Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Інваріанти аксіосфери маргінального (на прикладі пенітенціарних установ)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

на основі введеної у роботу категорії ціннісного диспозитива як системи суб’єктно-об’єктних відношень. При експлікації поняття “ціннісний диспозитив” враховано напрацювання представників діяльнісного підходу до вивчення культури. Виявлено, що зміст ціннісного диспозитива маргінального – ідеалогічний (від ідеал), оскільки мова йде про моделювання реальності у системі понятійних конструкцій, що надбудовуються над повсякденним уявленням про світ. Емоційна форма ціннісного диспозитива має екзистенціальний характер. 

4. В аксіосфері маргінального “суб’єкта-суспільства” виділено суб'єкт аксіосфери маргінального – суб'єкт модернізації, його типи; форми діяльності суб'єкта модернізації, її види; цінності, їх спектр; аксіологічні інваріанти. 
5. Сутнісний зміст маргінального визначено такими моментами: 
1) маргінальність не є повна відсутність цінностей або їх оформлення, коли старі цінності (а точніше засоби та форми їх втілення) потонули б у бутті та перестали заявляти про себе у безпосередній формі; 2) безпосередньою інтенцією та внутрішнім змістом маргінального є модернізація; 3) діалектична властивість маргінального міститься у притаманній їй свободі вибору, у тому, що реальність маргінального є потенційна можливість; 4) маргінальність як аксіологічна дивергенція – минулої аксіосфери як цілокупності цінностей з втратою відчуття компліментарності як до заданого рівня ціннісної ієрархії, так і до ціннісних орієнтацій минулого, – розгортається в умовах зняття ідеологічної і дискурсивної коннотацій. 
 
Основні положення дисертації викладені в публікаціях:
 
1.Гордиенко-Митрофанова И.В. С Виктором Франклом о смысле жизни // Вісник ХДУ, № 397, “Філософія і культура”, 1997-1998. – С. 64-68. 
2.Гордиенко-Митрофанова И.В. Экстремальные субкультуры. Презентации перверсий в нравственности // Вісник ХДУ, № 400/4, “Наука и культура”, 1998. – С. 32-43. 
3.Гордиенко-Митрофанова И.В. Наработки исследователей стран СНГ в области маргинальной проблематики // Вісник ХДУ, № 400/6, “Наука и культура”, 1998. – С. 28-41. 
4.Гордієнко-Митрофанова І.В. Ознаки маргінальності як соціокультурного феномена // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. – Харків: ХВУ, 1999. – Вип. IV. – С. 218-225. 
5.Гордиенко-Митрофанова И.В., Проценко О.П. Программа “проживания” экстремальной ситуации в этическом наследии стоиков // Культура и жизненный мир человека: Сб. науч. работ. – Харьков: Харьк. авиац. ин-т, 1996. – С. 113-117. 
6.Гордиенко-Митрофанова И.В. Экстремальные субкультуры // Матеріали IV Харківських міжнародних Сковородинівських читань “Культура у філософії XX століття” – Харків: Університет внутрішніх справ, 1997. – С. 143-146. 
 
АНОТАЦІЇ
 
Гордієнко-Митрофанова І. В. Інваріанти аксіосфери маргінального (на прикладі пенітенціарних установ). – Рукопис. 
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09. 00. 03 – соціальна філософія та філософія історії. – Харківський військовий університет, Харків, 1999. 
Дисертацію присвячено дослідженню аксіосфери маргінального – виявленню аксіологічних інваріантів маргінального суб’єкта. 
За вихідний принцип розуміння діяльності ціннісного осмислення дійсності з урахуванням діяльнісного підходу до вивчення культури прийнято опозицію “традиції-інновації”, яка дозволяє інтерпретувати маргінальність як поняття, що висловлює діалектику розвитку культури – заперечення однієї (старої) та самоствердження другої (нової) системи способів реалізації цінностей та форм їх подання у соціокультурній реальності. Для обгрунтування своїх основних положень автор, звертаючись до методологічних принципів “поетапної” соціальної інженерії, аналізує аксіосферу маргінального через ціннісний диспозитив (систему суб’єктно-об’єктних відношень) на основі ілюстративного матеріалу пенітенціарних установ. 
В аксіосфері маргінального “суб’єкта-суспільства” виділено суб’єкт аксіосфери маргінального – суб’єкт модернізації, його типи; форми діяльності суб’єкта модернізації, її види; цінності, їх спектр; аксіологічні інваріанти. 
Остаточне уявлення дисертанта про маргінальність не має розбіжностей з більшістю вже існуючих визначень цього явища у роботах з маргінальної проблематики. 
Ключові слова: маргінальність, аксіосфера, внутрішній дискурс установи, ціннісний диспозитив, маргінальна соціальна топіка, “суб’єкт-суспільство”, “суб’єкт-особистість”. 
 
Гордиенко-Митрофанова И.В. Инварианты аксиосферы маргинального (на примере пенитенциарных учреждений). – Рукопись. 
Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09. 00. 03. – социальная философия и философия истории. – Харьковский военный университет, Харьков, 1999. 
Диссертация посвящена исследованию аксиосферы маргинального – выявлению аксиологических инвариантов маргинального субъекта. 
В качестве исходного принципа понимания деятельности ценностного осмысления действительности с учетом деятельностного подхода к изучению культуры взята оппозиция традиции-инновации, которая позволяет интерпретировать маргинальность в её новом значении как социокультурный феномен, преодолевая дескриптивный контекст этно-социальных процессов. В результате исследований аксиологических оснований маргинального субъекта установлено, что в современном социогуманитарном знании маргинальная проблематика носит фрагментарный характер. В настоящей работе основные парадигмы маргинальности базируются на выделенных аксиологических инвариантах, воспроизводящих теоретическую модель аксиосферы маргинального. 
Для обоснования основных положений привлекаются методологические установки “поэтапной” социальной инженерии (К. Поппер) и методологические принципы изучения аксиологических оснований (М.С. Каган, В.С. Семёнов и др.). 
В работе показана необходимость смены уровня абстракции маргинального субъекта (с “субъекта-личности” на “субъект-общество”) в целях отражения в понятийном аппарате философии социокультурных характеристик маргинального феномена. Обозначены феноменологические отличия понятия “маргинальность” от категории “экстремальная ситуация” и выделено общее проблемное поле в их изучении. Описана архитектоника аксиосферы маргинального “субъекта-личности” на основе анализа деятельности ценностного осмысления действительности в контексте экстремальных субкультур и выявлено, таким образом, сущностное отличие маргинального “субъекта-личности” в аксиологическом аспекте от его представлений, бытующих в социологии и психологии. Дано методологическое обоснование введения категорий “способ взаимодействия “социальное – индивидуальное” и “внутренний дискурс учреждения” (применительно к пенитенциарным) как категорий, которые в наибольшей степени отвечают целям и задачам изучения аксиосферы маргинального. 
В аксиосфере маргинального “субъекта-общества” выделены: 
-субъект аксиосферы маргинального – субъект модернизации, его типы; 
-формы деятельности субъекта модернизации: стратегическая форма деятельности; придание видимости “бытия-порядка”; различные формы деятельности интеллектуалов; десакрализация былых социокультурных форм в творческом акте футуристических ценностей; пророческая форма деятельности; презентация перверсий в различных формах общественного сознания; экзистенциальная рефлексия; гипертрофированная ориентация на реализацию основных витальных потребностей; дискурсивное “творчество” (актуализация разных видов делового и научного дискурса – законы, приказы, уставы, резолюции, постановления, всевозможные требования, оценки и т. п.) ; 
-ценности: экзистенциальные; футуристические; “псевдосакральные”; отношения; модернизации; 
-аксиологические инварианты: неопределенность, подразумевающая все виды неясностей и противоречий в направлении развития общества; фрагментарность, обнаруживаемая в противостоянии традиций и инноваций; “взрыв” аксиологического континуума; стихийность новых, складывающихся моделей дискурса; смысложизненная рефлексия; экзистенциальный вакуум; активизация перверсированных адресатов и презентация перверсий на всех уровнях аксиосферы; модернизация; дискурсивное “неравноправие”; гипертрофия витальных потребностей; критика средств вуалирования противоречий между декларируемым и реализуемым и одновременно тематизация новых (средств) ; деструктивный характер политических ценностей. 
 Воспроизведены также моменты, определяющие сущностное содержание маргинального: 1) маргинальность не есть полное отсутствие ценностей и даже не полное отсутствие их оформления, где старые ценности (а точнее способы и формы их воплощения) тонули бы в бытии и переставали заявлять о себе в непосредственной форме, по крайней мере, периодически; 2) непосредственной интенцией и внутренним смыслом маргинального выступает модернизация; 3) диалектическое свойство маргинального заключено в присущей ему свободе выбора, в том, что реальность маргинального есть потенциальная возможность – общество не является ещё таким, каково оно есть, таким оно лишь может стать; 4) маргинальность как аксиологическая дивергенция – распад былой аксиосферы как целокупности ценностей с потерей ощущения комплиментарности как к заданному (или задающему) уровню ценностной иерархии, так и к ценностным ориентациям прошлого, – разворачивается в условиях снятия идеологической и дискурсивной коннотаций. 
Таким образом, итоговое наше представление – учитывая, что за исходный принцип понимания деятельности ценностного осмысления “субъекта-общества” взята оппозиция “традиции-инновации”, – состоит в том, что понятие “маргинальность” выражает диалектику развития культуры как отрицание одной (старой) и самоутверждение другой (новой) системы способов реализации ценностей и форм их представленности в социокультурной реальности
Ключевые слова: маргинальность, аксиосфера, внутренний дискурс учреждения, ценностный диспозитив, маргинальная социальная топика, “субъект-общество”, “субъект-личность”. 
 
Gordienko – Mitrofanova I.V. Invariants of axiosphere of marginal subject (on the example of penitentiaries). – Manuscript. 
Dissertation for competition of candidate’s degree in philosophy in speciality 09. 00. 03. – social philosophy and philosophy of history. – Kharkov Military University, Kharkov, 1999. 
The thesis examines axiosphere of marginal subject by focusing on the axiological invariants of marginal «subject – society». 
Taking into account the approach to analysis of culture which understands one in terms of activity, productivity, evolution and etc., the author takes the opposition «traditions – innovations» as the first principle of values’ comprehension activity. 
The opposition interprets marginal as a concept which expresses dialectics of cultural development as negation of old and coming into being of a new system of ways of realization of values and forms of their presentation in social-culture reality. 
To explore her questions the author supports methodological principles of “phased” social engineering (with the help of a wide range of penitentiary literature). 
The axiosphere of marginal «subject – society» includes the subject of axiosphere marginal – modernization subject, the forms of activity of modernization subject, the values and the axiological invariants. 
The total marginal concept agrees with most present works in the field of marginal problems.
Фото Капча