Контроль і ревізія

Це був досить складний процес, оскільки доводилось адаптуватись до реалій, які, по суті, були певним конгломератом стосунків і механізмів, притаманних як бюджетній сфері ще радянських часів, так і новим, банківським.

Головні особливості казначейської системи виконання державного бюджету полягали в централізації обробки платежів; єдиному казначейському рахунку; обліку коштів та бухгалтерському контролі; відповідальності за бухгалтерський облік. Національний банк України визначався як агент казначейства.

Введення єдиного казначейського рахунку, на якій зараховуються, відповідно до нової бюджетної класифікації, всі державні доходи і з якого здійснюються всі наступні видатки державного бюджету, дало змогу зосередити державні кошти в руках одного господаря і значно обмежити банківську систему. Це дало змогу уряду мати вичерпну інформацію про стан державних фінансів у режимі реального часу і здійснювати контроль за дотриманням встановленого розміру дефіциту державного бюджету, тобто дало уряду фінансові важелі регулювання економічною ситуацією.

Особливість процесу контролю органами Державного казначейства полягає в тому, що вони є єдиними виконавцями фінансових функцій у виконанні державного бюджету і ніколи не проводять перевірки вибірково, здійснюючи їх тільки на регулярній основі. Органи Державного казначейства насправді забезпечують суворий контроль за правильністю фінансових операцій, їх бухгалтерським обліком і є гарантами чіткого виконання рішень виконавчої влади. Такий вичерпний контроль проводиться паралельно з веденням операцій упродовж року і тому є ефективнішим, ніж контроль за результатами.

Становлення та розвиток Державного казначейства можна представити як етапи. Кожний новий етап становлення та розширення казначейської системи виконання бюджетів сприяв виявленню як позитивних, так і негативних тенденцій у сфері виконання бюджетів, та створив підґрунтя для їх розвитку й удосконалення.

У першу чергу це стосувалося прозорості руху бюджетних коштів і достовірності звітності розпорядників бюджетних коштів, на досягнення яких і була спрямована подальша діяльність Державного казначейства. Одним із основних чинників вирішення поставлених завдань стало входження органів казначейства до Системи електронних платежів Національного банку України. Це дозволило консолідувати всі бюджетні ресурси на Єдиному казначейському рахунку у Національному банку України, уникнути ризиків при зберігання коштів, забезпечити прозорість та контроль за їх цільовим спрямуванням, своєчасно здійснювати підкріплення ресурсами усіх рівнів бюджетів та їх розпорядників, отримувати оперативно актуалізовану інформацію про стан виконання бюджетів.

Зазначені переваги були досягнуті завдяки впровадженню нової методологічної бази, у тому числі нової системи бухгалтерського обліку та звітності, ідеологія якої була реалізована у програмному продукті АС „Казна».

Зараз в Україні відбуваються процеси вдосконалення адміністративно-територіального устрою, відповідно до вимог сьогодення проходить процес реформування органів державного управління. Найближчим часом у відповідності до Указу Президента України від 20. 04. 05 №676 буде здійснено реформування Державного казначейства з урахуванням повноважень і відповідальності його органів, визначених Бюджетним кодексом України, а також загальних тенденцій розвитку національної економіки.

Таким чином, основними особливостями казначейської системи виконання державного бюджету за видатками є введення єдиного казначейського рахунку, особливість процесу контролю органами Державного казначейства полягає в тому, що вони є єдиними виконавцями фінансових функцій у виконанні державного бюджету і ніколи не проводять перевірки вибірково, здійснюючи їх тільки на регулярній основі, а також органи Державного казначейства насправді забезпечують прозорість руху бюджетних коштів і достовірність звітності розпорядників бюджетних коштів, на що і був спрямований розвиток такої нової державної структури як Державне Казначейство України.

 

3.6. Контроль і аудит в банках

 

Банківська система України складається з Національного банку України (НБУ) і комерційних банків. Комерційні банки мають свої філії та представництва як на території України, так і за її межами, створені по згоді регіонального управління Національного банку України. Необхідною умовою для їхнього відкриття є повна сплата заявленого статутного фонду банку. Філії і представництва банку не є юридичними особами. Свою діяльність ці підрозділи здійснюють відповідно до порядку, передбаченим статутом банку.

Статутами акціонерних комерційних банків передбачене створення правління банку і контрольно-ревізійної комісії з числа акціонерів банку. Права й обов'язки контрольно-ревізійної комісії визначені статутом банку, прийнятим зборами акціонерів. Комісія працює, як правило, на суспільних початках. Контрольно-ревізійна комісія здійснює роботу відповідно до складеним нею планом, яким передбачається проведення комплексної ревізії фінансової і господарської діяльності банку не рідше одного разу на рік, після складання річної звітності бухгалтерією банку. Акт комплексної ревізії представляється разом з річним звітом комісії на розгляд і затвердження загальними зборами акціонерів. У залежності від того, наскільки повно й об'єктивно в акті комплексної ревізії освітлена діяльність банку за звітний рік, загальні збори можуть затвердити звіт контрольно-ревізійної комісії або відправити на подальшу доробку, а також на повторну ревізію в новому складі членів комісії або доручити провести контроль незалежним аудиторам.

Відповідно до діючого законодавства фінансовий контроль у банківській системі організований у такий спосіб. Національний банк України контролює Верховна Рада України через Розрахункову палату. Діяльність комерційних і приватних банків контролює НБУ шляхом проведення контрольних тематичних перевірок. Це є так званий зовнішній контроль для інших банків України. При цьому для здійснення цього контролю застосовується як система банківського нагляду, так і система відповідного моніторингу окремих банків, а також зовнішній аудит (рис. 17).

 

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначеними є: [4]

• елементи структури капіталу банку й адекватність капіталу;
• розмір