Курс лекцій з предмету "Фінанси підприємств"

 

Кп=1-Кз , (6.17)

 

Коефіцієнт оновлення 

 

Ко= ОФ вв/ОФ , (6.18)

 

де ОФвв- основні засоби введені в дію , грн..

 

Коефіцієнт вибуття 

 

Кв=ОФ вив/ОФ , (6.19)

 

де ОФвив- основні засоби виведені з експлуатації , грн.

 

Рентабельність

 

Р= (П/ОФ) *100% ,%, (6.20)

 

де П- чистий прибуток

 

Необхідно звернути увагу, що 

Ко > Кв розширене відтворення основних засобів

Ко = Кв просте відтворення основних засобів

Ко < Кв звужене відтворення основних засобів

 

 

Капітальні вкладення – це витрати на створення нових, реконструкцію і технічне переозброєння діючих основних фондів . За допомогою капітальних вкладень здійснюється, як просте, так і розширене відтворення основних фондів.

Для визначення розміру капітальних вкладень на підприємстві складається бюджет капітальних витрат, тобто об рахунок запланованих витрат на капітальні вкладення.

Бюджет капітальних витрат включає такі дані:

-первісну вартість усіх основних фондів на початок планового періоду;

-наявність невикористаних амортизаційних відрахувань на початок планового періоду;

-суму амортизаційних відрахувань, яку буде нарахована протягом планового періоду;

-орієнтовний підрахунок вартості устаткування, яке підлягає заміні або продажу протягом планового періоду;

-орієнтовану суму амортизаційних відрахувань на придбання основних фондів протягом планового періоду.

На підставі бюджету капітальних витрат приймають рішення, щодо здійснення капітальних вкладень.

При складанні бюджету капітальних витрат і здісненні капітальних вкладень треба враховувати їхню структуру. Розрізняють технологічну і відтворювальну структури капітальних вкладень.

Технологічна структура капітальних вкладень відображає співвідношення таких витрат:

- будівельні роботи;

- придбання устаткування, інструментів та інвентарю;

- монтаж устаткування;

- проектно-дослідні роботи;

- інші витрати.

Важливе значення для підвищення ефективності виробництва має поліпшення технологічної структури капітальних вкладень за рахунок збільшення питомої ваги витрат на придбання активної частини основних виробничих фондів.

Відтворювальна структура капітальних вкладень включає такі напрямки витрат:

- нове будівництво;

- технічне переозброєння та реконструкція діючих підприємств;

- розширення діючих підприємств;

- витрати на окремі об’єкти діючих підприємств.

За ринкових відносин важливе значення має вибір оптимальної структури джерел фінансування капітальних вкладень здійснюється за рахунок власних і залучених коштів 

Структура джерел фінансування капітальних вкладень підприємства залежить від багатьох факторів, зокрема:

- від оподаткування доходів підприємства;

- темпів зростання реалізації товарної продукції та їх стабільності;

- структури активів підприємства.

Найбільш прийнятним для підприємства є комплексний підхід до вибору джерел фінансування капітальних вкладень. Тоді основною передумовою визначення оптимальної структури таких джерел може бути детальний аналіз:

- по-перше, можливого обсягу внутрішніх джерел фінансування капітальних вкладень;

- по-друге, можливого обсягу залучення додаткових коштів, пов’язаного з подорожчанням капітальних витрат.

Не слід забувати, що порушення оптимального співвідношення між власними і залученими джерелами фінансування капітальних вкладень може призвести до погіршання фінансового стану підприємства.

Фінансовий менеджер повинен визначити грошовий розмір капітальних витрат, виходячи з розміру та питомої ваги кожного джерела фінансування, які можна залучити для здійснення капітальних вкладень.

Сума амортизаційних відрахувань, що спрямовується на капітальні вкладення, залежить від балансової вартості основних фондів, норми амортизаційних відрахувань, структури основних виробничих фондів.

Сума прибутку, що використовується на капітальні вкладення залежить від розміру прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства.

Коли капітальне будівництво здійснюється господарським способом, у підприємства утворюються специфічні джерела фінансування, які мобілізуються в процесі будівництва. До них належать: мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві, планові нагромадження від виконання будівельно-монтажних робіт господарським способом та економія від зниження їх собівартості. Мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві є джерелом фінансування капітальних вкладень тоді, коли в процесі будівництва скорочується потреба в оборотних коштах на плановий період.

Сума мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів визначається за формулою:

 

М = (О-П) – (К1-К2), грн., (6.21)

 

де М- мобілізація (іммобілізація) внутрішніх ресурсів, грн. ;

О - очікувана наявність оборотних активів у капітальному будівництві на початок планового періоду , грн.;

П – планова потреба в оборотних коштах будови на кінець планового періоду, грн. ;

К1 – наявність кредиторської заборгованості на початок нового періоду, грн.;

К2 – перехідна кредиторська заборгованість на кінець періоду, грн.

Якщо результат буде зі знаком «+», це свідчить про мобілізацію внутрішніх ресурсів. Знак «-» - це іммобілізація оборотних коштів. У такому разі необхідне залучення додаткових оборотних коштів. Причиною цього може бути збільшення обсягу будівельно-монтажних робіт або накопичення запасів.

Планові нагромадження включають у кошториси будівництва за визначеними нормами (відповідно до собівартості будівельно-монтажних робіт) і вкладень, які виконуються господарським способом. Залучені кошти використовуються підприємством за недостатності власних фінансових ресурсів на капітальні вкладення. За рахунок державного бюджету фінансуються централізовані капітальні вкладення. Бюджетні кошти надаються лише в тому разі, коли об’єкти включено до цільової комплексної програми, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Порядок фінансування капітальних вкладень залежить від способу проведення капітальних робіт. За підрядного способу будівництво об’єктів