+3 8(066) 185-39-18
fнегативний непрямий стимул діє безвідмовно. Негативні непрямі стимули є особливо ефективними, коли у країні сформований і достатньо розвинутий ринок праці.
Взагалі проблема безробіття є характерною для ринкової економіки. Якщо в середині XIX століття західні ідеологи пояснювали наявність безробітних “поганою поведінкою” самих робітників, то у нових умовах вони заговорили про “недосконалість” і цим пояснювали виникнення й існування “надлишкового” населення. Так з’явилася теорія “фрикційного” безробіття на ринку праці. Виникнення й існування такого безробіття пояснюється як невідповідністю між потребами у робочій силі і сформованим її розподілом по окремих галузях і районах, так і недостатньою мобільністю робітників.
Крім того, розвивалася теорія “добровільного” безробіття, відповідно до якої в безробітті винні самі робітники, оскільки вони вимагають підвищення заробітної плати і не хочуть працювати за плату, яка відповідає граничній продуктивності. Разом з цим історія даної проблеми показує, що люди добровільно позбавляють себе заробітку і безробітні виникають і існують лише через проблеми на ринку праці.
Добровільне безробіття викликане тим, що в будь-якому суспільстві існує прошарок людей, які внаслідок психічних або інших причин не хочуть працювати. Також вона виникає в тих випадках, коли працівник звільняється за власним бажанням, якщо він незадоволений рівнем оплати праці, умовами роботи або іншими обставинами.
Вивчаючи проблему безробіття, можна дійти висновку, що фрикційне і структурне безробіття - явища нормальні і не представляють загрози для розвитку країни, більш того, без них розвиток просто неможливий, адже якщо всі працівники зайняті, то як створювати нові фірми або розширювати виробництво товарів, які користуються на ринку підвищеним попитом. Крім того, наявність безробіття змушує людей боятися втратити своє робоче місце і спонукає їх трудитися більш продуктивно і якісно. З цих позицій безробіття цілком можна назвати стимулом до кращої роботи, тому під повною зайнятістю у більшості розвинутих країн світу розуміють відсутність циклічного безробіття при існуванні безробіття фрикційного або структурного, тобто коли безробіття в країні відповідає своїй природній нормі.
Для кожної країни природна норма безробіття складається по-своєму, і єдиного виміру для неї не існує. Наприклад, у середині 1970-х років американські економісти вважали, що для їх країни ця норма складає порядку 4%. Сьогодні цей рівень піднявся до 5-6%, що пов’язано зі зміною демографічного складу робочої сили та інституціональними змінами.
Не зайнятих у суспільному виробництві людей, які не прагнуть одержати роботу, не враховують при визначенні чисельності робочої сили (тобто враховується лише економічно активне населення). Багато людей з цієї категорії можуть працювати, але не роблять цього в силу тих чи інших причин (студенти денних відділень, пенсіонери, домогосподарки). Автоматично виключаються з категорії економічно активного населення діти у віці до 16 років і ув’язнені, які відбувають покарання у в’язниці.
Особливу категорію представляють військовослужбовці. Число осіб, які проходять строкову військову службу, входить у величину сукупної робочої сили, а при визначенні чисельності робочої сили, зайнятої у цивільному секторі економіки, ця категорія економічно активного населення не враховується, що позначається на розрахунку загальної норми безробіття і норми безробіття для цивільного сектора.
Однак методологія Міжнародної організації праці не може врахувати окремих неточностей, пов’язаних з вимірюванням рівня безробіття, у зв’язку з чим офіційне визначення норми безробіття можна критикувати як за зменшення числа безробітних, так і за його перебільшення, при цьому поняття "непрацюючий" і "нездатний знайти роботу" теж мають різні значення.
У такій ситуації з’являється теорія, яка пояснює безробіття дефіцитом сукупного попиту на товари і послуги. Її автор, Джон Мейранд Кейнс, показав, що, крім “добровільного” і “фрикційного” безробіття, існує “недобровільне” або “вимушене”.
Незайнятість визначеної частини населення є результатом дії об'єктивних процесів:
- нерівномірного розвитку виробничих сил;
- суперечливого характеру НТП;
- високих темпів модернізації виробництва.
Кейнс стверджував, що 3-4% населення залишаються без роботи в силу суперечливого характеру економіки, її структурної перебудови, відновлення технології.
За законом України “Про зайнятість населення “ від 1 березня 1991 р. “безробітними визнаються працездатні громадяни в працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів, через відсутність підходящої роботи, зареєстровані в державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу і здатні приступити до праці”.
Відповідно до визначення міжнародних організацій – Міжнародної організації праці (МОП) і Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), безробітні – це люди, які не мають роботи, готові приступити до роботи і шукають роботу протягом останніх чотирьох тижнів. Так, наприклад, у США безробітними, вважаються цивільні особи, які:
- не мали зайнятості протягом тижня;
- які почали шукати роботу протягом попередніх 4-х тижнів (звертаючись безпосередньо до наймача, за послугами державної служби зайнятості або за допомогою до друзів);
- тимчасово звільнені особи або найняті на нову роботу, які повинні приступити до роботи протягом 30 днів.
У Японії безробітним вважається той, хто не працював протягом тижня, у Великобританії – хто не має роботи протягом тижня і шукає роботу протягом цього ж строку. Органами працевлаштування і статистикою розвинутих капіталістичних країн не розглядаються у якості безробітних особи, які проживають у важких районах, де немає і не передбачається вільних робочих місць. Якщо навіть люди, які проживають у цих районах, і починали пошуки роботи, вони швидко розчаровуються. По-різному у країнах світу відносяться до таких