова, писемність, музика, мистецтво, гроші тощо. Все суспільне життя і всі соціальні процеси, на його думку, можуть розглядатися як явища й процеси взаємодії двох або більше індивідів. І навпаки, комбінація різних індивідуальних чи групових взаємодій може відтворити будь-який, навіть найскладніший суспільний процес, соціальну подію, починаючи від захоплення танго і закінчуючи світовою війною та революцією. Сорокін вирізняє різні типи взаємодії і формулює завдання соціології: вона повинна досліджувати соціальні явища, які можна спостерігати, тобто поведінку людей, які взаємодіють і живуть у середовищі «собі подібних».
Окремими проблемами для соціології, у розробку яких Сорокін вносить свою вагому лепту, є:
проблема реформ і революцій, у розв'язанні якої Сорокін займає позиції поступового реформування суспільства;
проблема соціальної рівності, яку він відмовляється розуміти абстрактно чи в дусі марксизму;
проблема соціальної стратифікації (від лат. stratum – прошарок) ; згідно з Сорокіним, суспільство поділяється не на класи-антагоністи, а на страти, групи, які складають різноманітну соціальну структуру суспільства;
проблема соціальної мобільності (від лат. mobilis – рухомий), яку Сорокін розв'язує через визнання рухомості меж страт та можливості людей вільно пересуватися з однієї страти до іншої, по вертикалі (з нижчої страти до вищої чи навпаки) та по горизонталі (з одної страти до іншої, розташованої поруч) ; відкрите демократичне суспільство з рівними правами і шансами для всіх громадян це суспільство інтенсивної соціальної мобільності; його гаслом згодом стає вислів: «У США і швець може стати президентом».
Однак найважливішою складовою творчого доробку П. Сорокіна є, безумовно, його теорія соціокультурної динаміки. Соціокультурна реальність, як нескінченна багатоманітність, охоплює всі можливі прояви соціальної діяльності
Фото Капча