+3 8(066) 185-39-18
fі екстер'єрні особливості тварини. Розрізняють сильну, середню і слабку структуру. Кінь має середню статуру.
Темперамент - швидкість і ступінь реакції на зовнішні подразнення. Його визначають спостереженням за поведінкою тварини, виразом очей, рухами вушних раковин і оцінкою швидкості і ступеня реакції на зовнішні подразнення. Розрізняють живий і флегматичний темперамент. Тварині притаманний флегматичний темперамент.
Кінь з черевним болем не знаходить собі місця, часто дивиться на свій живіт (поза спостеріга¬ча). Характерними є спроби дістати ногою свій живіт, риття копитом землі. Також качання із боку у бік. Приймання вимушених поз: «маятникоподібне хитання», «сидячої собаки», «лежачої собаки».
Кінь має робочу кондицію – добре вгодований, але без надлишку жиру. Добре розвинуті м’язи поясів кінцівок, тулуба, шиї, грудні м’язи. Шкіра еластична, доглянута, але в момент обстеження вкрита потом.
Тварина не реагує на корм і воду.
2.2.Дослідження волосяного покриву, шкіри, її похідних та підшкірної клітковини
Дослідження шкіри, її похідних та волосяного покриву проводимо методом огляду і пальпації. Встановили, що шкіра тонка з нормальним тургором (після взяття в складку швидко розпрямлюється), сірувато-коричневого кольору, шерсть чиста, але трохи скуйовджена і вкрита потом. Волосся рівномірно вкриває шкіру, міцно тримається при висмикуванні. Запах відхиляється від звичайного, внаслідок активного потовиділення, підвищення температури.
Температуру шкіри в різних ділянках тіла визначили прикладанням тильної сторони долоні: шкіра кінцівок – холодна, а шкіра тулуба – навпаки – дуже гаряча, що є відхиленням від норми.
Підшкірна клітковина достатньо розвинута, що визначили пальпацією.
Копита тварини недавно піддавались розчистці, тварина не підкована. Тріщин, відшарованих ділянок і гнильного запаху не виявили. При доторканні встановили, що копита холодні.
2.3.Дослідження видимих слизових оболонок
Дослідження видимих слизових оболонок проводимо за допомогою огляду, пальпації, при цьому були досліджені: слизові оболонки рота, носа, прямої кишки і кон’юнктива.
Слизову оболонку носа оглядали піднявши голову тварини вгору, при цьому не було виявлено жодних порушень: колір оболонки рожевий з синюватим відтінком, механічні ушкодження відсутні, нашарування відсутні, секреція помірна.
Для дослідження кон’юнктиви накладали великий палець однієї руки на верхню повіку, а другої - на нижню. Виявлено, що колір кон’юнктиви, має синюватий відтінок, хоча в здорової тварини він має бути блідо-рожевим. Порушення цілісності кон’юнктиви і нашарувань також не виявлено.
Для відкривання ротової порожнини застосовуємо зівник – вводимо по беззубому краю рота і розвертаємо. Виявили, що слизова оболонка рота, ясен, піднебіння та нижньої частини язика має рожевий колір з чітко вираженим синюватим відтінком. Наявні білуваті нашарування на язиці, в невеликій кількості.
Для дослідження слизової оболонки прямої кишки, вводимо кисть руки через анальний отвір і визначаємо, що слизова оболонка волога, наявна невелика кількість розріджених калових мас.
2.4. Дослідження поверхневих лімфатичних вузлів
У коня можна про пальпувати нижньощелепні, привушні лімфовузли, та лімфовузли колінної складки . При цьому не було виявлено жодних патологій, тобто лімфатичні вузли не збільшені, не болючі, рухомі.
3. Дослідження окремих органів і систем
3.1 Дослідження серцево-судинної системи
3.1.1. Дослідження серця
При дослідженні серця були застосовані такі методи діагностики, як огляд, перкусія, пальпація, аускультація.
Спочатку оцінили загальний вид грудної клітки, констатували відсутність механічних ушкоджень, симетричність з правого і лівого боків.
Далі була проведена перкусія, за допомогою якої було виявлено положення серця в грудній клітці, його форма та розмір, а також чутливість серця та характер перкусійного звуку . Зліва в зоні 4-5 ребер воно у вигляді трикутника прилягає до грудної стінки, створюючи зону тупості. Верхня межа відносної тупості серця проходить в 3 міжреберному проміжку, на 3 см нижче лінії лопатко-плечового суглобу, а задня доходить до 6 ребра, а нижня переходить в зону тупості грудної кістки і м’яза. Зона відносної серцевої тупості як з права, так і зліва йде в формі смужки 4 см, що оточує абсолютну тупість серця. При цьому болючості ділянки перкусії серця виявлено не було, серце знаходиться в анатомо-топографічних межах.
Серцевий поштовх у коня визначили за допомогою пальпації, попередньо відвівши відповідну кінцівку вперед.
Він відчувався на ділянці близько 5 см2, а зліва у 5-му міжреберному проміжку, а з права - в 4, на 7см нижче лінії лопатко-плечового суглоба. Виявили бічний серцевий поштовх – струс грудної клітини внаслідок зміни форми шлуночків. Пальпацією болючості, контактних шумів (тремтіння грудної порожнини або тертя) виявлено не було. Виявили збільшену кількість серцевих скорочень, але слабкого наповнення.
Аускультацію проводили за допомогою фонендоскопа (інструментальна аускультація). Аускультація була проведена зліва та справа в ділянці 3-5 міжреберного проміжків у нижній третині грудини, при цьому тварина знаходилася в стоячому положенні. За допомогою цього методу були виявлені тони серця - перший та другий. Першій (систолічний) тон - довший, більш низький, повільніше затухає, ніж ІІ, а II коротший і вищий, ніж I, різко обривається. Тони серця стукаючі, глухі.
3.1.2. Дослідження периферичних судин
Досліджувалися найбільші, а також поверхнево розміщені судини, при цьому застосовувалися огляд і пальпація. Визначалися також венозний та артеріальний пульс.
При дослідженні артеріального пульсу пальпацією визначили його ритм,