Інваріанти аксіосфери маргінального (на прикладі пенітенціарних установ)

Досягнення мети вирішується шляхом послідовного з’ясування завдань: 

-класифікувати різноманітність підходів до дослідження феномена маргінальності та подати спектр існуючих визначень поняття “маргінальність” у сучасному соціогуманітарному знанні; 

-визначити поняття “маргінальність”, виділяючи такі масштабні модифікації філософського поняття “суб’єкт”: “суб’єкт-особистість” та “суб’єкт-суспільство”; 

-показати необхідність зміни рівня абстракції маргінального суб’єкта з “суб’єкта-особистості” на “суб’єкт-суспільство” з метою відобразити у понятійному апараті філософії соціокультурні характеристики маргінального феномена; 

-позначити феноменологічні відмінності поняття “маргінальність” від категорій “екстремальна ситуація”, “криза” та “перехідний період”; 

-подати архітектоніку аксіосфери маргінального “суб’єкта-особистості” на основі аналізу екстремальних субкультур; 

-дати методологічне обгрунтування введення категорій “спосіб взаємодії “соціальне-індивідуальне”” та “внутрішній дискурс установи” (пенітенціарного типу) як категорій, що найбільш відповідають цілям і задачам вивчення особливостей аксіосфери маргінального; 

-виявити інваріанти аксіосфери маргінального “суб’єкта-суспільства”, аналізуючи ціннісний диспозитив, його зміст, форму та функції, виділивши у ньому суб’єкт модернізації, його види, а також цінності, їх спектр. 

Таким чином, дана робота базується на міждисциплінарному синтезі соціальної філософії, філософії історії, соціології, культурології. 

Наукова новизна результатів дисертаційної роботи полягає у тому, що у даному дослідженні, яке є однією із спроб узагальнення відомих в Україні та СНД робіт з маргінальної проблематики, маргінальність інтерпретовано у своєму новому значенні як поняття, що виражає діалектику соціокультурного розвитку; сконструйовано теоретичну модель аксіосфери маргінального “суб’єкта-суспільства”; виявлено особливості власне філософського підходу до феномена маргінальності, оскільки аксіологічний аспект, який було вибрано для аналізу маргінальності, якраз і є філософським осмисленням проблеми. У своєму аксіологічному розділі, більше ніж у будь-якому іншому, філософія здатна показати свою життєво-практичну значущість для сучасного суспільства й свою евристичність у новій, що формується, моделі дискурсу. Ознаки новизни результатів, які виносяться на захист, містяться у тому, що: 

- здійснено класифікацію наявних концепцій та різних підходів при вивченні маргінальності у соціології, психології, культурології, етнографії, що об’єднані методологічною необхідністю філософського визначення поняття “маргінальність”. Виявлено у них (концепціях підходів) базові змістові конструкції, що акцентують аспекти, найважливіші при формуванні соціально-філософського поняття “маргінальність”; 

- обгрунтовано зміни рівня абстракції маргінального суб’єкта з “суб’єкта-особистості” на “суб’єкт-суспільство”. Це передбачає подолання психологічних коннотацій в його трактовці та розкриває соціокультурні характеристики; 

-зазначено феноменологічні відмінності поняття “маргінальність” від категорії “екстремальна ситуація” та загальне проблемне поле у їх вивченні. Екстремальна ситуація – це переключення на іншу ціннісну групу, маргінальність – це одночасно стан плюралізму цінностей і “аксіологічного вакууму”; 

-розвинуто архітектоніку аксіосфери маргінального “суб’єкта-особистості” у контексті екстремальних субкультур. Це дозволило виявити сутнісну відмінність маргінального “суб’єкта-особистості” в аксіологічному аспекті від уявлень, існуючих у соціології та психології. В аксіосфері маргінального “суб’єкта-особистості” значущими є саме ті цінності – цінності відношення, футуристичні, екзистенціальні цінності – які актуалізуються та наповнюються специфічним змістом шляхом відтворення аксіологічної цілісності; 

- подано характеристику у межах маргінальної проблематики “внутрішнього дискурсу установи” пенітенціарного типу. Це вимагає осмислення пенітенціарної установи як соціального інституту, що є найбільш яскравим виразом механізмів функціонування сучасного способу взаємодії “соціальне-індивідуальне”; 

- визначено поняття ціннісного диспозитива як фактора, що характеризує самоствердження та функціонування аксіосфери, враховуючи традиції зарубіжної філософської думки та дослідників країн СНД, у розумінні ціннісного відношення, які конституйовані діалектичною формою зв’язку суб’єктивного та об’єктивного; 

- виявлено інваріанти аксіосфери маргінального на основі аналізу змісту, форми та функцій ціннісного диспозитива аксіосфери маргінального “суб’єкта-суспільства” на базі ілюстративного матеріалу пенітенціарних установ. 

Науково-теоретичне і практичне значення дослідження полягає у тому, що її основні положення та результати можуть бути використані у ході подальшого теоретичного дослідження та практичного вирішення цілого ряду взаємозв’язаних задач аксіологічної проблематики. Підсумкове уявлення маргінальності дозволить розкрити соціокультурні характеристики маргінального феномена і вимагає переосмислення даних психології та соціології. 

Результати роботи можна використати при з’ясуванні теоретичних основ філософської теорії цінностей при розв’язанні проблемно протікаючого у країнах СНД переходу від однієї системи цінностей до другої, конституючи новий зміст і нову структуру ціннісної свідомості. 

Матеріали дисертаційної роботи можна використовувати при розробці загальних та спеціальних програм, підготовці лекційних курсів та методичних матеріалів з філософії, соціальної філософії, соціології та культурології, у роботі методологічних семінарів. 

Особистий внесок здобувача. Всі принципові ідеї дослідження належать особисто здобувачу. Головні результати викладені в п’яти наукових публікаціях. 

Апробація роботи. Основні ідеї дисертаційної роботи розкрито у виступах на Міжнародних Сковородинських читаннях “Культура у філософії XX століття” (Харків, 1997), науково-практичній конференції у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г. С. Сковороди “ Конфлікти і культура: різноманіття їх проявів” (Харків, 1997), міжвузівській конференції “Філософія виживання у системі загальнолюдських цінностей” (Харків, 1996), міжвузівському науково-методологічному семінарі “Нові соціальні технології у навчальному процесі вищої школи” (Харків, 1998), а також на методологічних семінарах кафедрі філософії Державного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського “ХАІ”. 

Основні положення дисертації знайшли відображення в п’яти статтях, тезах і виступах. 

Результати наукового дослідження реалізовані й одержали підтвердження в науково-педагогічній діяльності при підготовці і читанні лекцій та проведенні практичних занять з філософії та культурології на кафедрі філософії Державного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського “ХАІ”. 

Структура роботи. Структура дисертаційної роботи обумовлена метою й