Історія України 002

І, нарешті, по-сьоме, чистка військових кадрів: був повністю знищений штаб Київського військового округу на чолі з І. Якіром, репресовано 150 чоловік командного складу Харківського військового округу на чолі з І. Дубовим. Репресії проти командного складу викликали гострий кадровий голод в армії. Напередодні війни лише 7% командирів мали вищу військову освіту.

В цілому, масові репресії мали наступні наслідки:

- тотальний терор торкнувся усіх категорій населення, були фізично знищені мільйони українців, внаслідок чого українська нація зазнала величезних демографічних втрат;

- занепала українська національна культура, знизився інтелектуальний потенціал української нації;

- відбулася деформація морально-етичних відносин (насаджувалася атмосфера страху та абсолютної покори, заохочувалися доноси, формувалася тоталітарна свідомість);

-посилилась економічна і політична залежність України від центру;

-шляхом репресій відбулося остаточне утвердження тоталітарного режиму,

абсолютної політичної влади Сталіна.

Мало що змінилося й після прийняття нової конституції України 1937 р. Непрямі вибори було замінено прямими при таємному голосуванні, скасовано категорію так званих „експлуататорських верств", яка раніше не мала права брати участь у політичному житті. Замість з'їздів рад різних рівнів почали діяти Верховна і місцеві ради, що збиралися на сесії і формально мали деякі парламентські ознаки. Було проголошено основні права й обов'язки громадянина.

Фактично ж положення цієї конституції не реалізовувалися. Сталінська система вирішувала суспільно-політичні й соціально-економічні проблеми на власний розсуд, незважаючи на конституційні норми.

 

Список літератури

1.Історія України /Під ред. В.А.Смолія.- К.: Альтернатива, 1997.-С.265-270,

274-275,281-288,294-296.

2.Кормич Л.І., Багацький В.В. Історія України від найдавніших часів і до XXI

століття: навчальний посібник. Видання третє.- К.: ООО "Одісей", 2002. - с. 386-

390, 392-397.

3.Король В.Ю. Історія України. -Київ: „Феміна", 1995.-c. 143-146, 151-153.

4.Лановик Б.Д., Лазарович М.В. Історія України: Навч. Посіб.- 2-ге вид.,

перероб. і доп. -К.: Знання -Прес, 2003. - с.448-452, 454-462, 465-475.

5.Мирончук В.Д., Ігошкін Г.С. Історія України: Навч. посіб. - К.: МАУП,

2001.-c. 187-205.

 

6.Світлична В.В. Історія України: Навчальний посібник для студентів

неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. Друге видання, виправлене й

доповнене. - К.: „Каравела", Львів: „Новий світ - 2000", „Магнолія плюс", 2003. - с.

171-173, 176-182.

7.Чайковський А.С., Шевченко П.Ф. Історія України: Посібник для

старшокласників та абітурієнтів. - К.: А.С.К., 1999. - с. 182-190,195-202.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 13. Україна в Другій світовій війні.

План

1.Початок Другої світової війни і Україна

2.Українські землі в умовах окупації фашистською Німеччиною. Рух Опору

3.Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Воз'єднання

українських земель

 

1. Початок Другої світової війни і Україна

 

Агресивна політика фашистської Німеччини, захоплення нею ряду європейських країн, провал радянських ініціатив щодо колективної безпеки, політика „умиротворення" агресора, авторами якої були Англія і Франція привели до зміни зовнішньополітичного курсу СРСР. 23 серпня 1939 р. між Німеччиною та СРСР було підписано пакт про ненапад. До договору додавався секретний протокол про розмежування сфер впливу сторін в Європі. Секретний протокол давав можливість Сталіну збільшити територію СРСР майже до кордонів Російської імперії 1913 р. Німеччина давала згоду на приєднання до Радянського Союзу Фінляндії, Естонії, Латвії, Білорусі, Західної Волині та Східної Галичини. В свою чергу, Німеччина отримала повну свободу дій у Європі і забезпечила собі поставки з Радянського Союзу воєнно-стратегічних матеріалів і продовольства.

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу. Зв'язані з нею договірними зобов'язаннями, Англія і Франція оголосила війну Німеччині. Почалася Друга світова війна. Польща виявилася непідготовленою до війни, а її уряд не зміг організувати захист країни і 17 вересня емігрував за кордон. Польща перестала існувати як самостійна держава. Деякі західноукраїнські землі - Холмщина, Підляшшя, Лемківщина з населенням понад 500 тис.чол. були включені до створеного німцями на окупаційній території генерал-губернаторства з центром у Кракові.

Згідно з пактом і таємним протоколом та з врахуванням означеної на карті за особистим підписом Сталіна і Ріббентропа лінії розмежування, частини Червоної Армії 17 вересня вступили на територію Західної України, яка до цього часу перебувала у складі Польщі, і протягом 12 днів зайняли майже всю цю територію, що було узаконено Договором про дружбу і кордон між СРСР і Німеччиною 28 вересня 1939 р.

У червні 1940 р. були розв'язані проблеми Бессарабії, звільненої з-під влади Румунії. Повернення Бессарабії й Північної Буковини відбулися мирним шляхом. Переважна більшість їх населення мали спільну з народом України долю і мову.

Відповідно до угод про сфери впливу західноукраїнські і придунайські землі ввійшли до складу СРСР, що відповідало споконвічним прагненням українців до воз'єднання в межах однієї держави. Незабаром відбулося оформлення нового політичного і територіального статусу цих земель (рішення