Контроль і ревізія

Відповідно до статті 11 Закону України “Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні” ревізія підприємств, установ та організацій за ініціативою контрольно-ревізійних органів може проводитись не частіше ніж один раз на рік. За дорученням правоохоронних органів ревізія проводиться в будь-який час.

До завдань контрольно-ревізійної служби належать здійснення контролю за: використанням коштів бюджетів усіх рівнів, які входять до складу бюджетної системи України, та коштів державних цільових фондів; виконанням державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів; використанням матеріальних цінностей і нематеріальних активів, що перебувають у державній чи комунальній власності, бюджетних позик та кредитів, а також позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів; веденням бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підпри ємствах, в установах та організаціях, що отримують кошти з бюджетів  усіх  рівнів  та/або  державних  цільових  фондів,  в  тому числі валютних.

а) Економічна класифікація ревізій

Для ефективної організації контрольно-ревізійної роботи важливе значення має її економічна класифікація.

Ревізії фінансово-господарської діяльності класифікують за такими ознаками: 1) за відношенням до плану роботи; 2) за повнотою перевірки господарських операцій; 3) за широтою охоплених питань; 4) за повторюваністю.

За  відношенням  до  плану  роботи  ревізії  поділяють  на:  планові  – здійснюються  за раніше розробленим і затвердженим планом; непланові – які проводяться в терміни, не передбачені затвердженим планом (при незадовільній роботі установи, у випадках краді жок цінностей і т.д.); на вимогу слідчих органів - при порушенні кримінальних справ; за дорученням Президента України або Кабінету Міністрів

Заповнотоюперевіркигосподарськихопераційревізіїподіляютьнасуцільні-

документальні, вибіркові, повні, часткові і комбіновані.

Залежно від широти охоплення питань ревізії можна поділяти на тематичні, фінансові

(некомплексні) і комплексні.

Залежно від повторюваності контрольних дій розрізняють первинні, повторні і додаткові.

б) Класифікація ревізій за відношенням до плану роботи

Практичне значення класифікації ревізій полягає в тому, що вона дозволяє розрахувати необхідний робочий час для перевірок і складати конкретні і реальні плани ревізій.

Планові ревізії проводять за раніше наміченими планами, які узгоджуються з вищими органами.

Позапланові ревізії – проводять позачергово, якщо одержано сигнали про серйозні недоліки в роботі, порушення фінансової дисципліни, крадіжки і зловживання, а також при

 

погіршенні  результатів  роботи  по  основних  фінансових  показниках.  На  вимогу  слідчих органів проводяться при порушенні, наприклад, кримінальних справ, у зв'язку зі зловживанням відповідних посадових осіб. За дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України проводяться в основному тоді, коли готуються зміни у чинному законодавстві.

в) Класифікація ревізій за повнотою господарських операцій

Під час проведення суцільних документальних ревізій дослідженню піддаються всі господарські операції об'єкта ревізії за весь ревізійний період. Вказані ревізії проводяться, як правило, на вимогу правоохоронних органів.

При суцільній перевірці перевіряються всі документи і регістри бухгалтерського обліку, в яких відображена фінансово-господарська діяльність. Суцільна перевірка може використовуватись не тільки по всіх операціях фінансово-господарської діяльності установи, але і по окремих однорідних операціях. При ревізіях фінансово-господарської діяльності суцільній перевірці підлягають касові і банківські операції, інші питання ревізії можуть перевірятись вибірково. У випадку встановлення недостач, крадіжок, зловживань суцільній перевірці  також  підлягають  операції,  по  яких  виявлені  зазначені  порушення.  Згідно  із завданням, які ставляться перед ревізією, можуть перевірятися всі документи і матеріальні цінності або лише частина їх вибірково за певний період.

Суцільні перевірки фінансово-господарської діяльності через затрати на них великої кількості робочого часу проводяться порівняно рідко. На практиці більш поширені вибіркові перевірки, в ході яких дослідженню підлягає частина господарських операцій, документів та регістрів бухгалтерського обліку за попередньо затвердженим планом, (наприклад, перевірка оприбуткування та правильності списання продуктів харчування в школі-інтернаті). При цьому деякі  господарські  операції  перевіряються  не  за  весь  ревізійний  період,  а  лише  за  окремі відрізки часу (наприклад, продуктів харчування – за лютий, травень, вересень, листопад). При підготовці та здійсненні таких ревізій дуже важливо правильно вибрати відрізок часу, за який потрібно проводити перевірки відповідних первинних документів і операцій, а також визначити їх кількість. Це повністю залежить від кваліфікації і досвіду ревізорів.

Вибіркові ревізії – один з основних способів перевірки фінансово-господарської діяльності установ, коли досліджуються документи, які стосуються окремих операцій. Але методика їх проведення розроблена ще не повністю. В багатьох випадках навіть досвідченим ревізорам не завжди вдається виділити з загальної маси дослідження потрібну частину документів або господарських операцій. Якщо у процесі вибіркової ревізії виявлені серйозні порушення і зловживання, то ревізор повинен провести суцільну перевірку видатків. І слід мати на увазі, що лише суцільна перевірка повністю гарантує виявлення наявних в установах і організаціях недоліків і порушень.

Під час ревізій може перевірятися вся фінансово-господарська діяльність установи. Така ревізія називається повною.

Частковими ревізіями називаються такі, при яких перевірці підлягає будь-який вид операцій, наприклад, касові операції, витрата певних матеріалів. У практиці ревізійної роботи застосовуються також комбіновані ревізії, які являють собою поєднання різних видів ревізій.

г) Класифікація ревізій за широтою охоплення питань ревізії

Тематичні ревізії передбачають перевірку однотипних установ і організацій або окремих ділянок їх роботи за спеціальною тематикою. Ціль тематичних ревізій полягає в одержанні загальної характеристики стану справ по окремих питаннях. Під час цих ревізій перевіряється, наприклад, раціональне