Літакобудування в Україні: регіональні особливості

 

Перелік умовних позначень

Вступ

1. Роль та місце літакобудування в системі національного господарства

2. Передумови розвитку літакобудування в Україні

3. Регіональні особливості розвитку та розміщення літакобудування в Україні

4. Особливості сучасного розвитку літакобудування на прикладі підприємства «Антонов»

5. Зовнішньоекономічна діяльність літакобудування

6. Проблеми та перспективи розвитку літакобудування в Україні

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Додатки

 

Перелік умовних позначень:

 

МЕС – міжнародне економічне співробітництво;

ОКБ- окреме Конструкторське Бюро;

АНТК -авіаційний науково-технічний комплекс;

НКАУ – національне космічне агентство України;

ЄС – Європейський Союз

 

 

Актуальність теми. Літакобудування – одна з найбільш наукомістких і капіталомістких галузей машинобудівництва. Майже вся продукція машинобудівництва використовується в літакобудуванні. Всі «новинки» науки та техніки находять широке застосування в цій галузі. Літакобудування – це та галузь машинобудівництва, котра постійно розвивається. Зараз людство живе в так званому інформаційному суспільстві; ціль інформаційних технологій складається в тому в прискоренні процесів обробки інформації, а, отже, – в розробці зверх новітніх машин, маючи максимальну швидкість і максимум зручності, і літакобудування являється тією галуззю, в котрій використаються тільки зверх нові інформаційні технології. Кожна держава потребує нових авіаційних конструкціях в незалежності від рівня розвитку економіки, так як авіаційний транспорт на сьогоднішній день являє собою найбільш комфортним та високошвидкісним видом транспорту.

Розвиток максимальних швидкостей, досягнення високого рівня комфорта, забезпечення авіатранспорту передовими досягненнями інформаційних технологій, – ось пріоритети сучасного літакобудування. Українське літакобудування не можна назвати дуже розвинутою галузі машинобудівництва, так як Україна не має достатнього економічного потенціалу для фінансування такої науко – і капіталомісткої галузі. Але певні види літакобудування (особливо транспортне літакобудування) в Україні все-таки отримало гарний розвиток.

Об’єкт дослідження- літакобудування в Україні.

Предмет дослідження – сучасні регіональніособливості розвитку літакобудування України на прикладі підприємства «Антонов».

Мета дослідження. Ціллю данної роботи є характеристика поточного стану основного галузей літакобудування, принципи їх розміщення, тенденції розвитку.

Завдання дослідження:

з’ясувати роль та місце літакобудування для економіки України;

охарактеризувати історичний аспект розвитку літакобудування в Україні;

проаналізувати регіональні особливості розміщення літакобудування в Україні;

визначити тенденції сучасного літакобудування на основі підприємства «Антонов»;

розглянути проблеми та перспективи розвитку.

Методи досліджень: картографічний, теоретичний, узагальнюючий, історично-порівняльний, статистичний, порівняльний.

Структура курсової роботи: зміст, перелік умовних позначень, вступ, 6 пунктів плану, висновки, список використаних джерел, додатки.

 

 

Літакобудування – одна з ведучих галузей машинобудування, яка суттєво впливає не тільки на розвиток машинобудівництва в цілому, але й на темпи та напрямками науково-технічного прогресу в інших галузях господарства.

Галузь нараховує понад 60 підприємств, на які припадає близько 25% зайнятих у машинобудуванні в Україні. Основу галузі становлять п'ять великих підприємств, на яких зосереджено дві третини працівників галузі. Потенціал авіаційної промисловості дає змогу збільшувати обсягирозроблень і виробництва авіаційної техніки, зокрема:

регіональні пасажирські та транспортні літаки,

авіаційні двигуни та агрегати,

бортове радіоелектронне обладнання, орієнтоване на використання супутникових систем зв'язку, навігації та спостережень,

вертольоти та літальні апарати малої авіації, зокрема безпілотні.

Літакобудування являється матеріальною основою технічного переозброєння економіки. Науково-технічний прогрес пришвидшує накопичення капіталу, що в свою чергу сприяє підвищенню попиту на засоби виробництва, перш за все на машини та обладнання.

Технічний прогрес спонукає все більш часту зміну типів і моделей виробів. Моделі продукції старіють і змінюються значно раніше, ніж зношуються знаряддя праці, спеціально спроектовані для виготовлення цього виробу.

Літакобудування або авіаційна промисловість спочатку формувалася як галузь військового характеру и лише пізніше перейшло на випуск громадських літаків. Саме тому ця галузь машинобудівництва являється високомілітарізованою, її розвиток визначається розміром постійних військових замовлень держави та можливість експорту авіаційної техніки. Виробництво громадянських літаків цілком залежить від замовлень на національному та світовому ринках.

Висока наукомісткість галузі – результат особливої складності продукції галузі. На розробку нових конструкцій бойової та громадянської авіаційної техніки уходить від 5 до 10 років. Завдання досягнень високого рівня експлуатаційної надійності продукції, забезпечення тривалості використання літаків (авіалайнерів до 20-30 років) викликає необхідність створення нових видів конструкційних матеріалів, удосконалення всіх агрегатів авіаційної техніки. Весь рівень розходів на конструювання та створення продукції літакобудування настільки великий, що його можуть дозволити собі не всі підприємства.

Високий ступінь капіталомісткості літакобудування визначає високу монополізацію галузі. В Україні діє лише один завод з повним циклом виготовлення літаків. Це завод – «Антонов».

Високий рівень монополізації властивий и виробництву двигунів. До них пред’являють все більше технічних, економічних, екологічний вимог, котрі все більше і більше становляться жорстокими (надійність, зниження розходів на паливу, зменшення шумів та небезпечних вихлопів). В Україні виробництвом двигунів займається завод в Запоріжжі.

Все більшого значення набуває випуск легких громадянських літаків для різних цілей. Найдешевші і масові – «ділові», для патрулювання, поліцейські, спортивні, санітарні з кількістю посадових місць до 10.

Структурні зрушення в літакобудуванні здійснюються в двох напрямках. По-перше, змінюється основа для росту традиційних галузей літакобудування внаслідок