Історія туризму 002

В мальовничих місцевостях з цілющим кліматом або мінеральними джерелами створюються нові курорти. Зокрема, в Німеччині. Заможні члени суспільства, незалежно від пори року, відпочивали на Французькій або Італійській Рив'єрі, або на термальних курортах Швейцарії. Популярними були також подорожі до Північної Африки, Єгипту та Греції. Ці категорії подорожуючих орієнтувались на розкішні готелі, будівництво яких розпочалось на рубежі ХУІІІ-ХІХ ст. в курортних місцевостях. Менш заможні гості курортів задовольнялись послугами пансіонів, які утримували жителі курортних зон. 

З рекламною метою у XVIII ст. було організовано дві акції, які стали точками відліку історії двох видів туризму, альпінізму і подорожей на повітряних кулях: у 1786 р. була організована перша масова екскурсія на гору Монблан в Альпах, а в 1783 р в Парижі братами Монгольф’єр була сконструйована перша повітряна куля.

 

 

Термінологічний словник

 

Альпінізм – вид спорту, що основною метою ставить сходження на природні та штучні скелі та стіни, зокрема на гірські вершини. 

Буржуазія – соціальна верства або суспільний клас; частина суспільства, зайнята підприємницькою діяльністю, власники засобів виробництва.  

Відродження (Ренесанс) – культурно-філософський рух кінця Середньовіччя – початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.

Великі географічні відкриття –  період в історії людства, що розпочався у XV ст. і тривав до XVII ст., в ході якого європейці відкривали нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії в пошуках нових торгових партнерів та джерел товарів, які користувалися великим попитом у Європі. 

Каравела – легке вітрильне судно. 

Колонія – територія чи країна, що позбавлена незалежності та знаходиться під владою іншої держави (метрополії). 

Новий час (Нова історія) – період всесвітньої історії, що настав за періодом середніх віків.  Поняття «Нова історія» з'явилося в європейській історико-філософській думці в епоху Відродження як елемент запропонованого гуманістами тричленного ділення історії на стародавню, середню і нову. Критерієм визначення «нового часу», його «новизни» в порівнянні з попередньою епохою був, з погляду гуманістів, розквіт в період ренесансу світської науки і культури, тобто не соціально-економічний, а духовно-культурний чинник.  

Поняття «Новий час» було сприйняте істориками і утвердилося в науковому ужитку, але сенс його багато в чому залишається умовним – не всі народи вступили в цей період одночасно. Безперечне одне: у даний відрізок часу відбувається виникнення нової цивілізації, нової системи стосунків, «європейського світу» і експансія європейської цивілізації в інші райони світу.  

Просвітництво – це широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII-XVIII ст. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, –  вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого –  переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом. Просвітники мали широкий світогляд, в якому виділялися концепція освіченого абсолютизму, ідея цінності людини, критика церкви, патріотизм, осуд експлуатації людини людиною, утвердження самосвідомості й самооцінки особи. 

Просвітництво зародилося практично одночасно в країнах Західної Європи: Британії, Франції, Нідерландах, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, але швидко поширилося у всій Європі, включно з Річчю Посполитою і Російською імперією. Велику роль в його становленні відіграв швидкий розвиток природознавства та книгодрукування.

Революція цін – процес значного підвищення товарних цін внаслідок падіння вартості благородних металів, що виконують функцію загального еквівалента (грошей).   

Світова торгівля – торгівля між резидентами різних держав. При світовій торгівлі відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. Результатом світової торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародного поділу праці. 

 

Методичні рекомендації до семінарського заняття 5   «Подорожі в епоху Відродження і Просвітництва» 

 

План 

 

1. Основні чинники розвитку подорожей в епоху Відродження і Просвітництва. 

2. Розвиток мореплавства та Великі географічні відкриття.

3. Нові складові у сфері гостинності в ХV-ХVІ ст.

4. Основні види та значення подорожей в епоху Відродження. 

5.Основні види та значення подорожей в епоху Просвітнцтва.

 

 

При підготовці першого питання семінарського заняття студенту важливо усвідомити, що основними чинниками розвитку подорожей в епоху Відродження і Просвітництва були: 

- соціально-науковий прогрес; 

- розвиток економіки;

- зміни в мотивації подорожей;

- освоєння географічного простору;

- розвиток світової торгівлі;

- як наслідок попередніх чинників – розвиток інфраструктури для подорожуючих. 

Варто глибоко проаналізувати і схарактеризувати кожен із цих чинників. 

Готуючись до другого питання про мореплавство і великі географічні відкриття, слід уважно прочитати конспект лекції, а також ознайомитися із рекомендованою літературою, щоб доповнити і поглибити лекційний матеріал.  

Ретельне опрацювання цього питання потребує роботи з контурною картою, на яку потрібно нанести нововідкриті землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії та ін. На семінарському занятті студенти здають на перевірку контурні карти викладачу.  

Аналізуючи третє питання про появу нових складових у сфері гостинності, студентам доцільно розпочати з Англії, де в