Інвестиційний аналіз

2) Залежно від суб'єкта аналізу:

-Внутрішній – проводиться усередині самого підприємства інвестиційними менеджерами з метою контролю ходу інвестиційної діяльності й виявлення внутрішніх резервів зростання її ефективності. 

-Зовнішній – проводиться зовнішніми організаціями, компетентними в проведенні інвестиційного аналізу (податковими органами, аудиторськими фірмами, комерційними банками, зовнішніми експертами), у випадку необхідності проведення такого аналізу.

3) Залежно від об'єкта аналізу:

-Повний – полягає в повному комплексному вивченні інвестиційної діяльності підприємства.

-Тематичний – підвидами якого є аналіз ефективності реального інвестування, аналіз ефективності фінансового інвестування, аналіз ризиків інвестиційної діяльності, аналіз структури інвестиційних ресурсів.

4) Залежно від методу проведення:

-Комплексний – припускає вивчення не тільки інвестиційної діяльності, а й технічних, виробничих, соціальних аспектів діяльності підприємства у взаємозв'язку.

-Горизонтальний – заснований на вивченні динаміки окремих показників інвестиційної діяльності в часі.

-Вертикальний – ґрунтується на структурному розкладанні окремих показників інвестиційної діяльності підприємства (інвестицій у цілому, інвестиційних ресурсів, грошових потоків).

-Порівняльний – заснований на порівнянні фактичних і запланованих показників інвестиційної діяльності, а також на порівнянні показників інвестиційної діяльності підприємства з аналогічними середньогалузевими показниками й показниками конкурентів.

5) За періодичністю здійснення:

-Періодичний – проводиться періодично (річний, квартальний, місячний, декадний, щоденний).

-Неперіодичний – проведення обґрунтовано необхідністю.

 

3.  Інвестиційний контроль  – це процес перевірки виконання й забезпечення реалізації всіх управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності підприємства.

Розрізняють різні види інвестиційного контролю за класифікаційними ознаками:

1. За формою здійснення контролю:

-зовнішній інвестиційний контроль  – здійснюється зовнішніми контролюючими органами (податковою адміністрацією, банком, який видав кредит, зовнішнім інвестором) з метою виявлення тенденцій розвитку інвестиційної діяльності підприємства, виявлення змін у факторах інвестиційної привабливості підприємства, а також контролю над відповідністю інвестиційної діяльності підприємства існуючим стандартам;

-внутрішній інвестиційний контроль  – це організований усередині підприємства процес перевірки виконання інвестиційних планів та управлінських рішень у сфері інвестицій з метою реалізації інвестиційної стратегії підприємства.

2. За видами контролю:

 – стратегічний інвестиційний контроль  – спрямований на інвестиційну стратегію підприємства й виконання її основних показників. Контрольний період  – квартал, рік;

 – тактичний інвестиційний контроль  – спрямований на виконання показників тактичних планів інвестиційної діяльності підприємства. Контрольний період  – місяць, квартал;

 – оперативний інвестиційний контроль  – контроль виконання календарних планів і бюджетів інвестиційної діяльності. Контрольний період  – тиждень, місяць.

Внаслідок інвестиційного контролю на підприємстві виявляються відхилення фактичних результатів від запланованих та аналізуються причини цих відхилень. Негативні відхилення усуваються шляхом прийняття координуючих управлінських рішень й усунення виявлених причин. 

Ефективна організація інвестиційного контролю на підприємстві припускає здійснення моніторингу інвестиційної діяльності – це механізм постійного спостереження за контрольованими показниками інвестиційної діяльності, визначення розмірів відхилень фактичних результатів від передбачених і виявлення причин цих відхилень.

Організація моніторингу інвестиційної діяльності сприяє становленню безперервного процесу контролю основних інвестиційних показників, що у свою чергу, веде до підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємства.

 

 

1. Поняття інвестиційної привабливості та види її аналізу.

2. Аналіз інвестиційної привабливості країни.

3. Інвестиційна привабливість регіону.

4. Інвестиційна привабливість галузі.

5. Інвестиційна привабливість підприємства.

 

1. Інвестиційна привабливість (investment attractive) – це сукупність об'єктивних і суб'єктивних умов, що сприяють або перешкоджають процесу інвестування національної економіки на макро, мезо– і мікрорівнях.

 Інвестиційний клімат – це комплекс політичних, соціальних, інноваційних, інфраструктурних елементів, що існують на певній території. Поняття "інвестиційний клімат" найбільше застосовується тоді, коли йдеться про макро– і мезорівні економіки. Тому не можна ототожнювати поняття «інвестиційна привабливість» і «інвестиційний клімат», оскільки поняття «інвестиційний клімат» – дуже широке, і рівень його сприяння залежить від багатьох чинників, в тому числі і від інвестиційної привабливості.

Інвестиційна привабливість розглядається на рівні країни, галузі, регіону, підприємства. 

Процес вивчення інвестиційної привабливості складається з трьох етапів:

-Вибір системи інформативних показників для спостереження.

-Побудова системи аналітичних показників і проведення аналізу (оцінки) інвестиційної привабливості.

-Прогнозування інвестиційної привабливості.

Найбільш часто використовують 2 прийоми аналізу:

1. Параметричний аналіз інвестиційної привабливості – це аналіз інвестиційної привабливості через зіставлення країн, регіонів, галузей чи підприємств за певними параметрами діяльності.

Параметричний аналіз інвестиційної привабливості здійснюється в такій послідовності:

-виявлення об'єктів аналізу інвестиційної привабливості;

-установлення рівня, на якому провадиться аналіз (країна, регіон, галузь, підприємство);

-визначення характеру взаємодії об'єктів аналізу;

-визначення загальних тенденцій у стані і розвитку об'єктів аналізу на інвестиційному ринку;

-проведення параметричного аналізу інвестиційної привабливості за певними параметрами діяльності, обраних залежно від рівня, на якому здійснюється аналіз.

На основі параметричного аналізу інвестиційної привабливості визначають слабкі і сильні сторони об'єкта інвестування за всіма обраними параметрами, після чого формулюють певні висновки про інвестиційну привабливість об'єкта, визначають пріоритети інвестування

2. Рейтингова оцінка. Використовується при цільовому порівнянні кількох країн, регіонів, галузей або підприємств із метою ранжування їх за певними критеріями. Цей метод аналізу інвестиційної привабливості застосовується, як правило, тоді, коли замовником дослідження є урядова або міжнародна організація.

Визначення рейтингу здійснюється в такій послідовності: