Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Історія економіки та економічної думки

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. Передумови і умови становлення господарства ранніх цивілізацій
2. Господарство та його форми в первісному суспільстві
3. Первісний лад та періодизація первісної доби
4. Ґенеза господарських форм у ранніх цивілізаціях країн Стародавнього Сходу
5. Розвиток господарської сфери суспільства Месопотамської цивілізації. Закони Хамурапі про явища і процеси господарського життя
6. Розвиток господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки
7. Відображення цивілізаційних процесів у ранніх історичних джерелах
8. Економічні погляди П. Буагільбера
9. Економічні погляди М. Алле
Висновки
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Питання періодизації є одним з найскладніших в історико-економічній науці, постійно перебуває в центрі дискусій. Це пояснюється існуванням багатьох варіантів та підходів до визначення етапів розвитку господарської сфери суспільств. Кожне суспільство є частиною більш широкої спільноти людей – людства, розвиток якого впливає на поступ кожного суспільства.
Тому першим напрямком періодизації історико-економічного розвитку суспільств на основі цивілізаційної парадигми є встановлення головних етапів розвитку людства, у межах яких слід досліджувати еволюцію окремих суспільств.
На другій стадії кожне суспільство розвивається в межах відповідної світової цивілізації. Тому періодизація розвитку господарської сфери суспільств залежить від таких цивілізаційних ознак, як форма державної організації та особливості суспільної залежності людей. Тобто тип світової цивілізації (цивілізаційна лінія людства), до якої належить суспільство, є наступним критерієм періодизації його розвитку.
Нарешті, кожне суспільство, що перебуває на відповідній стадії розвитку людства та належить до одного з типів світових цивілізацій, має власні способи розв'язання головної суперечності свого розвитку. Особливості суспільних умов взаємодії людей у господарській сфері обумовлюють специфіку господарської системи в різні періоди її функціонування, різні форми господарств, засоби взаємодії тощо.
Первісне суспільство – це тривалий період в історії людства: від виникнення людини розумної (близько 2. 5-2. 8 млн. років тому) і до виникнення цивілізації і державності.
Період в історії людства до винаходу писемності, після чого з’являється можливість історичних досліджень. У різних народів цей процес відбувався в різні історичні терміни, а деякі народи живуть в умовах первісності до сьогоднішнього дня.
У сучасній науці прийнято розрізнювати власне первісну культуру, яка існувала до виникнення перших цивілізацій на Землі (кінець IV- початок III тис. до н. е.) і традиційну первісну культуру.
Господарство – сукупність всіх чинників (матеріальних і духовних), які є у розпорядженні людини чи людської спільності (господаря) і використання яких дозволяє отримувати засоби для виживання.
Ведення господарства – господарська діяльність особи, групи, народу, регіону, держави чи світу загалом з метою задоволення особистих чи суспільних потреб.
 
1. Передумови і умови становлення господарства ранніх цивілізацій
 
В історичному процесі розвитку первісного суспільства та його господарської сфери в 4-3 ст. до н. е. відбувається формування і розвиток ранніх цивілізацій.
Ранні цивілізації – це первісні, первинні й автохтонні стійкі соціокультурні системи для об’єднання людей на основі духовно-культурних, господарських, суспільно-політичних форм та їх цінностей. Головним для них є розвиток цілісних суспільно-природних утворень, в яких людина є органічним та невідокремленим складником.
Становлення цивілізації – це системний процес, що передбачає взаємозумовну трансформацію економічної, соціально-політичної і культурної субсистем з відповідним підвищенням демографічного потенціалу і формування нової територіально-поселенської структури автономного соціального організму навколо ранньоміського центру-столиці.
Передумови виникнення цивілізації визначає сукупність чинників, які закладають початок і об’єктивну можливість процесу становлення цивілізації. До основних належать:
перехід до стійкого осілого способу життя,
розвиток землеробних форм господарства,
зростання чисельності населення в місцях високопродуктивних форм привласню вального та виробничого господарств,
надмірна концентрація та розселення населення на нові господарські території,
домінування в господарській сфері суспільства виробничих форм ведення господарства,
виробництво додаткового натурального продукту.
Становлення найдавніших цивілізацій – це ті обставини, наявність яких визначає забезпечення та успішне завершення процесу становлення основ цивілізації. Суть категорії становлення полягає в переході від однієї визначеності буття до іншої. Серед основних чинників переходу є:
- поява в суспільстві верстви людей, що не задіяні безпосередньо у сфері виробництва, але виконують важливі функції з організації та регулювання суспільної життєдіяльності в общинах;
- поява в процесі суспільного розвитку складної ієрархічно організованої соціально-політичної системи на основі суспільного поділу праці, наслідком якого є відокремлення соціально-професійних груп;
- успішна реалізація процесу становлення основ цивілізації передбачає і зміну форми натурального додаткового продукту, що сконцентрований в руках знаті.
 
2. Господарство та його форми в первісному суспільстві
 
Перший етап у розвитку суспільства-епоха стародавнього світу, тривав з 40 тис. років до н. е. до V ст. н. е. (від часу відступу льодовика до падіння Риму (476р.) Його головним змістом є виникнення найдавніших форм виробництва і елементарних зв'язків у структурі економіки.
Організаційно-економічний рівень характеризується використанням примітивних ручних технологій на основі простої кооперації. Найдавніші форми простої кооперації-родова та сусідська громада.
Проста кооперація-форма організації виробництва, при якій колектив людей виконує якісну роботу на умовах природної (біологічних) спеціалізації.
У галузевому рівні економіки стародавнього світу важко виділити спеціалізацію окремих господарств,
Фото Капча