Кишкова непрохідність пухлинного генезу, як проблема невідкладної хірургії (патогенез, діагностика, клініка, лікування, хірургічна реабілітація)

25. Патент 40904 А України, МПК 7 F61В17/00. Спосіб формування товсто-товстокишкового анастомозу: Пат. 40904 А України, МПК 7 F61В17/00 / Радзіховський А. П., Гордійчук П. І. – № 2000105976; Заявл. 23. 10. 2000; Опубл. 15. 08. 01; Бюл. № 7.

26. Гордийчук П. И. Особенности течения перитонита при осложненных формах рака ободочной кишки // Клін. хірургія. – 1996. – № 2-3. – С. 17.

27. Классификация перитонита / Радзиховский А. П., Беляева О. А., Бабенко В. И., Гордийчук П. И., Мендель Н. А. // Клін. хірургія. – 1996. – № 2-3. – С. 48.

28. Гордийчук П. И. Хирургическое лечение толстокишечной обтурационной непроходимости // Материалы респ. научно-практ. конф. по проблеме “Хирургическое лечение рецидивирующих гастро-дуоденальных язв и их осложнений”. – К. : Здоров”я. – 1995. – С. 134-135.

29. Эндолимфатическое введение антибиотиков при перитоните / Радзиховский А. П., Беляева О. А., Гордийчук П. И., Мендель Н. А. // Материалы респ. научно-практ. конф. по проблеме “Хирургическое лечение рецидивирующих гастро-дуоденальных язв и их осложнений”. – К. : Здоров”я. – 1995. – С. 128-129.

30. Радзиховский А. П., Гордийчук П. И., Беляева О. А. Некоторые стороны патогенетического лечения острой кишечной непроходимости // Материалы респ. научно-практ. конф. по проблеме “Хирургическое лечение рецидивирующих гастро-дуоденальных язв и их осложнений”. – К. : Здоров”я. – 1995. – С. 131-132.

31. Гордійчук П. І. Перевага первинної резекції і анастомоза з інтраопераційною іррігацією кишечника при обтураційній кишковій непрохідності з локалізацією пухлини в лівій половині товстоїкишки // Матеріали респ. науково-практ. конф. “Актуальні проблеми невідкладної хірургії органів черевної порожнини та урогенітального тракту”. – Київ. – 1996. – С. 83-85.

32. Радзіховський А. П., Гордійчук П. І. Кишкова непрохідність пухлинного генезу як хірургічна проблема // Матеріали респ. науково-практ. конф. “Актуальні проблеми невідкладної хірургії органів черевної порожнини та урогенітального тракту”. – Київ. – 1996. – С. 89-92.

33. Результати лікування перитонітів при злуковій та пухлинній кишковій непрохідності / Радзіховський А. П., Біляєва О. О., Бабенко В. І., Гордійчук П. І., Мендель М. А. // Матеріали респ. науково-практ. конф. “Актуальні проблеми невідкладної хірургії органів черевної порожнини та урогенітального тракту”. – Київ. – 1996. – С. 115-116.

34. Гордийчук П. И. Выбор способа оперативного лечения обтурационной кишечной непроходимости с правосторонней локализацией опухоли // В сб. : «Актуальные проблемы колопроктологии» (III – Всеросс. научно-практ. конф. колопроктологов и Пленум правления Российского науч. -мед. общества онкологов 1997 г.). – Волгоград. – 1997. – С. 42-43.

35. Гордійчук П. І. Застосування інтраопераційної закритої декомпресії та ляважу кишечника при його обтураційній непрохідності у хворих з пухлиною лівої половини товстої кишки // Збірн. наук. робіт II Конгресу хірургів України. – Київ – Донецьк: “Клінічна хірургія”, 1998. – С. 511- 512.

36. Гордійчук П. І. Обсяг невідкладного хірургічного втручання при непрохідності кишечника пухлинного походження // Збірн. наук. робіт II Конгресу хірургів України. – Київ – Донецьк: “Клінічна хірургія”, 1998. – С. 512 – 513.

37. Гордійчук П. І. Хірургічна тактика при гострій пухлинній непрохідності лівої половини ободової кишки // Сборник работ научно-практ. конф. “Актуальные вопросы неотложной хирургии органов брюшной полости”. – Харьков. – 1998. – С. 89-90.

38. Організація невідкладної хірургічної допомоги хворим з гострою кишковою непрохідністю / Радзіховський А. П., Гордійчук П. І., Гелескул В. Ф., Мироненко О. І., Теслюк І. І. // Сборник работ научно-практ. конф. “Актуальные вопросы неотложной хирургии органов брюшной полости”. – Харьков. – 1998. – С. 128-129.

39. Радзіховський А. П., Мироненко О. І., Гордійчук П. І. Особливості клінічного перебігу ранньої післяопераційної злукової кишкової непрохідності // Сборник работ научно-практ. конф. “Актуальные вопросы неотложной хирургии органов брюшной полости”. – Харьков. – 1998. – С. 129-131.

 

 

Гордійчук П. І. Кишкова непрохідність пухлинного генезу, як проблема невідкладної хірургії (патогенез, діагностика, клініка, лікування, хірургічна реабілітація). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14. 01. 03 – хірургія. – Інститут хірургії та трансплантології Академії медичних наук МОЗ України, Київ, 2002.

На основі сучасних методів дослідження виконано комплексне вивчення змін основних компонентів гомеостазу, лабораторних показників ендотоксикозу при обтураційній товстокишковій непрохідності, що дозволило поглибити розуміння патогенезу даного захворювання. Впроваджена діагностично-лікувальна тактика, яка базувалася на використаній класифікації обтураційної товстокишкової непрохідності за двома ступенями її клінічного розвитку, та об'єктивній оцінці тяжкості стану хворих за системою SAPS-II. Дана характеристика морфологічним змінам стінки супрастенотичної кишки, доведено їх значення в обгрунтуванні розроблених модифікованих тактичних принципів лікування і виборі методу операції. Запропоновані і впроваджені в клінічну практику нові варіанти оперативного втручання, спосіб інтраопераційної іригації кишечника, визначені показання до їх застосування та особливості техніки виконання в умовах даної патології. Вивчена клінічна ефективність розроблених і впроваджених методик на основі аналізу тяжкості перебігу післяопераційного періоду, лабораторних показників ендотоксикозу, порушення функції органів дихання та безпосередніх результатів лікування.

Завдяки застосуванню комплексної діагностичної програми, раціонального вибору хірургічної тактики з впровадженням розроблених методик зросла кількості первинно-відновних оперативних втручань із 6, 3% до 18, 9%, двоетапних із 33, 9% до 45, 4% та знизилась кількість сформованих ентеростом із 51, 2% до 28, 1%, а частота післяопераційних ускладнень зменшилася із 48, 5% до 22, 4%, показник післяопераційної летальності із 28, 7% до 16, 3%.

Ключові слова: обтураційна товстокишкова непрохідність, критерії діагностики, класифікація, морфологія стінки кишки, способи оперативного втручання, інтраопераційна декомпресія та лаваж, ускладнення, профілактика.

 

 

Гордийчук П. И. Кишечная непроходимость опухолевого генеза, как проблема неотложной хирургии (патогенез, диагностика, клиника, лечение, хирургическая реабилитация). – Рукопись.

Диссертация на соискание научного степеня доктора медицинских наук по специальности 14. 01. 03 – хирургия. – Институт хирургии и трансплантологии АМН Украины, Киев, 2002.

Диссертационная работа посвящена проблеме хирургического лечения обтурационной толстокишечной непроходимости. Представлен опыт лечения 412 больных, госпитализированных с клиникой толстокишечной непроходимости за неотложными показаниями в хирургические отделения Киевской клинической больницы № 6 за период с 1990 по 1999 годы.

Используя в комплексе клинико-лабораторные, рентгенологические, ультрасонографические и эндоскопические исследования определены важные диагностические критерии, анализ которых был основанием усовершенствования классификации обтурационной толстокишечной непроходимости с выделением только двух степеней клинического развития. Определяющими у выборе лечебно-диагностической тактики у 345 больных с подтвержденным диагнозом обтурационной толстокишечной непроходимости была степень заболевания (22, 1% – субкомпенсированая и в 77, 9% – декомпенсирована), тяжесть состояния больного оценена за адаптированной системой SAPS-II (средняя – 31, 6%, тяжелая – 55, 9% и крайне тяжелая – 12, 5%), наличие интраабдоминальных осложнений кишечной непроходимости.

Дана характеристика морфологическим изменениям стенки супрастенотической кишки, доказано их значение в обосновании разработаных модифицированих тактических принципов лечения и выборе метода операции.

Предложены и внедрены в клиническую практику новые варианты оперативного вмешательства с определением показаний к их использованию и особенности техники выполнения в условиях данной патологии. Доказано, что объязательным этапом выполнения неотложного оперативного вмешательства при обтурацинной толстокишечной непроходимости является проведение интраоперационной декомпрессии и лаважа супрастенотического отрезка кишечника, обоснована эффективность предложеного способа и прибора для его проведения. В 27, 9% случаях при восстановлении кишечной непрерывности с локализацией стенозирующей опухоли в правой половине ободочной кишки использован предложеный вариант правосторонней гемиколэктомиии с результатом послеоперационной летальности – 10, 5%. Для восстановления кишечной непрерывности у больных с локализацией опухоли в левой половине толстой кишки, после выполнения инртаоперационной ирригации за разработаным методом, использовали формирование дубликатурного (инвагинационного) анастомоза, а при локализации опухоли в прямой кишке – низведение ободочной кишки на промежность.

Изучена клиническая эффективность разработаных и внедренных методик на основе анализа тяжести прохождения послеоперационного периода, лабораторных показателей эндотоксикоза, нарушений функции органов дыхания и непосредственных результатов лечения. Благодаря применению комплексной диагностической программы, рационального выбора хирургической тактики с внедрением разработаных методик увеличилось количество первично-восстановительных оперативных вмешательств с 6, 3% до 18, 9%, двохэтапных с 33, 9% до 45, 4% и уменьшилось количество сформированых энтеростом с 51, 2% до 28, 1%, а частота послеоперационных осложнений снизилась с 48, 5% до 22, 4%, показатель послеоперационной летальности с 28, 7% до 16, 3%.

Ключевые слова: обтурационная толстокишечная непроходимость, критерии диагностики, классификация, морфология стенки кишки, способы оперативного вмешательства, интраоперационная декомпрессия и лаваж, осложнения, профилактика.

 

 

Gordiychuk P. I. Ileus of Tumoral Genesis as a Problem of Emergency Surgery (pathogenesis, clinical picture, treatment, surgical rehabilitation). – Manuscript.

Thesis for the degree of a Doctor of Medical Science in a speciality 14. 01. 03 – surgery. – Institute of Surgery and Transplantology of Ukrainian Academy of Medical Sciences, Kyiv, 2002.

Based on up-dated methods of investigation, a complex study of changes of basic homeostatic components, endotoxicosis laboratory indexes in obturated large intestine ileus has been carried out, which allowed extending our knowledge about the given disease pathogenesis. A therapeutic-diagnostic tactics has been implemented, based on using a classification of obturated large intestine ileus according to two degrees of its clinical course and objective estimation of the severity of patients condition according to SAPS-II system. Morphologc changes of the wall of suprastenosed gut have been characterized. It has been proved their significance in substantiating the developed modified tactic principles of treatment and choosing a method of operation.

New varieties of surgical intervention with determination of indications to their use as well as the peculiarities of operative technigue in case of given pathology have been suggested and implemented in clinical practice.

It has been proved that intraoperative decompression and lavage of suprastenosed intestinal segment are compulsory stages of emergency surgical intervention in obturated large intestine ileus. The effectiveness of the proposed method and device for its performance is substantiated. The clinical efficacy of developed and implemented methods has been studied on the basis of analysis of the severity of postoperative period, endotoxicosis laboratory indexes, respiratory dysfunction and direct therapeutic results.

Owing to the use of a complex diagnostic strategy, rational choice of surgical tactics with implementation of developed methods, the number of primary-restorative surgical interventions was augmented from 6. 3% to 18. 9%, the number of two-stage operations was increased from 33. 9% to 45. 4%, the number of formed enterostomas was decreased from 51. 2% to 28. 1% and the freguency of postoperative complications was decreased from 48. 5% to 22. 4%, the index of postoperative lethality was reducer from 28. 7% to 16. 3%.

Key words: obturated large intestine ileus, diagnostic criteria, classification, intestinal wale morphology, methods of surgical intervention, intraoperative decompression and lavage, complications, prophylaxis.