Курс лекцій з предмету "Фінанси підприємств"

Між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тісний зв'язок. Наприклад, підприємства торгівлі реалізуючі товари отримують плату за це як правило готівкою. Водночас їхні розрахунки з постачальниками, фінансово-кредитними установами, цільовими фондами в основному здійснюються в безготівковій формі.

Безготівкові розрахунки слід розглядати як цілісну систему, яка включає:

• класифікацію розрахунків;

• організацію розрахунків;

• форми відповідних документів;

• взаємовідносини платників з банками.

У класифікації безготівкових розрахунків слід відокремити:

• розрахунки за товарними операціями (пов'язані з реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг)

• розрахунки за нетоварними операціями (пов'язані з фінансовими операціями: з кредитною системою, з бюджетами різних рівнів, зі сплатою фінансових санкцій. Ці розрахунки здійснюються після реалізації продукції)

Місцеві розрахунки здійснюються між покупцем і постачальником продукції, якщо їх обслуговує одна установа банку або коли банк постачальника і банк покупця розміщені в тому самому населеному пункті з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, відстані його від установи банку, розміру касових оборотів, установлених строків і порядку передавання готівки в банк.

Міжміські - це розрахунки, які здійснюються між покупцем і постачальником через банки (постачальника і покупця), що знаходяться в різних регіонах.

Міжнародні - це розрахунки, які здійснюються за операціями купівлі-продажу через банк постачальника, який є зарубіжний банк.

Організація розрахунків передбачає їх здійснення записом (переводом) коштів з рахунку покупця (платника коштів) на рахунок постачальника (отримувача коштів) або заліком взаємних розрахунків між покупцем і постачальником продукції.

Безготівкові розрахунки здійснюються в різних формах. Різні форми розрахунків пов'язані з використанням різних видів розрахункових документів. Розрахунковий документ - це відповідно оформлений документ на переказ грошових коштів.

Для ефективного функціонування економіки потрібно притримуватися принципам організації розрахунків:

Перший принцип безготівкових розрахунків стосується обов'язкового зберігання підприємствами та установами грошових засобів на рахунках в установах банку ( за винятком перехідних залишків у касі ). Правовою базою для реалізації цього принципу є угода між підприємством і банком щодо розрахунково-касового обслуговування.

Другий принцип полягає в тім, що підприємством надано право вибору установи банку для відкриття рахунків усіх видів ( основного й податкового ) за згодою банку.

Третій принцип - принцип самостійного ( без участі банків ) вибору підприємствами форми розрахунків та закріплення їх у своїх договорах та угодах. Установи банків можуть тільки пропонувати своїм клієнтам застосовувати ту чи іншу форму розрахунків, ураховуючи специфіку діяльності та конкретні умови, які можуть скластися в процесі розрахунків.

Четвертий принцип - кошти з рахунку підприємства списуються на розпорядження його власника. Ураховуючи можливість відкриття кількох рахунків, суб'єкт підприємницької діяльності визначає один із рахунків як основний. На ньому здійснюється облік заборгованості, який списується беззаперечно.

П'ятий принцип стосується відкриттю рахунків. Поточні рахунки підприємствам - суб'єктам підприємницької діяльності відкривають установи банків тільки за умови повідомлення про це податкового органу.

Шостий принцип полягає в терміновому здійсненні платежів. Момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до часу відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг.

Сьомий принцип: платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунках платника або в межах наданого банківського кредиту.

Восьмий принцип: розрахунки між суб'єктами підприємницької діяльності можуть здійснюватись готівкою. При цьому постачальник - отримувач коштів, повинен суму отриманої готівки провести через касову книгу і повернути її в повному обсязі на свій рахунок в банк.

 

 

Касові операції підприємства пов'язані як з прийняттям, так і з видачею готівки. Порядок ведення касових операцій регламентується НБУ і поширюється на всі підприємства незалежно від форм власності і виду діяльності, а також на фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності (крім банків і підприємств зв’язку). Регламентує проведення касових операцій Постанова Правління НБУ від 15.12. 2004 р. „ Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320. 

Підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України. Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. 

Отримання готівки з поточного рахунку здійснюється з використанням грошового чека. Виписуючи грошовий чек, підприємство тим самим дає розпорядження банку видати вповноваженій особі зазначену в чекові суму готівки.

Розрахунки готівкою підприємствами всіх видів діяльності та форм власності проводяться з оформленням таких документів:

• податкових накладних;

• прибуткових і видаткових касових ордерів – застосовуються для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

• касового або товарного чека;

• квитанції:

• договору купівлі-продажу;

•актів про закупівлю