Історія туризму 002

- 1898 р.;

- 1900 р.

   Завдання 2.

В якому регіоні України найпоширенішим на рубежі ХІХ-ХХ ст. був краєзнавчий туризм:

- на Київщині;

- в Галичині;

- в Криму.

Завдання 3.

В якому році було створене краєзнавчо-туристське товариство «Плай»:

- 1924 р.;

- 1912 р.;

- 1921 р.

 

Завдання для поточного контролю знань

 

Поточний контроль знань з даної теми здійснює викладач у вигляді письмового диктанта на знання відповідних дат, термінів і понять. Тому потрібно звернути особливу увагу на термінологічний словник до даної теми. Висвітлення понять, винесених на обговорення на семінарському занятті, має здійснюватися у вигляді круглого столу-презентації. Доцільно провести у процесі засвоєння теми конкурс на кращу презентацію проблем, винесених на одговорення на семінарському занятті. До складу журі конкурсу є сенс запросити викладачів кафедри туризму ПУЕТ.

Питання для дискусії:

1.Який взаємозв'язок існує між краєзнавством і туризмом? 

2.На основі яких критеріїв здійснюється туристичне районування ? 

 

Завдання для самостійного опрацювання

 

На самостійну підготовку виносяться питання про розвиток туризму в українських землях у складі Російської імперії в XIX – на початку XX ст. При цьому потрібно дати загальну характеристику розвитку туризму в українських землях у складі Російської імперії, проаналізувати готельні послуги та розвиток курортів у XIX – на початку XX ст. Радимо особливо зосередити свою увагу на становленні музейної справи та розвиток краєзнавства в Україні на межі ХІХ-ХХ століть. 

Знайдену інформацію доцільно оформити у вигляді доповіді-презентації, які слід представити на семінарському занятті. 

 

Інформаційні джерела: 8, с. 160-194;  18, с. 203-261; 19, с. 91-182; 19, с. 23-46. 

 

 

Тема 7. Міжнарожний  туризм у ХХ ст.  

 

Кількість годин: аудиторні заняття – 4 год., самостійна робота – 2. 

 

Методичні рекомендації щодо вивчення теми

 

Мета теми полягає в тому, щоб з'ясувати становище туризму у ХХ ст. Для усвідомлення цього необхідно розібратися в таких питаннях: 

1. Соціально-економічні чинники розвитку туризму у світі в XX ст. 

2. Особливості світової туристичної індустрії та основні види туризму в світі в XX ст.

3. Створення та діяльність міжнародних туристичних організацій у  XX ст.  

Даючи відповідь на перше питання теми, радимо почати з того, що ХХ ст. в західноєвропейських країнах було періодом активного розвитку туристичних фірм, масового будівництва готелів, мотелів, різного роду розважальних закладів. Європейський туризм у період після другої світової війни мав орієнтацію переважно на прийом американських туристів і був джерелом доларових надходжень для країни, що приймає. 

Найважливіші чинники розвитку туризму другої половини XX ст.:

- зростання суспільного добробуту і прибутків населення, що в повоєнні роки істотно вплинуло на структуру споживчих витрат;

- скорочення робочого часу і ріст вільного часу;

- стрімкий розвиток науково-технічного прогресу. Успіхи в розвитку автомобільного транспорту, авіабудування, засобів комунікації, інформаційних технологій спричинили до автомобільного буму, стрімкого збільшення кількості авто, внаслідок зниження їх ціни та безпеки, дали поштовх до вдосконалення повітряного сполучення і зменшення цін на авіаквитки, до підвищення безпеки морських перевезень;

- урбанізація. Не знаходячи задоволення в роботі, людина другої половини XX ст. мала дедалі менше можливостей для повноцінного оздоровлюючого відпочинку вдома;

- трансформація суспільної свідомості. 

Розглядаючи друге питання, варто зазначити основні тенденції розвитку туризму в XX ст.:

- орієнтація на задоволення потреб окремої особистості через посередництво туризму, спеціалізація та індивідуалізація попиту в туризмі;

- розширення географії туристичних подорожей;  

- інтенсифікація відпочинку (активний відпочинок, самореалізація особистості під час туристичної подорожі);

-  розщеплення основної відпустки;

- екологізація мислення, як у споживачів, так і виробників туристичних послуг;

- експансія виїзного туризму;

- глобалізація міжнародного туризму.

У ХХ ст. основними видами туризму були: авіатуризм, круїзи, автотуризм, гірський, лікувальний, освітній, екзотичний, зелений. 

Аналізуючи третє питання, радимо звернути особливу увагу на другу половину ХХ ст., адже саме тоді утворилося   близько 200 міжнародних туристичних організацій. 

 У 1946 р. було створено ЮНЕСКО як міждержавну організацію, що займалась питаннями освіти, науки і культури. Саме силами ЮНЕСКО в 1950-і роки була розроблена програма розвитку туризму ЕКОСОС, спрямована на перетворення туризму на галузь економіки, яка розвивається найбільш швидко.

У 1951 р. у Монако була створена Міжнародна академія з туризму. Своєю головною метою академія обрала визначення і вивчення понятійного апарату туризму і переклад його на інші мови світу. Перше французьке видання туристичного словника було здійснено силами Академії у 1953 р., пізніше вийшли аналогічні видання англійською, німецькою, іспанською та італійською мовами.

 У 1954 р. з метою популяризації туризму була створена Міжнародна федерація журналістів і письменників з питань туризму, її засновниками були представники 20 країн. 

 В 1963 р. в Римі відбулась перша Всесвітня конференція з проблем туризму, на якій були представлені 87 держав. Основна робота на конференції була проведена в комітеті з питань формальностей і в комітеті з розвитку туризму. 

 В