Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Космічний об’єкт та космічне сміття: співвідношення понять

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Космічний об’єкт та космічне сміття: співвідношення понять
 
ГУРОВА А. М.,
аспірант відділу проблем космічного та екологічного права (Інститут держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України)
У статті проаналізовано акти міжнародного права та національного законодавства України та інших держав із метою встановлення змісту поняття космічного об’єкта в контексті його розуміння як потенційного космічного сміття.
В результаті запропоновано авторську дефініцію космічного об’єкта та деякі нові підходи до розуміння об’єктів, на які поширюється його статус.
Ключові слова: космічний об’єкт, апарат, корабель, запуск, складові частини, похідні елементи.
В статье проанализированы акты международного права и национального законодательства Украины и других государств с целью определения содержания понятия космического объекта в контексте его понимания как потенциального космического мусора. В итоге предложено авторскую дефиницию космического объекта и некоторые новые подходы к пониманию объектов, на которые распространяется его статус.
Ключевые слова: космический объект, аппарат, корабль, запуск, составные части, производные элементы.
The international and national law of Ukraine and other states is analyzed in this article with goal to define term of space object in context of its understanding as a potentional space debris. As a result, it is proposed author’s definition of space object and new approaches of understanding objects, which are covered by its status.
Key words: space object, device, ship, launch, components, derived elements.
Вступ. Загроза космічній безпеці проліферацією космічного сміття загострилася так, що «ефект Кестлера1» усвідомлюється вже як «дамоклів меч» для благополуччя освоєння космосу, тому все чіткіше постає питання про юридичну відповідальність за шкоду, спричинену таким сміттям. З цього, як зауважує Ю. С. Шемшученко, випливає принаймні дві проблеми: 1) чи «космічне сміття» підпадає під визначення «космічний об’єкт», юридично обов’язковий механізм відповідальності, за шкоду спричинену яким встановлений Конвенцією про міжнародну відповідальність за шкоду, спричинену космічними об’єктами 1972 року (далі – Конвенція про відповідальність) ; 2) як визначити шкоду, завдану космічним сміттям певним об’єктам у космосі та природному середовищу Землі. Так як відповідь на перше питання дозволить зорієнтуватися в підходах до механізму визначення розміру шкоди та притягнення до відповідальності за її заподіяння космічним сміттям, саме на ньому вбачається доцільним зосередити дослідження [17, с. 39].
Питання охоплення змісту космічного сміття поняттям космічного об’єкта досить актуальне в доктрині космічного права, зокрема свої думки з цього приводу висловлювали: He Qizhi, Dr. L. Perec, Н. Р. Малишева, С. А. Мохаммад, В. Е. Теліпко, Ю. С. Шемшученко, Л. М. Шестаков та інші. Позиції науковців розділилися на дві точки зору. Деякі вважають, що створені людиною об’єкти, які засмічують навколоземний космічний простір (НКП), не повинні розглядатися як космічний об’єкт або його частини. Обгрунтування цієї позиції пов’язане з тлумаченням ст. ст. 3 та 4 Конвенції про відповідальність [4], відповідно до яких держава, що запускає (або декілька держав), нестиме (уть) відповідальність за шкоду, завдану в будь-якому місці, окрім поверхні Землі, виключно за наявності вини, яка по суті виключається, адже апріорі під космічним сміттям розуміються об’єкти, здійснення над якими контролю неможливе2, як-то цілісний космічний об’єкт, який вичерпав свої енергетичні ресурси, його фрагменти, або взагалі нетехнічні об’єкти, які є частиною організації життєвих умов для дослідників та користувачів космосу. Недоліком вказаного підходу є труднощі з визначенням відповідальної сторони за шкоду, завдану активним об’єктам, адже будь-яка шкода, спричинена такими об’єктами, буквально залишиться поза сферою регулювання вказаної вище Конвенції, в якій відсутня згадка безпосередньо про космічне сміття. В дилемі між труднощами, зумовленими неоднозначним тлумаченням та виведенням космічного сміття із буквального змісту норм загальнообов’язкового регулювання, вбачаємо за доцільне погодитися з науковцями, які вважають, що антропогенні об’єкти, які спричиняють засмічення НКП, повинні охоплюватись поняттям космічних об’єктів і їх частин. Разом із тим саме поняття «космічний об’єкт» є неоднозначним, а тому окремо потребує дослідження, що буде проведено в контексті його співвідношення із космічним сміттям.
Показовим для закладення основ розуміння космічного сміття в поняття космічного об’єкта є перший випадок вибуху 29 червня 1961 року ракетоносія «Ейблстар» з трьома супутниками. Місія пройшла успішно, але на 77 хвилині паливний бак вибухнув і утворилась хмара уламків приблизно з 300 частинок, 176 із яких досі залишаються на своїх орбітах [2, с. 122]. Вказані обставини склалися ще до прийняття договорів, що регламентують космічну діяльність, а тому цілком закономірним можна вважати, що навчені досвідом невдалих спроб виводу космічних об’єктів у НКП, держави встановили режим відповідальності у ст. 7 Договору про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967 року (далі – Договір про космос), та поширили поняття космічного об’єкта на його складові частини [3]. У подальшому, послуговуючись цим поняттям, і в наступних міжнародних договорах щодо космічної діяльності, були закладені передумови для охоплення змістом космічного об’єкта сучасного розуміння космічного сміття.
Вказане відобразилось і на доктринальному рівні, адже з визначення, в якому стані космічні об’єкти можна вважати сміттям, і розпочалась дискусія щодо напрацювання дефініції останнього. Так, He Qizhi вказував на необхідність покриття поняттям «сміття» покинутих космічних об’єктів. На противагу цьому, Dr. L. Perec на початку своїх
Фото Капча