Курс лекцій з предмету "Фінанси підприємств"

Дані обліку за носіями витрат (калькулювання собівартості одиниці продукції, чи роботи послуг) використовують для порівняння продажу і собівартості. Облік за носіями тільки прямих витрат (без розподілу постійних витрат) дає можливість визначити маржинальний доход на виріб як різниця між ціною реалізації і прямими витратами. Розмір маржинального доходу – важлива інформація для керівництва підприємства. Він показує “внесок” виробу в покриття постійних витрат і, отже, у такому самому обсязі – у прибуток підприємства.

Невід'ємною умовою бухгалтерського обліку є документальне оформлення кожної господарської операції.

З метою заглибленого аналізу фінансового стану підприємства вибірково, на запит, можна скористатися даними з первинних документів оборотних відомостей за аналітичними і синтетичними рахунками, наприклад: про часткову чи повну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, засобу і розрахунків; про структуру дебіторської і кредиторської заборгованості по видах, термінами оплати і носіями; про виконання кредитних угод; про продуктивні витрати і розкрадання матеріальних цінностей і т.п.. В Україні залучення первинних даних бухгалтерського обліку передбачено методикою заглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств і організацій .

У вище сказаному розглядалася інформація, що містить дані про те, що уже відбулося, тобто про минуле. Аналізуючи фактичний фінансовий стан підприємств, до експертних оцінок удаються, насамперед, з метою одержання даних про відносну чи значимість того іншого аналітичного показника під час розгляду їхньої сукупності: наприклад, такі оцінки потрібні при визначенні узагальнюючого показника ліквідності балансу, класності підприємства до замовника і рейтингового узагальнюючого показника фінансового тану. Проте, експертні оцінки використовують переважно для прогнозування фінансового стану підприємства, а також для фінансової експертизи інвестицій. Досвідчені висококваліфіковані фахівці можуть оцінити імовірність очікуваних доходів і витрат, ступінь ризику реальних і фінансових інвестицій, зміни в курсі національної валюти, у податковому законодавстві й ін.

 

 

Ліквідність - це показник, який свідчить про те, як швидко підприємство може продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.

Ліквідність підприємства - це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти ,ринкові цінні папери дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості .

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявністю ліквідних коштів . Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності .

Аналіз ліквідності балансу - це порівняння активів згрупованих за ступеням ліквідності та пасивів згрупованих за строками погашення.

 

Таблиця 9.1

Аналіз ліквідності балансу

*відноситься та частина пасиву, яка планується до сплати протягом 12 місяців, починаючи з дати складання балансу, або на протязі одного операційного циклу , коли він перевищує 12 місяців.

** відноситься та частина пасиву, яка планується до сплати протягом після 12 місяців, починаючи з дати складання балансу, або більші ніж на протязі одного операційного циклу .

Якщо виконується умова: Л1 П1;Л2 П2;Л3 П3;Л4 П4 баланс є абсолютно ліквідним. Якщо викушуються перші три умови, то це приводе до виконання четвертої. У випадку якщо одна або більше умов не виконується ступень ліквідності балансу відрізняється від абсолютної. 

Аналіз ліквідності доповнюється аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов'язання ,які впливають із кредитних та інших операцію грошового характеру.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності , а також відповідності фінансове - господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

1. абсолютна фінансова стійкість (трапляється на праці рідко ) - коли власні оборотні кошти забезпечують запаси витрат;

2. нормально стійкий фінансовий стан - коли запаси і витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та достроковими позиковими джерелами;

3. нестійкий фінансовий стан - коли запаси і витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;

4. кризовий фінансовий стан - коли запаси і витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство стає на межі банкрутства.

Фінансове стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси і витрати, не допустити неправдивої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов'язаннями.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на основі комплексу показників.

 

 

1.У чому полягає необхідність та практичне значення оцінки фінансового стану підприємств?

2.Дайте характеристику формам і методам фінансового аналізу

3.У чому, на Вашу думку, полягає різниця між поняттями „ліквідність підприємства” та „платоспроможність підприємства”?

4.Чи може бути позитивною динаміка показників швидкої (термінової) та поточної (загальної) ліквідності за негативної динаміки коефіцієнта абсолютної ліквідності? За рахунок якого чинника може виникнути така ситуація? Як характеризується діяльність підприємства, у якого динаміка коефіцієнтів швидкої та поточної ліквідності є кращою за