Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Лікарські рослини, які виявляють радіопротекторну дію

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;"> 

Рослини-радіопротектори – це рослини, які підвищують стійкість організму до опромінення. Вони наділені великою кількістю вітамінів, зокрема С, флавоноїдами, пектинами та дубильними речовинами. Саме ці речовини спроможні підтримати імунну систему (вона дуже ослаблюється під впливом радіації), захистити мембрани клітин від опромінення та спроможні зв’язати нукліди і вивести їх з організму.
 
2.1. Переступень білий
 
Переступень білий – (Bryonia alba)
Родина Гарбузові -Cucurbitaceae
Сировина – Корені переступня свіжі (Radices Bryoniae recens)
Ботанічні характеристики:
Багаторічна трав’яниста однодомна ліана з товстим м’ясистим ріпоподібно-потовщеним коренем завдовжки до 50-70 і діаметром 3-4 см, зовні жовтуватий, усередині білий. Стебла численні, лазячі, зі спірально закрученими вусиками завдовжки 5-6 см. Листки чергові, черешкові, яйцепо-дібні, п’яти – семилопатеві, із
Рис. 2. 1. Переступень білий
серцеподібною основою, великозубчасті. Квітки одностатеві (рослина однодомна), правильні, в пазушних суцвіттях, тичинкові зібрані у китиці, маточкові – в щитки. Віночок зрослопелюстковий, жовтувато-білий, з п’ятироздільним розправленим відгином. Плід соковитий, ягодоподібний, кулястий, чорний, діаметром 8-10 мм, з чотирма – шістьма чорними яйцеподібними сплющеними, зморщеними насінинами. Цвіте у червні-липні. Плоди дозрівають у липні-вересні (див. рис. 2. 1.).
Поширення:
Зустрічається по всій території України, на Кавказі й у Центральній Азії, частіше в лісових і лісостепових районах, по долинах річок, серед чагарників, на гірських схилах, біля парканів; як заносне і здичавіле – на півдні і заході європейської частини СНД.
Хімічний склад сировини:
Корені містять тритерпеноїди: кукурбітацини В, L, D (елатерицин А), Е (α-елатерин), I (елатерицин В), та ін. ; алкалоїди (0, 24%), ефірну олію (0, 34%) ; холін, 3-гідроксиоктадекадієнові кислоти, ліпіди, стероїди, флавоноїди, кумарини, полісахариди, сахарозу.
Біологічна дія та препарати:
Лоштак (таблетована форма) вживають як тонізуючий, радіозахисний та імуномодулюючий засіб [4, 582-583].
 
2.2. Шипшина корична
 
Шипшина корична – (Rosa cinnаmomea)
Родина Розові – (Rosaceae)
Сировина – Плоди Шипшини (Fructus rosae)
Біологічні характеристики:
Колючі кущі заввишки 0, 5-2 м. Гілки брунатно-червоні, з численними невеликими, дещо зігнутими колючками, що сидять звичайно по дві при основі листків. Листки непарноперисті, з сімома – дев’ятьма видовжено-еліптичними або яйцеподібними, по краю зубчастими листочками; прилистки частково зрослі з черешком. Квітки поодинокі або по дві-три. Чашолистків п’ять, вони ланцетоподібні, прості, залишаються та
Рис. 2. 2. Шипшина корична
піднімаються догори при дозріванні плодів. Плоди (гіпантії) м’ясисті, кулясті, овальні або яйцеподібні (рідко веретеноподібні), гладенькі, голі, завдовжки 0, 7-3, 0, діаметром 0, 6-1, 7 см, від жовтогарячого до брунатно-червоного кольору; усередині плоди густо устелені довгими, дуже жорсткими, щетинистими волосками; насіння дрібне, тверде, має форму вуглуватих горішків. Цвіте у травні-червні, плоди достигають у серпні-вересні (див. рис. 2. 2.).
Поширення:
Шипшина корична росте в північних районах України в лісах, по чагарниках, особливо по річках, рідше на луках.
Хімічний склад сировини:
Містить у плодах особливо велику кількість аскорбінової кислоти. також містять каротин (0, 7-8 мг%), вітаміни В1, В2, РР, К1, пантотенову кислоту, флавоноїди (кверцетин, кемпферол та їх похідні; антоціани; катехіни), фенолокислоти, пектинові речовини (1, 5-4%), сахара (0, 9-18%), органічні кислоти (0, 9-3, 7%), дубильні речовини, солі заліза, марганцю, фосфору, магнію, кальцію. Насіння містить жирну олію, що багата на каротиноїди та вітамін Е.
Біологічна дія та препарати:
Плоди шипшини виявляють протицинготну, антисклеротичну, протизапальну дію, активізують ферментні системи та окислювально-відновні процеси в організмі, сприятливо впливають на вуглеводний обмін, посилюють синтез гормонів і регенерацію тканин, стимулюють опірність організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища, посилюють секрецію жовчі, підвищують діурез.
Сироп з водного згущеного екстракту плодів шипшини – холосас призначають при холециститі та гепатиті. ДНЦЛЗ розробив групу препаратів з відходів виробництва холосасу під загальною назвою «Ліпохромін», який вважають засобом для профілактики та лікування променевої хвороби. Цей засіб рекомендовано вживати для адаптації організму до небезпечних умов середовища [4, 571-573].
 
2.3. Бегонія
 
Бегонія червонолисткова – (Begonia erythrophylla)
Родина Бегонієві – Begoniaceae
Сировина – Листя Бегонії (Folia Begoniae)
Біологічні характеристики:
Для неї характерні соковиті опушені стебла і черешки; правильні округлі або ниркоподібні листя, іноді опушені. Листки темно-зелені, але часто червоного, коричнуватого, фіолетового, сріблясто-сірого кольору, а також з різними візерунками, плямами, цятками, з чіткими жилками. Квітки звичайно зигоморфні, одностатеві і однодомні, яскравого або блідого кольору, зібрані в верхоквіткових пазушних рідкісних
Рис. 2. 3. Бегонія червонолисткова
суцвіттях. У квіток немає розділення оцвітини на чашечку і віночок, оцвітина вільна (див. рис. 2. 3.). ЛРС на смак кисла, зі слабким запахом.
Хімічний склад сировини:
Всі частини рослини містять кислоти (щавелеву – 10-12%, янтарну, аскорбінову), антоціани і флавоноїди.
Біологічна дія та застосування:
Антиоксидантна, протизапальна, полегшує виведення радіонуклідів та важких елементів.
Листя бегонії використовуються як джерело антоціанів, які виводять з організму радіонукліди і токсичні важкі метали, які проявляють антиоксидантну, протизапальну дію. Крім того, прийом всередину настою і настоянки листя бегонії надає відхаркувальну дію, сприяє очищенню бронхів від інфекції. Відвари листя бегонії застосовуються в якості засобу для лікування гонореї, зменшення болю при травмах, зв'язування
Фото Капча