Концептуальні засади та політика США щодо миротворчої діяльності ООН

Об’єктом дослідження є політика США щодо миротворчої діяльності ООН.

Предметом дослідження є сукупність форм і методів здійснення США політики щодо миротворчої діяльності ООН, еволюція концепцій та підходів США до цієї сфери діяльності Організації Об’єднаних Націй.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є системний та функціональний підходи, що дають можливість комплексного бачення політики США щодо миротворчої діяльності ООН. При цьому використовуються аналітичний, порівняльний (компаративний), проблемно-хронологічний методи, а також метод прийняття рішень. Також було застосовано методику контент – аналізу в процесі роботи з офіційними документами США та ООН.

Наукова концепція дослідження полягає в тому, що в період після закінчення “холодної війни” і розпаду біполярної структури системи міжнародних відносин підходи США до миротворчої діяльності зазнали істотної еволюції, що знайшло свій вияв в трансформації поглядів на шляхи забезпечення міжнародного миру і безпеки в світі – від незаперечної підтримки визначальної ролі ООН в цій сфері до опори на військові структури НАТО у вирішенні конфліктних ситуацій; переході до вибіркової участі в миротворчих операціях ООН і зменшенні фінансування останніх.

Хронологічні рамки дисертації охоплюють період 1990-х років – час глобальних системних трансформацій в світі, пошуку нових концепцій та механізмів підтримання міжнародного миру та безпеки. Вони обумовлені в основному двома періодами президентства Б. Клінтона, а також фундаментальними і, певною мірою, переломними наслідками політики США як наддержави для розвитку теорії та практики миротворчої діяльності ООН.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше в українській політичній науці досліджено комплекс аспектів політики США щодо миротворчої діяльності ООН. Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у наступному:

дістало подальшого розвитку дослідження концептуальних засад політики США щодо миротворчості ООН; зокрема, вперше виокремлено і проаналізовано сутність двох напрямків у підходах американських вчених до ролі ООН в сфері підтримання міжнародного миру та безпеки в постбіполярний період розвитку системи міжнародних відносин;

доведено, що протягом 1990-х років політика Сполучених Штатів щодо миротворчої діяльності еволюціонувала від опори на колективні зусилля в межах ООН до активізації власних миротворчих зусиль в рамках НАТО; визначено чинники, які вплинули на формування нових зовнішньополітичних підходів США до підтримання міжнародного миру та безпеки;

розроблено авторську концепцію етапів та сутності еволюції підходів адміністрації Б. Клінтона до миротворчої діяльності ООН; доведено, що саме критичний аналіз Вашингтоном досвіду участі американських військ в миротворчих операціях ООН в Сомалі, Руанді та колишній Югославії спричинив істотні зміни в американському баченні шляхів розв‘язання конфліктних ситуацій в світі та ролі структур ООН в цьому процесі;

виявлені нові тенденції та пріоритети у позиції США щодо відносин між ООН та НАТО, доведено закономірність процесу формування нових підходів у політиці Вашингтону стосовно взаємовідносин ООН-НАТО в сфері підтримання міжнародного миру;

з‘ясовано, що силове вирішення кризи в Косово стало результатом розвитку нових підходів США до миротворчості ООН та участі в ній НАТО;

дана авторська оцінка наслідків трансформації курсу США щодо миротворчої діяльності ООН з точки зору ефективності забезпечення міжнародного миру та безпеки в світі на сучасному етапі.

Практичне значення дисертації полягає в можливості використання її висновків та узагальнень у діяльності зовнішньополітичних та інших державних установ та відомств України при розробці практичних питань регіональної та глобальної. Матеріали дослідження можуть бути окрім того використані при подальшому вивченні проблематики миротворчої діяльності ООН та зовнішньої політики США, а також в навчальному процесі при підготовці у вищих навчальних закладах нормативних і спеціальних курсів з проблем міжнародних відносин та зовнішньої політики США, зокрема, при викладанні дисциплін “Міжнародні відносини та зовнішня політика”, “Міжнародні організації”, “США в міжнародних організаціях” тощо.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені у виступах на науково-практичних конференціях Інституту міжнародних відносин (24 квітня 2000 р. – “Проблеми адаптації ООН до реалій ХХІ ст. – тези опубліковані; 17 квітня 2001 р. – “Проблеми миротворчої діяльності міжнародних організацій”), при проведенні семінарських занять та обговорені на засіданнях кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні наукові положення знайшли відображення в 5-ти наукових статтях.

Структура дисертації. Структурно дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, десяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 183 сторінки. Список використаних джерел включає 198 найменувань і займає 16 сторінок.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, наукове значення роботи, сформульована авторська концепція, визначено мету та завдання, об’єкт, предмет дослідження, його хронологічні рамки, відображено наукову новизну, практичне значення та апробацію отриманих результатів.

У першому розділі – “Концептуально-методологічна та джерельно-документальна база дослідження” – визначено доцільність застосування системного та функціонального підходів, використання аналітичного, порівняльного, проблемно-хронологічного методів, а також методу прийняття рішень; проаналізовано концептуальні засади миротворчої діяльності.

Поняття миротворчої діяльності не має єдиного тлумачення. Американські органи державного управління визначають три види миротворчих операцій (peace operations) : превентивне розгортання (preventive deployment), підтримання миру (peacekeeping), примус до миру (peace enforcement). Окремо стоять операції з метою надання гуманітарної допомоги (humanitarian operations). Всі