Клінічне дослідження коня

частоту і якість: 

1.Частота пульсу становить 40 ударів на хвилину. 

2.Ритм пульсу був визначений як ритмічний. 

3.За силою пульсової хвилі – послаблений. 

4.По наповненню – слабо наповнений. 

Артеріальна стінка при дослідженні була еластична.

При дослідженні вен насамперед звернули увагу на наповнення вен і венний пульс. На яремній вені був досліджений венний пульс, який виявився негативним, тобто фізіологічним. Венний пульс визначили методом здавлюванням яремної вени у верхній третині шиї, при цьому її периферична ділянка наповнюється кров'ю і коливання стінки вени зникають. На тулубі і шиї тварини периферичні вени яскраво-виражені – сильно кровонаповненні.

3.2.Дослідження дихальної системи

3.2.1 Дослідження переднього відділу дихальної системи

Дослідження переднього відділу дихальної системи проводили оглядом, при цьому звертаємо увагу на ніздрі, слизову оболонку носа, витікання з носа, видихуване повітря, крила носа. 

Витікання з носових отворів незначні, носові отвори розширені, крила носа симетричні, слизова оболонка злегка синювата, переддвір`я носової вкрите пилом, що присох. 

Дослідження верхньощелепної і лобної пазух проводилось за допомогою пальпації, огляду і перкусії. Лицьова частина черепа коня симетрична, без деформованих кісток. Болючість в цій ділянці відсутня. Перкусію додаткових лобних пазух проводили перкусійним молоточком. Виявлений звук був коробковим (притуплено-тимпанічний), що відповідає нормі.

3.2.2 Дослідження гортані та трахеї

Зовнішнє дослідження гортані і трахеї проводили методами огляду, пальпації і аускультації. По положенню голови визначили, що деформації чи переломи кілець трахеї відсутні, також немає набряків чи припухлості в ділянці гортані та трахеї.

Пальпацію проводили методом слабкого натискування вказівним і великим пальцями на кільця трахеї. При цьому болючість цієї ділянки виявлена не була.

Аускультацією в ділянці гортані був виявлений стенотичний шум, що нагадує букву "X" при вдиханні і видиханні повітря. Пальпацією виявили нормальний стан хрящів гортані – при натисканні на хрящі тварина непокоїться. 

3.2.3 Дослідження грудної клітки

Грудну клітку досліджували загальнокліничними методами (оглядом, пальпацією, перкусією та аускультацією).

У досліджуваної тварини грудна клітка округлої форми. Тип дихання у коня грудний. Кількість дихальних рухів - 25 раз за хвилину. Дихальні рухи симетричні. Ритм дихання є прискореним, дихання поверхневе.

Пальпацією грудної клітки болючості та набряків цієї ділянки не виявлено, ребра без ушкоджень, температура підвищена.

Для перкусії застосовувались перкусійний молоточок та плесиметр. Топографічною перкусією грудної клітки визначили межі легень, а за допомогою порівняльної перкусії визначили характер звуку, який виявився атимпанічним (чіткий легеневий). 

•Передня межа легень перкутувалась по лінії анконеусів. 

•Верхня по лінії, що проходить на долоню нижче від остистих відростків. 

•Задня межа легень перетинає лінію маклока в 16-му міжреберному проміжку, сідничного горба – 14-му, лінію плечового суглоба – 10-му міжреберних проміжках. 

Отже перкуторні межі легень та характер звуку у коня знаходяться в фізіолого-анатомічній нормі.

Аускультацію легенів проводили за допомогою фонендоскопа. При цьому виявлені основні дихальні шуми, це такі як: шуми гортанного стенозу, трахеального, ларингального, везикулярного дихання. Бронхіальні шуми відсутні.

3.3. Дослідження системи травлення

3.3.1 Дослідження приймання корму та води

Тварина не виявляє зацікавленості на запропоновані корми та воду.

3.3.2.Дослідження ротової порожнини, глотки та стравоходу

При дослідженні рота і ротової порожнини, яке проводили оглядом, встановили, що щоки та губи не набряклі, механічні ушкодження, новоутворення на них – відсутні. Стуляння ротової порожнини правильне, симетричне. Свербіж – відсутній. Мимовільні рухи губами відсутні. Рот закритий, витікань з ротової порожнини не спостерігалось.

Для дослідження слизової оболонки губ та ясен ротову губи були відтягнуті за допомогою рук, а при дослідження язика і піднебіння застосували зівник. При огляді слизова оболонка виявилася блідо-рожевого кольору, слабо зволожена. Підвищення чутливості, температури, висипів, травм слизової – не було виявлено. Відмічено дещо гнилісний запах з ротової порожнини при її досліджені.

Прикус у коня нормальний, зуби жовтувато-білі, цілісні, різці стерті відповідно до віку тварини. Слинотеча з ротової порожнини не спостерігалося. Язик цілісний, щільний, рухливий, рожевого кольору, помірного об'єму, з незначними білими нашаруваннями.

Оглядом і пальпацією були також досліджені глотка та стравохід. Положення голови та шиї у тварини фізіологічне. При бімануальній пальпації шийної ділянки стравоходу не виявили порушень чутливості; хворобливість – відсутня.

Чутливість глотки досліджувалась методом зовнішньої пальпації, для цього глотка поступово здавлювалася пальцями обох рук, поставленими перпендикулярно до поверхні шиї в ділянці яремної вени (її переднього краю), за гілками нижньої щелепи ледве вище гортані. При цьому дослідженні відчувалась тонкий прошарок тканин, тварина поводила себе спокійно, що говорить про те, що хворобливість і інфільтрація тканин глотки відсутня.

3.3.3.Дослідження черева, шлунку та кишечнику.

Черево досліджували загальнокліничними методами, такими як: огляд, пальпація, перкусія і аускультація.

Оглядом черева виявили, що черево у тварини симетричне, округле, нижній контур його дугоподібний. Але помітні збільшення його в розмірі, здуття здухвинних ділянок з правого і лівого боків, що говорить про накопичення газів у кишечнику коня. Черевні стінки напружені.

Провівши зондування шлунку, виключили гостре розширення шлунку. Перкусію і аускультацію шлунка не проводимо, внаслідок фізіологічних особливостей його розташування і утруднений доступ до нього.

Тонкий і товстий кишечник дослідили аускультацією та