Лінгвістичний аналіз cучасного політичного дискурсу США (90-ті роки ХХ століття)

У тих випадках, коли існують певні особливості мови політика, або коли порушується принцип політичної коректності, ЗМІ не обходять це своєю увагою. Зокрема, прикладом “помилки” кандидата від Республіканської партії Роберта Доула було підхоплення прізвиська Bozo (ім’я телевізійного клоуна), вжитого стосовно Білла Клінтона одним із виборців під час виборчої поїздки Роберта Доула: “... in the town of Lyndhurst... a man called out, “Please get Bozo out of the White House”. “Bozo’s on his way out”, said Mr. Dole” (IHT, Oct. 9, 1996). 

Внаслідок “оцінювання” політиків представники ЗМІ наділяють останніх прізвиськами. В англійській мові існує цілий вокабуляр політичних прізвиськ. Поза увагою ЗМІ не залишився і нинішній Президент США Білл Клінтон, якому належать багато прізвиськ, серед яких Boy Clinton (натяк на молодий вік президента), Slick Willy та Wimp. Можливо, найпривабливішим прізвиськом Президента Клінтона є The Man from Hope, у якому лексема hope, що означає назву населеного пункту, одночасно сприймається й у буквальному значенні. Цікавою видається історія походження ще одного прізвиська Білла Клінтона – The Comeback Kid, яке з’явилося внаслідок його вміння знаходити вихід з несприятливих ситуацій. Президента Клінтона характеризують, використовуючи такі прізвиська-ярлики як A National Embarrassment, Teenager, Veto Bill, Motor Voter Bill, серед яких зустрічаються і так звані “нонс-ворди” як, наприклад, Mr. The-Era-of-Big-Government-Is-Over. Представники ЗМІ не обійшли увагою і Першу Леді Сполучених Штатів – Гілларі Клінтон, яка отримала прізвиська President Hillary, Czarina of the “United States of the UN” та Eleanor Clift. 

Однією з найхарактерніших рис “нової політики” (the new politics) під час виборчих кампаній стали телевізійні дебати (televised debate). Дебати дозволяють виборцям порівняти претендентів на посаду президента як політичних діячів та як особистостей. Кандидати на посаду президента США, зокрема, не лише не можуть робити того, що їм забажається, а й висловлювати власну думку з того чи іншого питання, якщо це може нашкодити їхній кар’єрі. Свідченням цього є слова Білла Клінтона під час так званих “інсценованих дебатів” (mock debate) : “What we do often (during the mock debate (is I give the answer I’d like to give and then go back and give the answer I should give” (IHT, Oct. 9, 1996). Під час виборчої кампанії 1996 року з’явилася так звана bridge-метафора (як, наприклад, bridge to the twenty-first century), яка стала логотипом другого терміну президентства Білла Клінтона та частиною його іміджу як самого молодого президента, що житиме у 21-му столітті та за часів президентства якого Сполучені Штати перейдуть із однієї епохи до іншої. Даючи негативну характеристику виборчої програми свого політичного супротивника Роберта Доула, Президент Клінтон вжив метафору to blow a hole in the deficit. 

Засоби масової інформації дають, переважно, позитивну оцінку виступам Білла Клінтона, характеризують його промови як “optimistic, virtually nonpartisan and almost entirely devoid of sharp edges” (Los Angeles Times, Oct. 10, 1996). Однак незважаючи на позитивну оцінку президентської риторики, ставлення ЗМІ до особи Білла Клінтона не можна назвати однозначним. За словами одного з представників преси, “the media seem to love Clinton when he campaigns and hate him when he governs” (The Weekly Standard, Nov. 11, 1996 (. Однак незважаючи на різке зниження популярності Президента Клінтона під час першого терміну перебування при владі, йому вдалося не лише повернути втрачену прихильність виборців, а й з їхньою допомогою вдруге вибороти перемогу у президентських виборах. 

За час існування політичної комунікації сформувався словник політичної термінології, центральними поняттями якого є невелика кількість суто політичних понять. Переважну більшість слів, що утворюють глосарій політичних термінів, було запозичено з інших сфер. У ньому зустрічаються усталені вирази, запозичені з Біблії (All things to all men, Eleventh Commandment, fight the good fight, Armageddon), клерикальні, церковні терміни (party faithful, party elders, bleeding heart, gray eminence), слова з творів Шекспіра (strange bedfellows), Вордсворда (Happy Warrior), Еліота (wasteland), запозичені зі сфери спорту, зокрема, термінологія кінських перегонів (dark horse, running mate, front runner, bolt, shoo-in), з області військової справи (campaign, camps, boom, spoils, rally, regular, hundred days, man on horseback, war horse). Глосарій політичних термінів включає також одиниці з жаргону засобів масової інформації (off the record, authoritative sources, backgrounder, dope story, leak, plant, not for attribution), а також терміни, пов’язані з рухом за громадські права (black power, white power structure, Freedom Now, backlash, We Shall Overcome, soul, tokenism, Uncle Tom, Jim Crow, segregation, stand in the doorway). 

Відбувається процес взаємопроникнення слів із загальноуживаної лексики до сфери політики, і навпаки. Цікавим, на наш погляд, у цьому відношенні є своєрідний словник лексики президентських виборчих кампаній, що є одними з найважливіших подій у політичному житті демократичних суспільств. Слід вказати на важливу роль засобів масової інформації у процесі народження, формування та подальшого розвитку нових лексем. Зокрема, у мові ЗМІ виникли поняття front runner (головний претендент на висунення на посаду), the best man (кандидат на посаду президента США, обраний на партійному з’їзді), presidential timber (ймовірний кандидат, людина, що має всі шанси стати президентом), hot property (багатообіцяючий кандидат), man of the people (людина з народу, народний кандидат, захисник