Інвестиційний менеджмент

Рис. 3. Класифікація інвестиційній, ресурсів підприємства за основними ознаками

1. 3а титулом власності інвестиційні ресурси, що формуються підприємством, поділяють на два основних види – власні й позикові. У системі формування інвестиційних ресурсів такий розподіл має визначальний характер.

Власні інвестиційні ресурси характеризують обсяг коштів підприємства, які забезпечують його інвестиційну діяльність і належать йому на правах власності. До власних ресурсів відносяться також кошти, які передані підприємству для здійснення цільового інвестування на безповоротній основі.

Позикові інвестиційні ресурси характеризують залучений підприємством капітал в усіх його формах на умовах повернення. Всі форми позикового капіталу, які використовуються підприємством в інвестиційній діяльності, являють собою його фінансові зобов'язання, що підлягають погашенню в передбачені строки.

2. По групах джерел залучення відносно підприємства виділяють інвестиційні ресурси, які формуються із внутрішніх і зовнішніх джерел.

Інвестиційні ресурси, що формуються із внутрішніх джерел характеризують власні й позичені фінансові кошти, які формуються безпосередньо на підприємстві для забезпечення його розвитку. Основу власних фінансових коштів, які формуються із внутрішніх джерел, складає капіталізована частина чистого прибутку підприємства («нерозподілений прибуток»).

Інвестиційні ресурси, що формуються із зовнішніх джерел, характеризують ту їх частину, яка формується поза межами підприємства. Вона охоплює залучений зі сторони як власний так і позиковий капітал. Склад цієї групи джерел формування інвестиційних ресурсів досить численний і буде детально розглянутий у наступних розділах.

3. За натурально-речовою формою залучення сучасна теорія виділяє інвестиційні ресурси в грошовій, фінансовій, матеріальній і нематеріальній формах. Інвестування капіталу в цих формах дозволене законодавством України при створенні нових підприємств, збільшенні обсягу їх статутних фондів.

Інвестиційні ресурси в грошовій формі є найбільш поширеним їх різновидом. Універсальність цього виду інвестиційних ресурсів полягає в тому, що вони можуть бути трансформовані в будь-яку іншу форму активів, необхідних підприємству для здійснення інвестиційної діяльності.

Інвестиційні ресурси в фінансовій формі залучаються підприємством у вигляді різноманітних фінансових інструментів, які вносяться до його статутного фонду. Такими фінансовими інструментами можуть бути акції, облігації, депозитні рахунки і сертифікати банків тощо.

Інвестиційні ресурси в матеріапьній формі залучаються підприємством у вигляді різноманітних капітальних активів (машин, обладнання, ецоруд, приміщень), сировини, матеріалів, напівфабрикатів іт. п.

Інвестиційні ресурси в нематеріальній формі залучаються підприємством у вигляді різноманітних нематеріальних активів, які не мають речової форми, але беруть безпосередню участь в його господарській діяльності й формуванні прибутку. До цього виду інвестованого капіталу відносять права користування окремими природними ресурсами, патентні права на використання винаходів, «ноу-хау», права на промислові зразки й моделі, товарні знаки, комп'ютерні програми та інші нематеріальні види майнових цінностей.

4. За періодом залучення виділяють такі види інвестиційних ресурсів:

Інвестиційні ресурси, що залучаються на довгостроковий період. Вони складаються з власного і позикового капіталів зі строком використання більше одного року. Сукупність власного і довгострокового позикового капіталу, сформованого підприємством для інвестиційних цілей, називають «перманентним капіталом».

Інвестиційні ресурси, що залучуються на короткостроковий період формуються підприємством для задоволення тимчасових інвестиційних потреб на період до одного року.

5. За національною приналежністю власників капіталу виділяють інвестиційні ресурси, які формуються за рахунок вітчизняного або іноземного капіталу.

Інвестиційні ресурси, що формуються за рахунок вітчизняного капіталу, характеризуються найбільшою кількістю джерел, які пропонуються вітчизняним фінансовим ринком, і сформованими інвесторами власних фінансових ресурсів. Цей вид інвестиційного капіталу, як правило, найбільш доступний для підприємств малого й середнього бізнесу.

Інвестиційні ресурси, що формуються за рахунок іноземного капіталу, забезпечують в основному реалізацію великих реальних інвестиційних проектів, пов'язаних з їх перепрофілюванням, реконструкцією або технічним переоснащенням.

6. За цільовим напрямом використання виділяють:

Інвестиційні ресурси, які призначені для використання в процесі реального інвестування. їх обсяг та структура плануються по кожному реальному проекту в рамках сформованої інвестиційної програми підприємства.

Інвестиційні ресурси, які призначені для використання в процесі фінансового інвестування. їх залучення підпорядковане завданням формування або реструктуризації портфеля фінансових інструментів інвестування підприємства.

7. По забезпеченню окремих стадій інвестиційного процесу виділяють наступні види інвестиційних ресурсів:

Інвестиційні ресурси, які забезпечують передінвестиційну стадію.

Інвестиційні ресурси, які забезпечують інвестиційну стадію.

Інвестиційні ресурси, які забезпечують постінвестиційну стадію.

Такий розподіл інвестиційних ресурсів використовується тільки в процесі забезпечення реалізації окремих реальних інвестиційних проектів.

Рівень ефективності інвестиційної діяльності підприємства значною мірою визначається цілеспрямованим формуванням його інвестиційних ресурсів. Метою формування інвестиційних ресурсів підприємства є задоволення його потреб у придбанні необхідних інвестиційних активів й оптимізація їх структури з позиції забезпечення ефективних результатів інвестиційної діяльності. Виходячи з цього, процес формування інвестиційних ресурсів базується на наступних принципах (рис. 4) :

 

Рис. 4. Основні принципи формування інвестиційних ресурсів підприємства

1. Врахування перспектив розвитку інвестиційної діяльності підприємства. Процес формування обсягу й структури інвестиційних ресурсів підпорядкований завданням забезпечення інвестиційної діяльності не тільки на початковій стадії інвестиційного процесу, але й найближчій перспективі його розвитку. Забезпечення цієї перспективності досягається шляхом планування джерел фінансування інвестиційного процесу

2. Забезпечення відповідності обсягу залучених інвестиційних ресурсів обсягу інвестиційних потреб підприємства. Загальна потреба в інвестиційних ресурсах підприємства базується на розрахунках обсягів реального й фінансового інвестування в плановому періоді. Відповідно до обсягу цих потреб, диференційованих в часі, повинен формуватися й обсяг інвестиційних ресурсів. Між цими показниками повинен забезпечуватися балансовий зв'язок в інтервалі загального планового періоду.

3. Оптимізація структури інвестиційних ресурсів з позиції забезпечення ефективності інвестиційної діяльності. Умови формування високих кінцевих результатів інвестиційної діяльності значною мірою залежать від структури сформованих інвестиційних ресурсів, що забезпечують як реальне так і фінансове інвестування. Оптимальна структура інвестиційних ресурсів забезпечує розвиток підприємства в умовах фінансової рівноваги, в той час як неоптимальній її варіант генерує ризики порушення фінансової стійкості і неплатоспроможності підприємства.

4. Забезпечення мінімізації витрат на формування інвестиційних ресурсів з різних джерел. Необхідність такої мінімізації виникає в процесі управління вартістю інвестиційного капіталу і спрямована на максимізацію суми чистого прибутку від інвестицій.

5. Забезпечення ефективного використання інвестиційних ресурсів в процесі інвестиційної діяльності. Інвестиційні ресурси, що формуються і тимчасово не використовуються в інвестиційному процесі, втрачають свою вартість в часі через інфляцію і з інших причин. Тому процес формування й використання інвестиційних ресурсів повинен бути максимально синхронізований в часі по окремих інтервалах планового періоду, що забезпечується в процесі управління грошовими потоками підприємства.

Реалізація цих принципів є основою процесу управління формуванням інвестиційних ресурсів.

 

 

грошова сума 5000 грн., розміщена в комерційному банку на депозиті строком на 3 роки;

номінальна річна процентна ставка, за якою щоквартально здійснюється нарахування процента, становить 15% (0, 15).

 

 ,

P=1

n=3 роки,

q=15% (0, 15)

I=8745-5000=3745.

 

 

1. Бланк І. О., Гуляєва Н. М. Інвестиційний менеджмент: опорний конспект лекцій. – К. : КДТЕУ, 1998.

2. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту: пер. з англ. – К. : ВАЗАКО, Молодь, 1997.

3. Гойко А. Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрямки їх реалізації. – К. : ВІФА-Р, 1999.

4. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента: в 2-х т. – К. : Ника-Центр, Эльга, 2000.

5. Закон України “Про інвестиційну діяльність” // Голос України. – 1991. – 18 березня.