Контроль і ревізія

встановлюють, чи кожному інвентарному об’єкту присвоєно відповідний номер.

При  перевірці  операцій  вибуття  із  комори  МШП  виробничого  інвентарю  і  даних накладних на відпуск цих цінностей відповідним робітникам, співставляють із даними аналітичного обліку за рахунком 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”. А необоротні малоцінні предмети значаться на рахунку 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи”.

При ревізії виявляють чи затверджена керівником комісія для здійснення оперативного контролю за зберіганням малоцінних цінностей на підприємстві.

Правильність списання МШП перевіряється за даними актів. Акти перевіряють з погляду правильності їх оформлення, розгляду керівником підприємства з метою виявлення робітників, з вини яких було допущено бій, порчу або втрату приладів.

Одною із умов документальної перевірки операцій даних цінностей у процесі ревізії є контроль руху цінностей і правильності їх списання відповідно до тієї оцінки, яка прийнята при їх оприбуткуванні. У зв’язку з тим, що МШП подібних найменувань обліковується за середніми цінами, необхідно перевірити правильність визначення їх цін при оприбуткуванні і вибутті (списанні) вказаних цінностей. Вони повинні бути єдині для всіх типів і категорій цехів. Крім того, перевіряють правильність відображення в обліку на рахунку “МШП” (на складі) і окремо в  аналітичному  обліку  сум  відхилень  середніх  цін  від  закупівельних.  Також  потрібно перевірити правильність ведення обліку в місцях зберігання цінностей на картках комірника і співставити ці дані з аналітичним обліком у бухгалтерії. Потім перевіряють повноту і своєчасність оприбуткування цінностей, обґрунтування списання їх, правильність нарахування зносу МШП.

 

ЛЕКЦІЯ 7. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ, ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА РОЗРАХУНКІВ З РОБІТНИКАМИ І СЛУЖБОВЦЯМИ

7.1.   Завдання,   джерела   інформації,   методичні   прийоми   і   послідовність   процедури

контролю.

7.2. Контроль і ревізія правильності нарахування оплати праці.

7.3. Контроль і ревізія розрахунків з оплати праці.

7.4. Контроль і ревізія нарахування сум відпускних.

 

7.1. Завдання, джерела інформації, методичні прийоми і послідовність процедури контролю

В умовах ринкових відносин виникає необхідність у радикальних змінах організації та

стимулюванні праці. Найбільш адекватною для ринкових умов є організація та оплата праці на основі  передової  технології,  що  дає  можливість  підвищувати  продуктивність  праці. Об’єктивною основою розвитку сучасних форм оплати праці є тенденція забезпечення повної самостійності підприємств У питаннях найму та оплати праці, розмежування сфери державного і договірного регулювання цих відносин на підприємствах незалежно від форм власності.

На сьогодні форму і систему оплати праці вибирає керівник підприємства. Він же встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок.

Після скасування обмеження фонду споживання держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, яка встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На підприємствах може також застосовуватись оплата праці за трудовими угодами і контрактами.

Трудова угода укладається між підприємством і працівником, який залучається зі сторони

для виконання конкретної роботи, яку неможливо виконати силами підприємства або на договірних умовах з іншими підприємствами і організаціями.

У сучасних умовах досить широко застосовується оплата праці за контрактом, що дає можливість забезпечувати нормальні взаємовідносини двох контрагентів контракту. Ця форма ґрунтується на домовленості сторін і пов’язується з виконанням умов контракту. При прийомі на  роботу  за  контрактом  власник  підприємства  чи  уповноважений  ним  орган  зі  згоди працівника може встановлювати такі умови праці, які визначені в колективній угоді.

Головними складовими елементами контракту є:

– строк його дії;

– права, обов’язки та відповідальність сторін;

– умови оплати та організації праці;

– підстави припинення та розірвання контракту;

– соціально-побутові та інші умови, що необхідні для виконання сторонами своїх обов’язків.

При оплаті праці за контрактом доцільно передбачати постійні і додаткові реквізити. Постійна частина заробітної плати залежить від характеру виконаної роботи і визначається сторонами в індивідуальному порядку. Змінна частина залежить від кінцевих результатів діяльності підприємства, що підвищує зацікавленість працівника в результатах своєї праці.

Контрактна  форма  наймання  та  оплати  праці  є  загальноприйнятою  в  міжнародній практиці, її впровадження в роботу забезпечує проведення ефективної кадрової політики, а також запровадження нової системи матеріального стимулювання працівників.

Впровадження  нової  технології  процесу  оплати  праці  підвищує  продуктивність  праці лише тоді, коли застосовуються прогресивні норми і нормативи, форми і системи оплати праці.

Під час контролю вивчають і досліджують форму і систему організації оплати праці, тому що  в  умовах  ринкової економіки  система оплати  праці залежить не тільки  від  результатів роботи працівників підприємства, але й від ефективності діяльності його виробничих підрозділів.

 

У нових умовах ринкової економіки значно змінилися процедури контролю і ревізії. На сьогодні фонд оплати