Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування хворих на хронічні гепатити з супутньою патологією біліарної системи

Клінічне застосування фармакологічних засобів, спроможних усувати декілька ланок патогенезу хронічних захворювань печінки із супутньою патологією біліарної системи, безумовно, є перспективним та потребує подальшого наукового дослідження.

Висновки

1. На основні клініко-біохімічних показників перебігу ХГ з супутньою патологією біліарної системи та комплексного підходу, визначаються ступені тяжкості перебігу: легкий, середньої тяжкості, тяжкий, що є передумовою для призначення диференційованої медикаментозної терапії в залежності від тяжкості перебігу.

2. При зростанні тяжкості перебігу ХГ і наявності супутньої патології біліарної системи активується ПОЛ (МА, ІПЗ, КСТ), що характеризується максимальною активністю при середньому та тяжкому перебігу і співпадає з наростанням клінічних симптомів.

3. При зростанні ступеня тяжкості перебігу захворювання виснажується глутатіонова ланка системи антиоксидантного захисту, що проявляється порушенням функцій печінки, прогресуванням запального процесу з включенням інших органів та систем.

4. У хворих на ХГ з супутнім ХНХ спостерігається значний імунний дисбаланс І-ІІІ рівнів імунних порушень із переважним пригніченням функціонального стану клітинного імунітету (зокрема Т-клітинної ланки та фагоцитарної активності) який залежить від тяжкості захворювання та наявності супутньої біліарної патології.

5. Диференційоване призначення ербісолу та калефлону дозволило покращити клініко-біохімічні, імунологічні, морфологічні показники за ступенями тяжкості перебігу з максимальним відсотком ефективності, поліпшити перебіг ХГ, зменшити прояви супутньої біліарної патології, збільшити чутливість організму до препаратів базисної терапії, попередити розвиток ускладнень, зменшити термін перебування хворого в стаціонарі на 2-5 днів, подовжити термін ремісії (до 12 -16 місяців).

6. Критеріями для призначення диференційованої медикаментозної терапії у хворих на ХГ із супутньою біліарною патологією є ступінь тяжкості перебігу захворювання та вираженість загострення супутньої патології які визначаються клінічними, біохімічними та імунологічними методами.

 

 

1. Лікування хворих на ХГ з супутньою біліарною патологією, повинно проводитись у конкретного пацієнта диференційовано з урахуванням ступеня тяжкості перебігу.

2. Враховуючи клініку, наявність цитолітичного, мезенхімально-запального, холестатичного, астено-невротичного синдромів, частоту рецидивів і їх тривалість рекомендуємо застосовувати ербісол за ступенями тяжкості перебігу хронічних гепатитів.

3. У хворих із легким ступенем перебігу ХГ ербісол рекомендується призначати по 2 мл розчину внутрішньом'язово один раз на добу впродовж 20 днів; у хворих із середнім ступенем – по 2 мл внутрішньом, язово 2 рази на добу впродовж 15 днів; у хворих із тяжким ступенем – по 2 мл внутрішньом, язово 2 рази на добу 20 днів.

4. При наявності супутньої патології біліарної системи у хворих на ХГ незалежно від ступеня тяжкості перебігу захворювання додатково до базисної терапії доцільним є призначення калефлону: по 1 таб. (0, 1 г) 3 рази на добу впродовж 24 днів при відсутності симптомів холестаза.

 

 

Кузик Ф. В. Вплив ербісолу на пероксидне окиснення ліпідів у хворих на вірусні гепатити А, В, С у період реконвалесценції // Буковинський медичний вісник. – 2000. – №3. – С. 87 -92.

Кузик Ф. В., Христич Т. М. Клінічна ефективність калефлону в терапії хронічних гепатитів з супутньою патологією біліарної системи// Тези доповідей ІХ конгресу СФУЛТ 19-22 серпня 2002 р., Луганськ-Київ-Чикаго. -С. 257 (особисто здобувачкою проведено лікування хворих з використанням різних алгоритмів терапії, проаналізовані результати).

Кузик Ф. В. Стан ПОЛ у хворих на хронічні гепатити невірусного генезу// Проблеми екологічної та медичної генетики та клінічної імунології. – Київ – Луганськ – Харків, 2001. – Вип. 5 (37). – С. 224-229.

Кузик Ф. В. Характеристика біліарної системи при хронічних гепатитах// Проблеми екологічної та медичної генетики та клінічної імунології. – Київ – Луганськ – Харків, 2001. – Вип. 7 (39). – С. 298-304.

Кузик Ф. В. Застосування ербісолу і калефлону в комплексі лікувальних заходів у хворих на хронічні гепатити з супутньою патологією біліарної системи // Бук. мед. вісник. – 2002. – Т. 6, №1. – С. 71-75.

Кузик Ф. В. Роль біліарної системи у клініко-біохімічному перебігу хронічних гепатитів // Проблеми екологічної та медичної генетики та клінічної імунології. – Київ – Луганськ – Харків, 2002. – Вип. 3 (42). – С. 124-128.

Кузик Ф. В., Христич Т. М. Клініко-біохімічні та імунологічні показники у реконвалесцентів після гострого вірусного гепатиту В // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 1999. – Вип. 28. – С. 199 – 203 (особисто здобувачкою проводився аналіз літературних джерел стосовно методу діагностики на основі визначення маркерів вірусних гепатитів та аналізування одержаних результатів).

Кузик Е. В. Потенциальные антиоксидантные возможности эрбисола в лечении больных вирусными гепатитами А, В, С, в период реконвалисценции//Вісник Вінницького державного медичного університету. -2002. -№6. -С. 178-179.

Христич Т. М., Кузик Ф. В., Мельничук З. А. Ербісол у лікуванні деяких захворювань органів травлення // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2001. – Вип. 32. – С. 250 – 254 (особисто здобувачкою проводилося лікування хворих, статистична обробка результатів, узагальнення результатів).

Христич Т. М., Кузик Ф. В. Новий український препарат ербісол у лікуванні вірусних гепатитів у ранній та пізній періоди реконвалесценції з урахуванням тяжкості перебігу // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2000. – Вип. 31. – С. 300 – 304 (особисто здобувачкою проводився аналіз проведених досліджень, узагальнення результатів лікування).

Христич Т. Н.. Кузик Е. В. Состояние панкреатобилиарной системы у лиц перенесших вирусный гепатит А, В, С / /Рос. журнал гастроэнтерол., гепатол., колопроктологии. 1998. – №5. -С. 159 (особисто здобувачкою проводився статистичний аналіз ураження печінки за наявності супутньої патології, проаналізовані результати).

Христич Т. М., Кузик Ф. В. Епідеміологічні аспекти вірусних гепатитів серед донорів Чернівецької області // Роль первичной и вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении качества жизни / Науч. -практ. конференция, 19-20 апреля, 2001 г., Харьков. – С. 67 (особисто здобувачкою проводилася статистична обробка результатів та аналіз отриманих результатів).

13. Інформаційний лист №24-2002 “Спосіб використання імуномодулюючого препарату “Ербісол” в комплексному лікуванні хворих на хронічний гепатити ”

 

 

Кузик Ф. В. Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування хворих на хронічні гепатити з супутньою патологією біліарної системи. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 02 – внутрішні хвороби. – Луганський державний медичний університет МОЗ України, Луганськ, 2002.

Дисертація присвячена вивченню патогенетичної ролі порушень імунітету та рівноваги в системі пероксидне окиснення – антиоксидантний статус у розвитку хронічного гепатиту з супутньою патологією біліарної системи, а також впливу цих факторів на ступінь тяжкості захворювання.

Встановлено та обгрунтовано можливість фармакологічної корекції гіперліпопероксидації, імунної недостатності та порушень функції жовчного міхура і жовчновивідних шляхів за допомогою ербісолу та калефлону.

Запропоновані схеми диференційованого призначення ербісолу та калефлону хворим на хронічний гепатит в залежності від тяжкості захворювання та супутньої патології біліарної системи.

Ключові слова: хронічний гепатит, біліарна система, пероксидне окиснення ліпідів, антиоксидантні системи, імунітет, ербісол, калефлон.

 

Кузик Е. В. Клинико-патогенетическое обоснование лечения больных хроническим гепатитом с сопутствующей патологией билиарной системы. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 02 – внутренние болезни. – Луганский государственный медицинский университет МЗ Украины, Луганск, 2002.

Диссертация посвящена изучению патогенетичкской роли иммунных нарушений, дисбаланса в системе свободнорадикальное окисление – антиоксидантный статус в развитии хронического гепатита с сопутствующей патологией билиарной системы, а также влияния этих факторов на степень тяжести заболевания.

Обследовано 130 больных хроническим гепатитом, в возрасте от 20 до 65 лет, среди которых мужчин – 82, женщин – 48. У 43 больных диагностировали хронический гепатит низкой активности, у 40 – умеренной и у 47 – высокой степени активности.

Установлено, что одним из основных звеньев патогенеза хронического гепатита является неконтролируемая активация процессов свободнорадикального окисления липидов на фоне истощения защитных антиоксидантных систем (увеличение содержания малонового альдегида, снижение содержания восстановленного глутатиона и активности глутатионзависимых ферментов, снижение активности супероксиддисмутазы), что имело наибольшее значение у больных с хроническим гепатитом высокой степени активности с сопутствующим хроническим некаменным холециститом.

Активация процессов пероксидации и системная эндотоксемия при хроническом гепатите вели к нарушению передачи информации от внеклеточных регуляторов к внутриклеточным эффекторным системам и извращению иммунного ответа. Степень Т-лимфопении, выявленной во всех групах обследуемых, корелировала с выраженностью цитолитического процесса в печени и зависела от наличия сопутствующей патологии билиарного тракта. Аналогичные изменения были выявлены при исследовании уровня ЦИК в крови обследованных.

Основываясь на литературных данных, а также собственных наблюдениях предложен оригинальный подход к определению степени тяжести хронического гепатита с учетом клинического течения, выраженности цитолитического, мезенхимально-воспалительного, холестатического, астено-невротического, интоксикационого синдромов, частоты рецидивов, длительности заболевания и независимо от этиологии. Учитывая выявленную нами по мере нарастания степени тяжести хронического гепатита прогрессию показателя, отражающего соотношение количества малонового альдегида в крови к активности супероксиддисмутазы, предложено использование его как интегрального критерия степени тяжести заболевания. Установлена и обоснована возможность фармакологической коррекции гиперлипопероксидации, нарушений иммунной системы и патологии желчевыводящих путей с использованием эрбисола и калефлона. Предложены схемы дифференцированного применения эрбсола и калефлона с учетом тяжести течения заболевания и наличия сопутствующей патологии билиарной системы.

Ключевые слова: хронический гепатит, билиарная система, пероксидное окисление липидов, антиоксидантные системы, иммунитет, эрбисол, калефлон.

 

 

Kuzik F. V. Clinical and Pathogenetic substantiation of treatment of chronic hepatitis combined with the pathology of biliary system. – Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of the medical sciences on speciality 14. 01. 02 – internal diseases. – Lugansk state medical university, Lugansk, 2002.

The dissertation includes results of inspectation of pathogenetic role of immune disturbances, intencity of lipoperoxydation process, functional status of antiradical protectors for evolution of chronic hepatitis combined with the pathology of biliary system and their influence for degree of severity of the disease.

The possibility of pharmacological correction of hyperlipoperoxydation, immune insufficiency and disturbances of function of bile cyst and biliferous ducts with the help of “Erbisol” and “Kaleflon” was reasonable and proved.

The schems of differential treatment with “Erbisol” and “Kaleflon” depending on severity of chronic hepatitis and combined pathology of biliary system were proposed.

Key words: chronic hepatitis, biliary system, peroxydate oxydation of lipids, antioxydate systems, immunity, “Erbisol”, “Kaleflon”.

Список скорочень

ХГ – хронічний гепатит

ХГНА – хронічний гепатит низької активності

ХГПА – хронічний гепатит помірної активності

ХГВА – хронічний гепатит вираженої активності

ПОЛ – пероксидне окиснення ліпідів

АОС – антиоксидантна система захисту

ГГТ – гамаглутамілтранспептидаза

ІРІ – імунорегуляторний індекс

ЖВШ – жовчовивідні шляхи

ЖМ – жовчний міхур

ХНХ – хронічний некаменевий холецистит.