Культурна спадщина про першу світову війну у формуванні історичної пам’яті в сучасній Україні

За радянської доби підходи до увіковічення подій Першої світової війни визначалися насамперед ідеологічними критеріями. Науковці держав-учасниць світового конфлікту активно займалися дослідженням події, яка визначила основні тенденції світового поступу першої половини XX століття. Натомість тема «Україна і Перша світова війна» комплексно не досліджувалась. На жаль, не лише в науці, а й у суспільній свідомості пам’ять про війну майже повністю стерлась. Поштовхом у відродженні інтересу до подій Першої світової війни стала започаткована редакцією часопису «Пам’ятки України» акція «Забуті могили», під час якої віднайдено і впорядковано сотні поховань наших співвітчизників і іноземних воїнів. Останнім часом з’явилися нові праці з історії Першої світової війни. В 2004 році у вищих навчальних закладах і наукових установах відбулися заходи, присвячені 90-річчю від початку війни. Інститут історії України НАН України зорганізував Всеукраїнський круглий стіл на тему «Велика війна 1914-1918 рр. і Україна», в якому взяли участь представники академічних інститутів, архівних установ, вищих навчальних закладів . У 2004 році відповідно до постанови Верховної Ради України на державному рівні відзначалося 90-річчя трагедії у концтаборі Талергоф. Нині цими проблемами опікується Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій. І хоча в її планах домінують проекти, пов’язані з Другою світовою війною, та події 1914-1918 років теж не залишаються поза увагою . У квітні 2011 року в рамках Міжнародного круглого стола «Меморіали Першої світової війни: спільна історія, спільна пам'ять» на пропозицію угорського фонду «Крейцарош» було прийнято одностайне рішення про створення Східноєвропейського співтовариства організацій, що займаються діяльністю зі збереження пам’яті про Першу світову війну.

Поряд із розгортанням студій про Першу світову війну  на часі вивчення історичної пам’яті про неї, дослідження і реєстрування військових некрополів в Україні. їх виявленню допомагає підготовка енциклопедичного багатотомного видання «Звід пам’яток історії та культури України» – одного з наймасштабніших проектів у цій галузі. Підхід з позицій об’єктивізму і загальнолюдських цінностей уможливив відновлення і збереження всіх могил загиблих співвітчизників і іноземних воїнів, похованих в українській землі, причетних до різних армій, політичних партій і релігійних конфесій.

Упродовж війни Галичина була ареною найбільших і найкровопролит- ніших боїв. Із 18 серпня до 21 вересня 1914 року на 450-кілометровому Східному фронті, від Івангорода до Кам’янця-Подільського, за участю з обох сторін понад 1, 5 мільйона солдатів і офіцерів розгорнулась одна з найбільших у Першій світовій війні Галицька битва . У лютому-березні 1915 року російська армія змушена була відійти на схід, а її втрати становили понад 1 млн 410 тис. убитими й пораненими . На полі битви залишилися численні поховання, на яких подекуди збереглися написи: «Тут поховано стільки-то нижніх чинів і стільки-то офіцерів К-ського піхотного полку. До скорої зустрічі, товариші!» . Ці написи – свого роду документ про подію, заповіт прийдешнім поколінням, пересторога й заклик проти війни. 8 вересня 1914 року над містом Жовква (Львівська обл.) загинув штабс-капітан Петро Нестеров, здійснюючи перший у світі повітряний таран ворожого літака. Про це нагадує пам’ятник, споруджений у 1954 році в центрі міста (скульптор О. Толмачов)  , а також меморіальний музей, відкритий у січні 1979 року в селі Волі-Висоцькій Жовківського району .

Восени 1914-го та взимку 1915 року на Закарпатті точилися жорстокі бої між російськими й австро-угорським військами, після яких залишилися численні поховання. На Ужоцькому перевалі збереглося кладовище, де поховано майже 370 російських і австро-угорських воїнів, які загинули під час наступу російської армії у вересні 1914 року. Пам’ятні знаки встановлені на військових цвинтарях на околиці міста Сваляви (Закарпатська обл.), у селах Волівці (Воловецький р-н) й Ужоку (Великоберезнянський р-н). На інтернаціональному кладовищі села Підполоззя (Воловецький р-н) в 1996 році споруджено пам’ятний мармуровий хрест із написом: «Мир праху воїнів – росіян, українців, русинів, німців, австрійців, чехів, словаків, убієнних у роки Першої світової війни» . Збереглися пам’ятні знаки й кладовища жертв Першої світової війни у Мукачеві, селах Дідові (Ужгородський р-н), Порошкові, смт. Перечині, Зарічеві (Перечинський р-н)  . На Торунському перевалі встановлено пам’ятний камінь з табличкою: «На цьому місці поховані жертви Першої світової війни 1914-1918 рр. «. На кладовищі в селі Торуні (Міжгірський р-н) увінчано хрестами 197 братських і індивідуальних могил . Оригінальний пам’ятник у вигляді піраміди, зведений 1915 року, зберігся біля підніжжя Замкової гори у Хусті. В центрі міста розміщено пам’ятний знак жертвам війни, місцевим мешканцям, людям різних національностей, про що сповіщає текст на меморіальній дошці і прізвища 12-ти загиблих . У селах Гуті, Дийді, Шомі (Берегівський р-н) в 1920-ті роки біля церков було встановлено невеликі пам’ятники у формі пірамід, із прізвищами місцевих селян, які не повернулися з фронтів Першої світової війни .

Дослідженням некрополів періоду Першої світової війни займаються науковці і краєзнавці-аматори Івано-Франківської області їхніми зусиллями обстежено майже всі цвинтарі й поодинокі могили, описано