Контроль і ревізія

7) заниження тарифів орендної плати та обсягів приміщень, що здаються в оренду іншим підприємствам.

 

5.5. Контроль і ревізія правильності нарахування амортизації основних засобів

В  результаті  ревізії  правильності  нарахування  амортизації  і  зносу  основних  засобів

здійснюється: перевірка дотримання положень облікової політики підприємства щодо амортизації основних засобів; перевірка правильності віднесення об'єктів амортизаційних відрахувань до тієї чи іншої групи основних засобів; перевірка розрахунків сум щомісячних амортизаційних  відрахувань;  перевірка  своєчасності  і  правильності  їхнього  відображення  в обліку.

Для об’єктивності результатів ревізії необхідно одержати перелік об'єктів основних засобів, по яких застосовуються особливі умови нарахування амортизації чи її припинення, зокрема: на які амортизація не нараховується; які знаходяться на консервації; по яких нарахування амортизації припинене; по яких застосовується прискорена амортизація; невиробничого призначення; використовуваних організацією за договором оренди; переданих організацією   в оренду.

Ревізуючи правильність і своєчасність нарахування амортизації, ревізор має вияснити, якими методами користується бухгалтер при нарахуванні амортизації (чи із застосуванням П(С)БО 7, чи згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”). Застосування того чи іншого методу нарахування амортизації по групі однорідних об'єктів основних засобів повинне забезпечуватися протягом усього терміну корисного використання. Ревізор повинен пам'ятати, що згідно з П(С)БО 7 є п'ять методів нарахування амортизації основних засобів:

 

1. Прямолінійний метод

 

Річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів. Річна сума амортизації визначається за формулою:

 

 

 

 

Норма амортизації:

 

АВ  Пв   Л в  .

Т

 

Н    100% .

а Т

 

2. Метод зменшення залишкової вартості

 

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Залишкова вартість - це різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу у попередніх періодах.

Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.

Річна сума амортизації визначається за формулою:

АВ  Зв   Н а

 

Залишкова вартість об'єкта:

 

 

Норму амортизації обчислюють так:

 

 

Зв   Пв    З

 

Л   

    в  

 

N a   1  T



 

 100%

в  

 

 

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

 

Річна  сума  амортизації  визначається  як  добуток  залишкової  вартості  об'єкта  на початок звітного періоду або первісної вартості на дату поча тку нарахування амортизації та річної  норми  амортизації.  Річна  норма   амортизації  обчислюється  виходячи  із  строку корисного використання об'єкта і подвоюється:

АВ  Зв   Н а

Н    100%  2.

а Т

Сума амортизації останнього року корисного використання об'єкта повинна бути такою, щоб його залишкова вартість на кінець останнього року експлуатації дорівнювала його ліквідаційній вартості.

 

4. Кумулятивний метод

 

Річна  сума  амортизації  визначається  як  добуток  вартості,  що  аморти зується,  та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання:

АВ = (Пв – Лв) · К;

К   Т к

Т

 

5. Виробничий метод

 

Місячна  сума  амортизації  визначається  як  добуток  фактичного  місяч ного  обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

АВм = Ом· Ва;

 П   Л  

В      в в   100%

а О 

де АВ — річна сума амортизаційних відрахувань;

Пв — початкова вартість;

Лв — ліквідаційна вартість;

Т — термін корисного використання об'єкта;

На — норма амортизаційних відрахувань.

Зв — залишкова вартість;

УЗ — сума нарахованого зносу у попередніх періодах;

На — норма амортизації;

Т — термін корисного використання об'єкта основних засобів;

К — кумулятивний коефіцієнт;

Тк — кількість років, що залишилися до кінця корисного використання  об'єкта;

УТ — сума числа років корисного використання об'єкта основних засобів;

АВ — місячна сума амортизаційних відрахувань; Ом — місячний обсяг продукції (робіт, послуг); Ва — виробнича ставка амортизації

О — загальний обсяг продукції (робіт, послуг);

Разом з тим, відповідно до діючого законодавства, підприємство може застосовувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.

Амортизація інших необоротних активів нараховується аналогічно до амортизації основних засобів. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися такими двома методами:

в першому місяці