Ішемічна хвороба серця. Інфаркт міокарда. Перикардити. Мітральний стеноз. Показання та протипоказання до пересадки серця. Умови зберігання донорського серця та його транспортування.

- тромбоемболії різної локалізації;

- тромбоутворення в порожнинах серця;

- гостра аневризма серця;

- синдром Дресслера;

- постінфарктна стенокардія (від 72 годин після розвитку ІМ до 28 діб).

4. Кардіосклероз

4. 1. Вогнищевий кардіосклероз.

4. 1. 1. Постінфарктний кардіосклероз із зазначенням форми та стадії серцевої недостатності, характеру порушення ритму і провідності, кількості перенесених інфарктів, їх локалізації та часу виникнення).

Аневризма серця хронічна.

4. 1. 2. Вогнищевий кардіосклероз, без вказівки на перенесений ІМ.

4. 2. Дифузний кардіосклероз (із вказівкою на стадію серцевої недостатності, порушення ритму і провідності).

5. Безбольова форма ІХС.

Лабораторні дослідження при ІХС:

– ліпідограма (холестерин, бета-ліпопротеїди, тригліцериди).

– індекс атерогенності;

– глюкоза крові;

– загальний аналіз крові та сечі;

Додаткові:

– аналіз сечі за Зимницьким,

– коагулограма,

– креатинін крові.

Інструментальна діагностика ІХС.

ЕКГ.

Електрокардіографія з фізичним навантаженням;

Велоергометрія (рис. 3) ;

Холтерівське добове моніторування електрокардіографії і артеріального тиску.

Ехокардіоскопія (УЗД).

Радіоізотопна сцинциграфія міокарда.

Позитронна емісійна томографія міокарда.

Магніторезонансна томографія.

Комп’ютерна томографія.

Коронарографія.

Коронарографія- рентгенологічний метод дослідження вінцевих артерій серця, який є «золотим стандартом» в діагностиці ІХС та інших захворювань серця.

Метод застосовується для визначення ступеня і характеру коронаросклерозу, що має значення для вибору тактики лікування (показання до аортокоронарного шунтування і ангіопластики) і оцінки прогнозу а також для діагностики вад розвитку вінцевих судин серця. Основні противопокази такі ж, що і при інших видах ангіографій; специальними протипоказами є тяжкі порушення скоротливої функції лівого шлуночка і виражена серцева недостатність, загрожуючи життю порушення ритму серця, підозра (по даних функціональних тестів) на високу ступінь стенозування стовбуру лівої вінцевої артерії.

Коронарографію проводить специалізована бригада в спеціально оснащеному, в т. ч. дефібрилятором і іншою реанімаційною апаратурою, ангіографічному кабінеті (рис. 5).

Процедура являється малотравматичною – хворий знаходиться у свідомості.

Перед коронарографією відміняють лікарські препарати, особливо b-адреноблокатори.

Найчастіше користується методиками Джадкінса і Соунса. При методиці Джадкінса застосовують спеціальні катетери окремо для правої і лівої вінцевих артерій. Після проведення місцевої анестезії катетер вводять через стегнову артерію і верхню частину аорти в просвіт коронарних артерій. При методиці Соунса катетеризується плечова артерія в ділянці ліктьової ямки одним спеціальним катетером послідовно праву і ліву вінцеві артерії.

Поісля введення катетера в артеріальне русло одномоментно вводять 5000 ОД гепарину. В ліву вінцеву артерію ренгеноконтрастну речовину (кардіотраст, ангіотраст, омніпак) вводять в кількості 4-6 мл зі швидкістю 4 мл/с, в праву – 3-4 мл зі швидкістю 3 мл/с. Процес фіксується за допомогою спеціальної установки – ангіографа. Результат виводиться як на монітор, так і заноситься в цифровий архів (рис. 6).

При аналізі коронарограм враховують тип коронарного кровопостачання, особливості зони кровопостачання враженої артерії. Визначають сумарний гемодинамічний ефект стенозу вінцевих артерій. Оцінюють також коллатеральний кровообіг в системі враженої артерії і міжсистемні колатеральні зв’язки.

Можливі ускладнення:

– кровотеча в місці пункції

– порушення ритму серця

– алергічна реакція на контраст

– тромбоз коронарної артерії

– гостра дисекція інтіми артерії

– развиток інфаркту міокарда

– ускладнення частіше спостерігаються у хворих з вираженою серцевою недостатністю, артеріальною гіпертензією, нестабільною стенокардією, при аритміях.

Лікування ІХС

Якщо на коронарографії вражені проксимальні, дрібні коронарні судини то методом вибору є консервативна тромболітична терапія – тромболізис. Тромболітична терапія має свої показання і протипоказання. Скажу одне: чим раніше застосувати тромболітичні препарати, тим вища ефективність лікування. Ефективний тромболізис передбачає застосування до 100 хв від початку ІМ. Назву кілька препаратів: стрептокіназа, альтеплаза, ретеплаза, ланотеплаза, аністреплаза і найновіший тенестеплазе – Metalise. При склерозі дрібних коронарних судин застосовують непряме шунтування шляхом вшивання в міокард ізольованого стовбура а. mammaria interna (оп. Бека).

При враженні центральних вінцевих артерій показана ангіопластика, стентування, аортокоронарне шунтування.

В даний час одним з найбільш ефективних нехірургічних методів лікування закупорених судин серця є Транслюмінальна Коронарна Ангіопластика. У цій назві відбита суть процедури:

Транслюмінальна – доступ до судин серця здійснюється без розрізу за допомогою пункції через шкіру, артерій, розташованих на стегні або передпліччя; доставка необхідних пристроїв виробляється у середині просвіту судини;

Коронарна – виконується лікування коронарних (живильне серце) судин;

Ангіопластика – збільшення внутрішнього діаметра судини за допомогою спеціального балона, також називане – «балонування». Пробивають місце оклюзії (тромб) катетером, вводять контраст в судину, роздавлюють тромботичні нашарування і розширюють просвіт судини роздуваючи балончик під тиском в кілька атмосфер (± стентування).

Коронарна ангіопластика має цілий ряд переваг, що вирішили її долю в усьому світі: мала травматичність – не проводиться розріз грудної клітки; відсутність штучної вентиляції легень (пацієнт під час процедури дихає сам), відсутність штучного кровообігу (процедури самої по собі аж ніяк не нешкідливої) ; відсутність глибокого наркозу (пацієнт знаходиться у свідомості, хоча і не відчуває болю) ; можливість повторного кількаразового застосування у випадках прогресування атеросклерозу.

Коронарна ангіопластика й аортокоронарне шунтування не конкурують між собою, кожний