+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
179
Мова:
Українська
style="text-align: justify;">Розрахунковий чек - це документ стандартної форми з дорученням чекодавця своєму банкові переказати кошти з рахунку чекодавця на рахунок пред'явника чека ( отримувача коштів ).
Платником по чеку завжди є банк або інша кредитна установа. Чек як грошовий документ короткострокової дії не має статусу законного платіжного засобу. Банк зобов'язаний впевнитися в достовірності чека. Чек може бути оплачений тільки тій особі, яку вказано на пред'явника.
Акредитив - це розрахунковий документ із дорученням однієї кредитної установи іншій здійснити за рахунок спеціально задепонованих коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар.
Покритий - це такий акредитив, який передбачає попереднє депонування коштів. У цьому разі банк платника ( банк-емітент ) списує кошти з рахункового рахунку платника і переказує ці кошти в банк постачальника ( банк-виконавець ) на окремий балансовий рахунок "Акредитив".
Непокритий - це акредитив, коли платежі постачальнику гарантує банк. У такому разі платник звертається до свого банку з клопотанням виставити для нього гарантований акредитив. Таке клопотання банк-емітент задовольняє тільки стосовно платоспроможних клієнтів і за умови встановлення між клієнтом і банком, який відкриває акредитив, кореспондентських відносин.
Акредитив застосовується в розрахунках між постачальниками і покупцями. Документи постачальника оплачуються банком тільки на умовах, передбачених в акредитивній заяві покупця.
Існує кілька видів акредитивів:
Відзивний - це акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом на вимогу покупця без попереднього погодження з постачальником. Але банк-виконавець повинен оплатити документи, які були виставлені постачальником і прийняті банком до отримання останнім повідомлення про зміну чи анулювання акредитива.
Безвідзивний - це акредитив, який не можна змінити або анулювати без згоди постачальника, на користь котрого було відкрито акредитив.
Підставою для відкриття акредитива платником є повідомлення постачальник про готовність до відвантаження товару. Для відкриття акредитива платник подає в банк заяву.
Закриття акредитива в банку постачальника здійснюється: на заяву постачальника щодо відмови від подальшого використання акредитива до закінчення терміну його чинності; після закінчення терміну чинності акредитива; на заяву покупця про відкликання акредитива повністю або частково.
Акредитив закривається в день отримання повідомлення від банку-емітента.
Акредитивна форма розрахунку дає постачальнику впевненість, що відвантажений товар буде своєчасно оплачено. Покупцем розрахунки з використанням акредитива не вийде, бо на певний час кошти вилучаються з обороту.
Вексельна форма розрахунків - це розрахунки між постачальником ( отримувачем коштів ) і покупцем ( платником коштів ) з відстрочкою платежу, яка оформляється векселем.
Вексель - це письмове зобов'язання, боргова розписка стандартної форми, що дає право її власникові вимагати сплатити відповідну суму ( визначеної у векселі) від особи, яка видає вексель у відповідний строк і у відповідному місці.
Вексель — найстаріший цінний папір, що обслуговував торговельні операції починаючи з XII століття. З того часу склалася специфічна термінологія вексельного обігу:
аваліст — поручитель за векселем;
аваль — поручительство за векселем;
акцепт — згода на оплату векселя;
акцептант — особа, що згодна оплатити вексель;
алонж — додатковий до векселя листок, на якому здійснюються передавальні написи;
індосамент — передавальний напис на векселі, згідно з яким вексель передається новій особі;
індосант — новий держатель векселя;
ремітент — перший одержувач переказного векселя;
тратта — переказний вексель, платником за яким є не векселедавець, а третя особа, що бере на себе обов'язок платежу;
трасант — векселедавець переказного векселя, що переводить свій платіж на третю особу — платника;
трасат — платник за переказним векселем.
Порядок проведення заліку взаємної заборгованості з використанням векселів включає чотири етапи:
- оформлення та обмін платіжних документів;
- проведення заліку взаємної заборгованості;
- вексельне оформлення прострочених заборгованостей;
-наступні операції з векселями.
Векселі казначейські - один із видів державних цінних паперів, які випускаються для покриття видатків державного бюджету. Вони можуть бути використані:
- для здійснення розрахунків;
- для зарахування сплати податків до державного бюджету;
- як застава для забезпечення інших платежів та кредитів.
Векселедавцем і, відповідно платником є Головне управління Державного казначейства.
Приватні векселя емітуються корпораціями, фінансовими групами, комерційними банками.
Фінансовий вексель має в своїй основі депозитну природу і використовується для любої позиції грошових ресурсів.
Товарний ( комерційний) вексель використовується кредитування товарних операцій. Він визначає умови погашення векселедавцем - боржником своїх обов'язків перед постачальником-кредитором за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи.
У простому векселі ( соло вексель ) міститься обіцянка векселедавця сплатити безпосередньо своєму кредитору - векселедержателю суму боргу.
Переказний вексель — це вексель (трата), який виписує й підписує кредитор (трасант), він являє собою наказ боржнику (трасату) про сплату в назначений строк вказаної суми третій особі (ремітенту).
Забезпечений вексель - це вексель, гарантований заставою, яка надається кредиторові, банку або продавцеві доти, доки борг не буде сплачено.
Векселі на пред'явника - це такі векселі, що оплачуються негайно після прийняття їх дебітором.
Строковий - що оплачується в термін, указаний у документі.
Доміцільований вексель - це такий вексель, у якому вказано конкретне місце платежу.
Вексель може існувати